Рішення № 87102841, 20.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року Справа № 280/4611/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Міського комунального підприємства «Основаніє» про накладання арешту на кошти та інші цінності у банку,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач) до Міського комунального підприємства «Основаніє» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банківських установах МКП «Основаніє» (ЄДРПОУ 20485152) для забезпечення погашення податкового боргу.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2019.

Ухвалою суду від 22.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а в підготовчому засіданні оголошено перерву 27.11.2019.

Ухвалою суду від 27.11.2019 підготовче засідання відкладено на 14.01.2020.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд адміністративної справи по суті.

Ухвалою суду від 20.01.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України та зазначає, що за МКП «Основаніє» рахується узгоджений податковий борг в розмірі 4 503 553,01 грн. Зазначає, що відповідачу у встановленому порядку була надіслана податкова вимога щодо погашення податкового боргу, проте, податкова заборгованість залишається не погашеною, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги та накласти на кошти та інші цінності, що знаходяться у банківських установах.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що диспозиція підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в якості умов для застосування арешту, передбачає такі обов`язкові умови: у платника податків, що має податковий борг повинно бути відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу; та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Відповідач зазначає, що згідно даних балансу станом на 31.12.2018 активи підприємства складають 25149 тис. грн., у тому числі основні засоби, оборотні матеріальні активи 4058 тис. грн., дебіторська заборгованість 19288 тис. грн., грошові кошти 74 тис. грн., інші активи 1279 тис. грн., що значно перевищує суму податкового боргу 4 503 553,01 грн. Також, відповідач вказував на те, що станом на 30.09.2019 вартість майна, що утримує на балансі відповідач також перевищує суму податкового боргу, а також відповідачем здійснюються заходи щодо поступового погашення податкового боргу. За таких обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що станом на день складання позову МКП «Основаніє» має податковий борг в розмірі 4 503 553,01 грн., а саме з податку на додану вартість в розмірі 3 752 568,14 грн. та з податку на прибуток підприємств в розмірі 750984,87 грн.

Позивач зазначає, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу контролюючим органом складено та направлено на адресу МКП «Основаніє» податкову вимогу, в якій відповідача зобов`язано погасити заборгованість на загальну суму 3 507 593,28 грн.

Податкова вимога відповідачем отримана 18.05.2018, проте податковий борг платником податків, що зумовило звернення позивача з позовом до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банківських установах.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Згідно п.96.4 ст.96 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, до повноважень податкового органу законодавець відніс право цього суб`єкта владних повноважень звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Правовий зміст та аналіз наведеної норми матеріального права, свідчить про те, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Звертаючись до суду з позовом, податковий орган єдиною підставою застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться у банківських установах МКП «Основаніє», вказав на наявність у відповідача податкового боргу, що не заперечувалось і самим відповідачем у відзиві.

Разом з тим, контролюючим органом до матеріалів адміністративної справи не надано жодних доказів на підтвердження того, що у МКП «Основаніє» відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Навпаки, відповідачем до матеріалів адміністративної справи надано докази того, що станом на 30.09.2019 вартість майна, що перебуває на балансі МКП «Основаніє» перевищує суму податкової заборгованості.

Також, матеріали адміністративної справи містять докази на підтвердження того, що відповідач всіляко сприяє контролюючому органу у вжитті заходів спрямованих на забезпечення виконання платником податків податкового зобов`язання, зокрема надано перелік майна для податкової застави.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи щодо поступового погашення податкової заборгованості.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться у банківських установах МКП «Основаніє» (ЄДРПОУ 20485152) для забезпечення погашення податкового боргу, оскільки матеріали адміністративної справи хоча і містять підтвердження наявності у платника податків податкового боргу, проте не містить доказів на підтвердження того, що у платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиції щодо питань застосування арешту висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові суду від 04 вересня 2018 року по справі №813/2018/17.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166) до Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, буд.29-А) про накладання арешту на кошти та інші цінності у банку – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова