Рішення № 87104463, 23.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 року м. Київ № 640/11815/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії та зобов`язати відповідача вчинити дії щодо призначення пенсії.

Ухвалою від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні йому пенсії за вислугою років у зв`язку з тим, що календарна вислуга років на день звільнення становить 19 років 04 місяці та 2 дні, оскільки при призначенні пенсії відповідно до вимог чинного законодавства має враховуватись вислуга років не в календарному, а в пільговому обчисленні, яка становить 24 роки 05 місяці та 22 дні, що є достатнім для призначення позивачу пенсії за вислугою років.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву в якому зазначено про те, що умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність саме календарної, а не пільгової вислуги у розмірі 23 роки, якої позивач не мав на день звільнення, з огляду на що підстави для призначення пенсії за вислугу років відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Наказом Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби від 30.12.2016 № ДЗД/16-3/179-16 відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-029901), заступника начальника відділу організації охорони, збору та узагальнення оперативної інформації з 31.12.2016.

Відповідно до зазначеного наказу вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 04 місяці 02 дні, у пільговому обчисленні - 24 роки 05 місяців 22 дні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 по справі № 826/8476/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Державної пенітенціарної служби України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» щодо відмови в підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Зобов`язано Державну пенітенціарну службу України в особі Державної установи «Генеральна дирекція державної кримінально-виконавчої служби України» підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" направила до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подання по призначення пенсії від 06.12.2018 № 2488 та пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Листом від 29.12.2018 № 143028/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки на день звільнення зі служби позивач мав 19 років 04 місяці 02 дні календарної вислуги років у той час як необхідним строком вислуги років для призначення пенсії відповідно до чинного законодавства має бути 23 календарні роки і більше.

Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Статтею 171 зазначеного Закону встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 172 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 11 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції.

Абзацом 1 пункту 2 вказаної постанови встановлено, що до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Відповідно до підпункту "в" пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції.

Згідно з пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.

Отже, правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

При цьому, законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх соціальних прав на пільгове пенсійне забезпечення.

Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.06.2018 по справі № 750/9775/16-а.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 по справі № 826/8476/18 встановлено, що посилання відповідача на відсутність календарної вислуги років у позивача для призначення йому пенсії за вислугою років суперечать чинному законодавству, оскільки, у відповідності до норм, як Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так і Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії."

При цьому, факт наявності у позивача вислуги років у розмірі, визначеному у наказі про звільнення, сторонами визнається.

З огляду на зазначене враховуючи те, що вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 24 роки 05 місяці та 22 дні, що сторонами визнається та підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу від 30.12.2016 № ДЗД/16-3/179-16, у відповідності до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років.

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за відсутності на те правових підстав.

Відповідно до пункту "б" статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків.

Таким чином, позивачу необхідно призначити пенсію з наступного дня після звільнення, а саме: з 01.01.2017.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Також, суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

З урахуванням того факту, що всупереч рішенню, що набрало законної сили, яким було встановлено право позивача на призначення пенсії, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, колегія суддів вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є саме зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 01.01.2017 р., тобто з наступного дня після звільнення.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 01.01.2017.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов