Рішення № 87104193, 22.01.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/888/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові (нова редакція) ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення підготовчих та будівельних робіт від 05.03.2018 року внесений ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.05.2018 року ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.03.2018 року, представниками відповідача, на підставі акту позапланової перевірки №7 від 05.03.2018 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, було складено та вручено ОСОБА_1 припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та приведення об`єкта будівництва у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства.

Окрім цього, 30.05.2018 року, представниками відповідача на підставі акту планової перевірки №17 від 30.05.2018 року, за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено та вручено ОСОБА_1 припис про знесення самочинного виконаного будівельного об`єму на об`єкті реконструкція квартири АДРЕСА_1 .

Вважає, що приписи від 05.03.2018 року та 30.05.2018 року підлягають скасуванню з причин їх винесення всупереч закону, порушення процедури здійснення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, перевищення інспекцією ДАБК Чернівецької міської ради своїх повноважень.

09.10.2018 року до суду надійшов відзив Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на адміністративний позов, в якому зазначено, що позаплановою перевіркою позивача від 05.03.2018 року встановлено, що позивачем проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без набуття права на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт». За результатами вказаної перевірки, стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.03.2018 року, видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.03.2018 року.

15.03.2018 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 11/58/18-1/15.5-18 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. Позивач сплатив вказаний штраф, що підтверджується квитанцією № 121 від 02.04.2018 року.

05.05.2018 року до відповідача надійшла заява ОСОБА_2 щодо вжиття заходів стосовно невиконання вимог виданого припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.03.2018 року.

За результатами перевірки встановлено, що позивачем не виконано обов`язкові до виконання вимоги припису від 05.03.2018 року. За результатами вказаної перевірки, стосовно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 30.05.2018 року, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом добровільного знесення самочинного виконання будівельного об`єму на об`єктів «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 .

11.06.2018 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 19/122/18-01/12 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5100,00 грн. Позивач сплатив вказаний штраф, що підтверджується квитанцією № 93 від 15.06.2018 року.

Оскільки позивач сплатив штрафи за адміністративні правопорушення, а тому на думку відповідача цим самим, позивач визнає свою вину в здійсненні правопорушення. Таким чином у задоволенні позову слід відмовити.

05.12.2018 року в судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих додаткових поясненнях із зазначенням порушень, а тому просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представники відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

29.09.1979 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а. с. 56).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВРН № 892873 від 17.10.2011 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві власності, що виникло шляхом спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . (т. 1 а. с. 38, 120).

Згідно витягу з державного реєстру право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 . (т. 1 а. с. 122).

Відповідно до рішення міської ради від 29.10.2015 року №1761 АДРЕСА_1 перейменована на АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної ради народних депутатів Чернівецької області від 24.09.1997 року № 109/10 дозволено ОСОБА_4 (спадкоємцем якої являється ОСОБА_3 ) виконати добудову вхідного тамбуру. (а. с. 39).

У 2016 році ОСОБА_3 вирішила здійснити перепланування квартири АДРЕСА_1 шляхом перепланування кухні в кімнату, а кімнати в кухню, а також об`єднання тамбуру з коридором в санвузол.

Відповідно до технічного паспорту, складеного Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації від 18.07.2016 року, після перепланування - квартира АДРЕСА_1 загальною площею 39,6 кв. м, складається з однієї кімнати житловою площею 13,4 кв. м., кухні площею 18,7 кв. м., санвузлу площею 5,0 кв. м. та коридору площею 2,5 кв. м. (т. 1 а. с. 41-43, 125-128).

На замовлення ОСОБА_3 експертом - інженером з технічного обстеження ОСОБА_6 (сертифікат серія НОМЕР_2 від 31.05.2012 року) було складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, перепланування квартири АДРЕСА_1 .

Згідно звіту експерта від 30.08.2018 року, під час огляду основних несучих та огороджувальних конструкцій об`єкта перепланування встановлено їх готовність до експлуатації та зроблено висновок що проведене власником квартири перепланування не вплинуло на несучу властивість конструктивних елементів квартири, а також підтверджено можливість надійної та безпечної експлуатації квартири АДРЕСА_1 після проведеного перепланування. (т. 1 а. с. 44-55).

29.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Прокуратури Чернівецької області про проведення перевірки законності будівництва за адресою АДРЕСА_2 , власницею якого є ОСОБА_3 та джерело надходження коштів для будівництва. (т. 1 а. с.93).

Вказану заяву Прокуратурою Чернівецької області перенаправлено до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради. (т. 1 а. с. 92).

21.02.2018 року власником квартири ОСОБА_3 видано нотаріальну посвідчену довіреність, якою уповноважено її чоловіка Каланчу Д.М. вчиняти дії з представництва інтересів останньої в органах державної та виконавчої влади, зокрема з питань одержання відповідних дозвільних документів з переобладнання належного останній на прав власності нерухомого майна, виготовлення технічної документації тощо. (т. 1 а. с. 57, 118-119).

23.02.2018 року Інспекцією Державної архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано наказ № 11/8-18п «Про проведення позапланової перевірки», відповідно до якого наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , суб`єкт містобудування: ОСОБА_3 . (т. 1 а. с. 90).

23.02.2018 року відповідачем на виконання вимог Наказу Інспекцією Державної архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 23.02.2018 року №11/8-18п видано направлення № 11/8-18 для здійснення позапланової перевірки на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів. Строк дії направлення з 23.02.2018 року до 07.03.2018 року. (т. 1, а. с. 18, 91).

05.03.2018 року за результатами проведення позапланової перевірки позивача, посадовими особами складено акт перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Актом перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 7 встановлено, що замовником ОСОБА_1 (фактичний виконавець робіт, що підтверджується заявою від 26.02.2018 року та довіреністю від 21.02.2018 року), підрядником проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без набуття права на виконання будівельних робіт). Вказаний акт позивачем підписано без заперечень. (т. 1, а. с. 19-24, 94-105).

05.03.2018 року на підставі акту позапланової перевірки № 7 від 05.03.2018 року, посадовими особами відповідача винесено припис ОСОБА_1 , яким вимагається вжити заходи для негайного зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті: реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано позивача привести об`єкт будівництва на АДРЕСА_2 у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 04.05.2018 року. (т. 1, а. с. 25, 109-110).

05.03.2018 року ОСОБА_1 надав заяву до відповідача про те, що ним на виконання вимог припису від 05.03.2018 року будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 припиненні, проводитися не будуть. (т. 1 а. с. 111).

15.03.2018 року відповідач прийняв рішення про накладення штрафу на ОСОБА_1 - Постанова № 11/58/18-1/15.5-18 по справі про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (т. 1 а. с. 112-114).

16.03.2018 року відповідач направив Постанову № 11/58/18-1/15.5-18 по справі про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. позивачу. (т. 1 а. с. 116).

02.04.2018 року ОСОБА_1 сплатив штраф, що підтверджується квитанцією № 21 від 02.04.2018 року (т. 1 а. с. 115).

05.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про прийняття мір щодо виконання припису від 05.03.2018 року та приведення будинку в відповідний для проживання всіх прописаних в ньому людей стан. (т. 1 а. с. 139).

16.05.2018 року Інспекцією Державної архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради видано наказ № 18-01/6-11.1/18 «Про проведення позапланової перевірки», відповідно до якого наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , суб`єкт містобудування: ОСОБА_3 . (т. 1 а. с. 139).

16.05.2018 року відповідачем на виконання вимог Наказу Інспекцією Державної архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 16.05.2018 року № 18-01/6-11.1/18 видано направлення № 18-03/7-11-11.1/18 для здійснення позапланової перевірки на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів. Строк дії направлення з 16.05.2018 року до 30.05.2018 року. (т. 1, а. с. 135).

30.05.2018 року за результатами проведення позапланової перевірки позивача, посадовими особами складено акт перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Актом перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17 визначено, що замовником ОСОБА_1 (фактичний виконавець робіт, що підтверджується заявою від 26.02.2018 року та довіреністю від 21.02.2018 року), підрядником ОСОБА_3 не виконано обов`язкові до виконання вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2018 року, а саме не вжито заходів щодо приведення об`єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказаний акт, позивачем підписано без заперечень. (т. 1 а. с. 26-32, 136-149).

30.05.2018 року на підставі акту позапланової перевірки № 17 від 30.05.2018 року, посадовими особами відповідача винесено припис фізичній особі ОСОБА_1 , яким вимагається усунути порушення шляхом добровільного знесення самочинного виконаного будівельного об`єму на об`єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_1 . Термін виконання 30.06.2018 року. (т. 1 а. с. 33, 154-155).

30.05.2018 року з урахуванням виявлених порушень головним спеціалістом, головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради Бурдейною І.Г. складено Протокол про адміністративне правопорушення, у зв`язку із невиконанням позивачем припису. (т. 1 а. с. 106-108, 150-153).

11.06.2018 року відповідач прийняв рішення про накладення штрафу на ОСОБА_1 - Постанова № 19/122/1801/12 по справі про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн., який 15.06.2018 року ОСОБА_1 сплатив, що підтверджується квитанцією. ((т. 1 а. с. 36-37, 156-158, 159 ).

20.07.2018 року відповідачем на виконання вимог Наказу Інспекцією Державної архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради «Про проведення позапланових перевірок виконання вимог приписів посадових осіб Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради» видано направлення № 18-03/7-11.2/18 для здійснення позапланової перевірки на реконструкції квартири АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудування діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Строк дії направлення з 20.07.2018 року до 02.08.2018 року.(т.1а.с.163).

20.07.2018 року відповідач склав акт виходу на об`єкт будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_1 . В даному акті зазначив, що виходом на місце за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що будівельні роботи не проводяться. Фактичний виконавець будівельних робіт ОСОБА_1 був відсутній. ОСОБА_1 було залишено запрошення з`явитися в Інспекцію у зв`язку з проведенням позапланового заходу згідно направлення. (т. 1 а. с. 168-169).

23.07.2018 року відповідач склав акт виходу на об`єкт будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_1 . В даному акті зазначив, що виходом на місце за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що будівельні роботи не проводяться, але ОСОБА_1 відсутній. ОСОБА_1 було залишено запрошення з`явитися в Інспекцію у зв`язку з проведенням позапланового заходу згідно направлення. (т. 1 а. с. 170-171).

02.08.2018 року відповідач склав акт виходу на об`єкт будівництва реконструкції квартири АДРЕСА_1 . У даному акті зазначив, що виходом на місце за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири № 2 не проводяться, але ОСОБА_1 відсутній. (т. 1 а. с. 172-173).

08.08.2018 року відповідач звернувся листом № 189/18-01/12 до ГУ Національної поліції в Чернівецької області з проханням посприяти у забезпеченні присутності фактичного виконавця будівельних робіт на об`єкті за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. (т. 1 а. с. 175-176).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, перепланування квартири АДРЕСА_1 , затвердженого експертом ОСОБА_6 від 30.08.2018 року видно, що власником квартири ОСОБА_3 проведено перепланування, яке не вплинуло на несучу властивість конструктивних елементів квартири, а також підтверджено можливість надійної та безпечної експлуатації квартири АДРЕСА_1 після проведеного перепланування. (т. 1 а. с. 44-49).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В своїй діяльності Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, його посадові особи керуються Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон-№ 3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», «Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553), «Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466), ЦК України, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V), Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII ) та іншими законодавчими актами, в редакціях, що діяли на момент проведення спірних перевірки та винесення позивачем оскаржуваних приписів та постанов.

Частиною 2 статті 1 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 36 Закону № 889-VIII визначено, що особа призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини є Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), яким встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державно-архітектурно будівельного контролю затверджений постановою КМУ від 23 травня 2011 року № 553 (далі за текстом - Порядок № 553).

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п. 5, 7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 ч. Закону № 3038-VI та абз. 8 п. 7 Порядку № 553, підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Отже, із аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що однією із підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, положеннями чинного законодавства України саме на орган державної влади, у межах повноважень якого знаходиться здійснення заходів нагляду (контролю), покладається перевірка обґрунтованості відомостей, що містяться в зверненнях осіб, які ініціюють проведення відповідного заходу нагляду (контролю), у зв`язку з чим, та з метою дотримання принципів, викладених в ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», контролюючий орган зобов`язаний перевірити обґрунтованість звернення, яке послугувало підставою для проведення відповідної перевірки.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі за текстом - Порядок № 466), будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Тобто, здійснення будь - якого із зазначених видів будівельних робіт потребує подання в даному випадку повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 15 Порядку № 466, виконання підготовчих або будівельних робіт без подання такого повідомлення забороняється.

Згідно ч. 7 ст. 34 Закону № 3038-VI, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Як судом встановлено, 05.03.2018 року за результатами проведення позапланової перевірки позивача, посадовими особами складено акт перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Актом перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 7 встановлено, що замовник ОСОБА_1 (фактичний виконавець робіт, що підтверджується заявою від 26.02.2018 року та довіреністю від 21.02.2018 року), підрядник ОСОБА_3 проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 без набуття права на виконання будівельних робіт). Вказаний акт позивачем підписано без заперечень. (т. 1, а. с. 19-24, 94-105).

05.03.2018 року на підставі акту позапланової перевірки № 7 від 05.03.2018 року, посадовими особами відповідача винесено припис фізичній особі ОСОБА_1 , яким вимагається вжити заходи для негайного зупинення виконання будівельних робіт на об`єкті: реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Зобов`язано позивача привести об`єкт будівництва на АДРЕСА_2 у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства в термін до 04.05.2018 року. Встановлено порушення вимог п. 1 ч. 1 сит. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних роботі». (т. 1, а. с. 25, 109-110).

30.05.2018 року за результатами проведення позапланової перевірки позивача, посадовими особами складено акт перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Актом перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 17 встановлено, що замовник ОСОБА_1 (фактичний виконавець робіт, що підтверджується заявою від 26.02.2018 року та довіреністю від 21.02.2018 року), підрядник ОСОБА_3 не виконано обов`язкові до виконання вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.03.2018 року, а саме не вжито заходів щодо приведення об`єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » до вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності. Вказаний акт позивачем підписано без заперечень. (т. 1 а. с. 26-32, 136-149).

30.05.2018 року на підставі акту позапланової перевірки № 17 від 30.05.2018 року, посадовими особами відповідача винесено припис фізичній особі ОСОБА_1 , яким вимагається усунути порушення шляхом добровільного знесення самочинного виконаного будівельного об`єму на об`єкті: Реконструкція квартири АДРЕСА_1 . Термін виконання 30.06.2018 року. Встановлено порушення вимог абзацу 4 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.0-5.201 року № 533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурного контролю». (т. 1 а. с. 33, 154-155).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону № 3038-VI, перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджений постановою КМУ від 07 червня 2017 року № 406 (далі за текстом - Перелік №406).

Пунктом 1 Переліку № 406, встановлено будівельні роботи, які не потребуються документів на їх виконання, а саме: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Також, в п. 3.2. Розділу 3 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 (далі за текстом - Інструкція), вказано, що для громадських та виробничих будівель (приміщень), до самочинного будівництва не належать, зокрема: перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Судом встановлено, що у 2016 році ОСОБА_3 вирішила здійснити перепланування власної квартири АДРЕСА_1 шляхом перепланування кухні в кімнату, а кімнати в кухню, а також об`єднання тамбуру з коридором в санвузол.

Відповідно до технічного паспорту складеного Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації від 18.07.2016 року, після перепланування - квартира АДРЕСА_1 загальною площею 39,6 кв.м, складається з однієї кімнати житловою площею 13,4 кв. м., кухні площею 18,7 кв. м., санвузлу площею 5,0 кв. м. та коридору площею 2,5 кв. м. (т. 1 а. с. 41-43, 125-128).

На замовлення ОСОБА_3 експертом - інженером з технічного обстеження ОСОБА_6 (сертифікат серія НОМЕР_2 від 31.05.2012року) було складено звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, перепланування квартири АДРЕСА_1 .

Згідно звіту експерта від 30.08.2018 року, під час огляду основних несучих та огороджувальних конструкцій об`єкта перепланування було встановлено їх готовність до експлуатації та зроблено висновок що проведене власником квартири перепланування не вплинуло на несучу властивість конструктивних елементів квартири, а також підтверджено можливість надійної та безпечної експлуатації квартири АДРЕСА_1 після проведеного перепланування. (т. 1 а. с. 44-55).

Аналіз наведених норм права у їх взаємозв`язку з іншими положеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності, дає підстави стверджувати, що однією із основних передумов для притягнення особи до відповідальності за порушення вищевказаних норм, є встановлення факту здійснення такою особою саме будівельних робіт, а не будь-яких інших.

