Ухвала суду № 87101684, 23.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2020 року Справа № 160/13496/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева Інна Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2019 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області, в якій просять:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) начальника Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області щодо неприйняття рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа - Постанови № 334 та Постанови № 335 протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському прийняти рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа - Постанови № 334 та Постанови № 335.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду уточнення суб`єктного складу відповідача/відповідачів, вказавши анкетні дані начальника Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області, з поданням відповідної заяви з урахуванням вимог статей 160, 167 КАС України; доказів сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Вказану ухвалу отримано представником позивача 15.01.2020, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

20 січня 2020 року від Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області надійшла заява про уточнення суб`єктного складу відповідача, в якій прохальну частину позову викладено у такій редакції:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) заступника начальника Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області Терещенко Олени Анатоліївни щодо неприйняття рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа - Постанови № 334 та Постанови № 335 протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у м.Кам`янському прийняти рішення про стягнення коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа - Постанови № 334 та Постанови № 335.

Також, 20.01.2020 від позивача надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви шляхом звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач є юридичною особою з організаційно-правовою формою – орган державної влади. Відповідно до довідки №20 від 17 січня 2020 року у Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області відсутні кошти для оплати судового збору.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення Закону № 3674-VI, суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Отже, з урахуванням наведеного та беручи до уваги, що позивач є юридичною особою, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 24 червня 2019 року у справі №0940/1481/18 (касаційне провадження №К/9901/17085/19).

Оцінивши доводи позивача, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, та, враховуючи, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд не знаходить правових підстав для задоволення вищевказаного клопотання.

При цьому, суд не вбачає підстав для продовження строків для усунення недоліків позовної заяви, оскільки умовою продовження строку є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення позову без руху.

Однак, позивачем не надано суду доказів того, що після продовження строку усунення недоліків позовної заяви відпадуть обставини, які позбавляють позивача можливості сплатити судовий збір.

Суд зазначає, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.

Таким чином, позивачем у строк, визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, а отже, вимоги ухвали про залишення позову без руху в цій частині не виконані.

Також, позивачем не було подано заяву із уточненням суб`єктного складу відповідача/відповідачів, зазначенням анкетних даних начальника Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області, як цього вимагають приписи статей 160, 167 КАС України.

Отже, позивач не виконав вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2020

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись статтями 160, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Управління Державної казначейської служби України у Софіївському районі Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева