Рішення № 87103922, 23.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 січня 2020 р. № 520/12501/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" суму у розмірі 9 917,00 грн., на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

В обґрунтування позову зазначив, що 09 вересня 2019 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був виключений із списків особового складу Інституту наказом від 09.09.2019 року № 195 через відмову від подальшого проходження військової служби на офіцерських посадах. Відповідно до п. 1 (абз. 6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання "відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу". Оскільки зазначена сума грошових витрат відшкодована не була, то позивач звернувся до суду із зазначеними позовом, в якому з урахуванням вищевикладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою від 26.11.2019 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 26.11.2019 р. була надіслана позивачу та отримана ним 29.11.2019р.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 26.11.2019 р. була надіслана відповідачу. Однак, 08.01.2020 р. через канцелярію суду до Харківського окружного адміністративного суду повернувся конверт із позначкою "Повернення. Закінчення терміну зберігання".

Суд наголошує на тому, що відповідно до вимог чинного адміністративного процесуального законодавства сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження.

Відповідач не скористався правом наданим чинним адміністративним процесуальним законодавством та не надав до суду відзив на позовну заяву.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що наказом ТВО начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" № 446 від 10.08.2017 р. ОСОБА_1 зараховано на перший курс факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (а.с. 22).

Між навчальним закладом та ОСОБА_1 27.08.2017 р. був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с. 7 - 8).

Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов`язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (а.с. 7).

Наказом № 195 від 06.09.2019 р. начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету солдат ОСОБА_1 , курсант 2-го курсу за спеціальністю "Забезпечення військ (сил)", наказом начальника інституту (по особовому складу) від 06 вересня 2019 року № 22-К відрахований з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, достроково розірваний контракт про навчання та звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України за підпунктом "ж" пункту 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" ( у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). З 06 вересня 2019 року виключений зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення (а.с. 9 - 10).

Згідно із наказом № 134 від 31.07.2019 р. відповідача не було зараховано на наступний курс навчання.

Командувачу Сухопутних військ Збройних сил України 04.09.2019 р. надійшло клопотання начальників ВА та ВІТВ НТУ "ХПІ" щодо відрахування солдата ОСОБА_1 (а.с. 11).

Судом встановлено та міститься в матеріалах справи рапорт написаний власноруч відповідачем, в якому він зобов`язується відшкодувати витрати пов`язані з навчанням (а.с. 12).

Згідно із довідок про нараховане грошове забезпечення курсанта ОСОБА_1 в період з 01.08.2019 р. по 06.09.2019 р. було виділено 11 479,90 грн.

Як вбачається із матеріалів справи після розірвання контракту у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання.

Оскільки на теперішній час грошові кошти, витрачені на утримання під час навчання ОСОБА_1 не відшкодовані, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з метою захисту порушеного права.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

Положеннями статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно пункту 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах", яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Водночас, відповідно до пункту 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Згідно з абзацом 6 пункту 1 контракту від 27.08.2018 про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі ТВО начальника Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" та відповідачем, останній взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до пункту 2.3. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту, остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення здійснюється на підставі довідок-розрахунків, складених відповідними службами забезпечення навчального процесу.

З огляду на вищевикладені норми суд зазначає, що у даному випадку відповідач перебуває на посаді публічної служби, від моменту його прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, а отже у даному випадку питання відшкодування відповідачем витрат на навчання, пов`язане із питаннями реалізації правового статусу особи.

Відтак, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби належить до питання проходження публічної служби такою особою.

Також суд зазначає, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 30.01.2019 по справі № 810/2610/16 та від 13.03.2019 по справі № 723/18/17, а також Верховного Суду, викладеною в постановах від 12.12.2018 по справі № 804/285/16, яка є обов`язковою для врахування в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі складалися з грошового забезпечення в розмірі 9 917,00 грн., що підтверджується відповідними довідками-розрахунками, які наявні у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, курсанти, що навчаються у даному вищому навчальному закладі, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Суд зазначає, що відповідач є обізнаним про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов`язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання та відповідному рапорті, проте, вказану суму витрат, пов`язаних з утримання ОСОБА_1 під час навчання у навчальному закладі (позивача), станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи відповідачем не відшкодовано. Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 9 917,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вище наведене, беручи до уваги відсутність добровільної сплати відповідачем коштів на його утримання в Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та задоволення позову.

З огляду на те, що відповідачем не надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження факту погашення заборгованості у розмірі 9 917,00 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" (вул. Полтавський Шлях, 192, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 07905262) суму у розмірі 9917,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять гривень) на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 січня 2020 року.

Суддя Полях Н.А.