На підставі зазначеного можна прийти до висновку, що роботи з перепланування не належать до категорії «будівельних робіт», а відтак, при їх виконанні не можливо порушити положення ст. 34 Закону № 3038-VI, оскільки такі норми регулюють правовідносини пов`язані виключно з проведенням будівельних робіт.

При цьому слід зауважити, що до переліку робіт, які входять в категорію будівельних, згідно з п. 2 Порядку № 466, належать роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Водночас, робіт з перепланування у вказаному переліку немає.

Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553, визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Водночас відповідно до п. 4 ч. 1 Закону № 3038-VI, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 318 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Як судом встановлено з 29.09.1979 року ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а. с. 56).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВРН № 892873 від 17.10.2011 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві власності, що виникло шляхом спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 . (т. 1 а. с. 38, 120).

Згідно витягу з державного реєстру право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 . (т. 1 а. с. 112).

Відповідно до рішення міської ради від 29.10.2015 року №1761 АДРЕСА_1 перейменована на АДРЕСА_1.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем винесено оскаржувальні приписи щодо ОСОБА_1 , який не є власником квартири АДРЕСА_1 , тобто не є суб`єктом містобудування.

Окрім цього, обсяг його повноважень в довіреності власника квартири АДРЕСА_1 , яка видана та нотаріально посвідчена 21.02.2018 року, не включає прав одноосібного володіння та розпорядження майном одноосібного власника майна - ОСОБА_3 .

Враховуючи відсутність у Позивача повноважень з володіння та розпорядження майном - квартирою АДРЕСА_1 , покладення на нього приписом Інспекції обов`язку добровільного знесення самочинно виконаного будівельного об`єму на об`єкті є протиправним, порушує права власника об`єкта - суб`єкта містобудування ОСОБА_3 .

Відповідач у даній справі не надав суду належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів, як визначено ст. ст. 72-77 КАС України, якіб вказували на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , тобто належним суб`єктом містобудування.

Таким чином, незаконність винесених приписів від 05.03.2018 та 05.03.2018 року полягає у складенні їх на неналежного суб`єкта містобудування.

Судом встановлено, що 29.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Прокурора Чернівецької області про проведення перевірки законності будівництва за адресою АДРЕСА_2 , власницею якого є ОСОБА_3 , а також джерело надходження коштів для будівництва. (т. 1 а. с.93).

Вказану заяву Прокуратурою Чернівецької області перенаправлено до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

05.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про прийняття мір щодо виконання припису від 05.03.2018 року, приведення будинку в відповідний для проживання всіх прописаних в ньому людей стан. (т. 1 а. с. 139).

Суд зазначає, що позапланові перевірки позивача дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведенні на підставі звернення ОСОБА_1 від 29.01.2018 року та від 05.05.2018 року.

Із змісту звернення ОСОБА_1 від 29.01.2018 року видно, що за адресою АДРЕСА_2 здійснюється будівництво двох поверхового будинку на місці квартири загальною площею 34,2 кв.м., власницею якої є ОСОБА_3 , просить перевірити законність будівництва та джерело надходження коштів для будівництва. (т. 1 а с. 93).

Із змісту заяви ОСОБА_1 від 05.05.2018 року видно, що він просить прийняття міри щодо виконання припису від 05.03.2018 року та приведення будинку за адресою АДРЕСА_2 , в відповідний для проживання всіх прописаних в ньому людей стан. (т. 1 а. с. 139).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 3038-VI визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Аналізуючи вищевикладене, можна прийти до висновку, що у зверненнях не наведено жодного доказу, які саме будівельні норми, державні стандарти і правила порушені позивачем.

Тому ці звернення не можна вважати підставою для проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності позивача, як заходу архітектурно-будівельного контролю.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, встановлені обставини справи, невідповідність дій відповідача до вимог Законів України, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн., що підтверджується квитанціями № 52 від 03.09.2018 року та від 03.09.2018 року № 53/К. (т. 1 а. с. 6-7).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1409,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.03.2018 року виданий фізичній особі ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.05.2018 року виданий фізичній особі ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1409,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ).

Відповідач: - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (58008, м. Чернівці, вулиця Б.Хмельницького, 64-а, код ЄДРПОУ 36068147).

Суддя П.Д. Дембіцький