Рішення № 87105351, 23.01.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2384/19

Номер провадження 2/573/85/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О.І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом Державного агенства рибного господарства України в особі Управління Державного агенства рибного господарства у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в сумі 1088 грн,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року до Білопільського районного суду Сумської області поштою надійшла вищевказана позовна заява, у якій зазначено, що 25 червня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу за незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства та ст. ст. 7, 63 Закону України "Про тваринний світ", завдавши збитків рибному господарству України на суму 1088 грн. Посилаючись на викладені обставини, просить постановити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь держави шкоду в розмірі 1088 грн., зарахувавши їх на розрахунковий рахунок Улянівської селищної ради та відшкодувати Управлінню Державного агенства рибного господарства у Сумській області 1921 грн судового збору.

27 грудня 2019 року відкрито спрощене провадження та справа призначена до судового розгляду на 23 січня 2020 року.

20 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає, оскільки постанову суду про застосування до нього адміністративного стягнення виконав у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача Державного агенства рибного господарства України в особі Управління Державного агенства рибного господарства у Сумській області Петров А.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що відповідно до постанови суду повністю сплатив всі кошти і ніякої заборгованості перед позивачем не має.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 квітня 2019 року ОСОБА_1 , близько 16:00 год., знаходячись на водоймі біля с. Терещенки Білопільського району Сумської області, здійснював незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову. Під час перебування на водоймі ОСОБА_1 риби не впіймав. Крім того, 19 квітня 2019 року, близько 03:30 год., знаходячись на водоймі біля смт.Улянівка Білопільського району Сумської області, ОСОБА_1 знову здійснив незаконний вилов риби забороненим знаряддям лову та впіймав рибу - карась сріблястий у кількості 64 штуки загальною вагою 14 кг, чим порушив п. 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства та ст. ст. 7, 63 Закону України "Про тваринний світ", завдавши збитків рибному господарству України на суму 1088 грн.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначених вище адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в доход державиу розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Стягнено із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 384,20 грн(а. с. 10-11).

Відповідно до положень ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ч. 1 ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Отже, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Відповідно до пункту 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15 лютого 1999 року, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється лов водних живих ресурсів із застосування вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Розмір шкоди, заподіяної незаконним виловом риби обчислюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року №1209.

Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Факт вчинення грубого порушення правил рибальства відповідачем доведений постановою суду від 25 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили 06 липня 2019 року і є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, завдання ОСОБА_1 шкоди рибному господарству України у розмірі 1088 грн 19 квітня 2019 року підтверджено постановою Білопільського районного суду Сумської області від 25 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП України, яка набрало законної сили.

Згідно розрахунку збитки, що заподіяні відповідачем незаконним виловом рибу, становлять 1088 грн. Розрахунок здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» від 21 листопада 2011 року № 1209 (а. с. 12).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

Невизнання позову відповідач мотивував тим, що під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності він визнав лише той факт, що 18 квітня 2019 року ловив рибу, а свою провину за незаконний вилов риби 19 квітня 2019 року він не визнав і суд за цим епізодом його до відповідальності не притягнув.

Але зазначені ОСОБА_1 аргументи спростовуються постановою суду від 25 червня 2019 року, в якій зазначено, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 18 квітня та 19 квітня 2019 року здійснював незаконний вилов риби, хоча під час розгляду цієї справи відповідач дійсно заперечував свою причетність до незаконного вилову риби саме 19 квітня 2019 року.

Також ОСОБА_1 зазначив, що ніякої заборгованості у нього перед позивачем немає, бо він сплатив всі суми, що йому були присуджені постановою суду від 25 червня 2019 року.

Але суд зазначає, що вказаною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вчинені ним правопорушення у виді штрафу в доход держави в сумі 510 грн та судовий збір в доход держави в сумі 384,20 грн, збитки в сумі 1088 грн з нього цією постановою не стягувалися.

Доказів, що збитки в сумі 1088 грн сплачені ним добровільно, відповідачем суду не надано.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню і з відповідача необхідно стягнути збитки в сумі 1088 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду, необхідно стягнути із відповідача.

Керуючись ст. ст. 258, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного агенства рибного господарства України в особі Управління Державного агенства рибного господарства у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 29, ЄДРПОУ 41340490) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 12 вересня 1997 року Білопільським РВ УМВС України в Сумській області) про стягнення завданої шкоди в сумі 1088 грн задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного агенства рибного господарства України 1088 (одну тисячу вісімдесят вісім) гривень, як заподіяну шкоду внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зарахувавши їх на розрахунковий рахунок UA448999980000033113331018041 УК Білопільск.р./Улянівка/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38020201 Казначейство України (ЕАП).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного агенства рибного господарства України в особі Управління Державного агенства рибного господарства у Сумській області 1921 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя