Постанова № 870985, 30.10.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м. Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-1115/2007                                                                Головуючий 1 інстанції: Яризько В.О..

  Категорія: 23                                                                                                    Доповідач: Шевцова Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 жовтня 2007 рокум.Харків

           Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

           Головуючого судді –  Філатова Ю.М.

           Суддів                          Шевцової Н.В., Водолажської Н.С.

за участю

секретаря                                Волошиної Я.В.

 представника позивача:     Іванова Д.О.,  Бочаров О.О.                             

представника відповідача:Малахова Ю.А., Бондаренко Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № АС 42/109-07

запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Збутова мережа  П’ятий елемент» м. Харків

доДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

 про визнання нечинним податкового повідомлення  - рішення

ВСТАНОВИЛА:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Збутова мережа П’ятий елемент» (надалі по тексту позивач, ТОВ «Збутова мережа П’ятий елемент») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова), в якому просило суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 року та №0005642003\3 від 20.03.2007 року як такі, що суперечать чинному законодавству та дійсним обставинам справи.

         В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що акт перевірки ДПІ минулих податкових періодів ні в якому разі не може вважатися документом податкового обліку, який підтверджує наявність чи відсутність валових витрат платника  податків.

Позивач вважав, що згідно п.п. 5.2.7., 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» він, з урахуванням встановлених строків давності, правомірно включив до валових витрат у 2005 році витрати, що помилково не були включені до валових витрат 2004 року та відобразив їх в річній декларації з податку на прибуток за 2005 рік, але помилково зазначив їх в рядку 04.1 в складі загальних витрат на придбання товарів (робіт, послуг), однак уточнюючим розрахунком до декларації з податку на прибуток за 2005 рік вх. №9782 від 06.03.96р. переніс їх з рядку 04.1 "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім зазначених у 4.11" до рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів".

Зазначені валові витати в сумі 99 000, 00 грн. виникли у 2004 році та помилково не були включені до валових витрат цього періоду (не відображені в декларації з податку на прибуток за 2004 рік), що підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку, первинними документами, а також даними висновків попередньої перевірки, на які посилається відповідач, де в Додатку №11 до акту перевірки від 16.06.2005р. вбачається, що структура валових витрат позивача 2004 року не містить саме цих витрат в сумі 99 000,00 грн.

          Відповідач в обґрунтування донарахованих сум посилався на те, що в акті попередньої перевірки позивача за 2004 рік не було відображено, що підприємство має витрати за тикай період, які не включені до складу валових витрат, а заперечень до висновку до акту попередньої перевірки позивач не мав. Під час перевірки позивач не надав документів, які б свідчили, що витрати у розмірі 99,00 тис гривень не були включені раніше до складу валових витрат попередніх періодів.

Постановою господарського суду Харківської області від 14 травня 2007 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 року, №005642003\3 від 20.03.2007 року. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача державно мито в сумі 3,40 гривень.

Відповідач не погодившись із постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм, передбачених  п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

             Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

             Судом першої інстанції встановлено, що 14.09.2006р. відповідачем було складено акт перевірки №2683/23-3/33068228 про результати виїзної планової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.

            В   Акті   перевірки  відповідачем зазначено, що позивачем завищено валові витрати 2005 року в сумі 99000,00 грн. у зв’язку  із тим, що до складу валових витрат включені витрати, які не відображені у 2004 році, у той час, як в акті попередньої перевірки не було відображено, що підприємство має витрати, які не включені до складу валових витрат.

           На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення 26.09.2006р. №0005642003/0, яким визначено позивачеві суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 32240,0грн., з яких 24800,0грн. основний платіж та 7440,0грн. штрафні санкції за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме зазначено, що позивачем завищено валові витрати за 2 - 4 квартал 2005р. в сумі 99000,0грн., у зв'язку з тим, що до складу валових витрат періоду, що перевіряється, були включені витрати за 2004р.

Позивач оскаржив дане рішення в адміністративному порядку, але скарга була залишена без задоволений, а рішення - без змін.

         Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № №0005642003/3 від 20.03.2007р. на ті ж самі суми, що й податкове повідомлення-рішення № 0005642003/0 від 26.09.2006р.

            Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично не допускав порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток на підставі спірних податкових повідомлень-рішень є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності і даним документів податкового та бухгалтерського обліку позивача. При цьому суд першої інстанції не прийняв посилання відповідача на те, що в попередньому акті перевірки позивача за 2004 рік від 16.06.2005р. не відображено відомостей про не включення до складу валових витрат за відповідний рік спірну суму валових витрат, оскільки відповідно до п."б" п.п.4.2.2. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників   податків   перед   бюджетами   та   державними   цільовими   фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

             Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

             Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" "податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій".

Позивач  посилаючись на зазначену норму Закону включив до суми валових витрат у 2005 році витрати минулих звітних періодів (2004 року) та відобразив їх у Декларації з податку на прибуток за 2005 рік та  в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2005 рік.

З пояснень представника позивача, колегією суддів встановлено, що відповідачем 16.06.2005 року було перевірено період в якому позивач в 2006 року самостійно  виявив помилку щодо формування валових витрат. При цьому, представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки позивачем  було надано перевіряючим ДПІ Київського району м.Харкова всі існуючи на момент проведення перевірки первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства.

В матеріалах справи мається Акт  від 16.06.2005 року за №23-104\1463, складений ДПІ у Київському районі м.Харкова «Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Збутова мережа П’ятий елемент» за період з 28.07.2004 року по 31.03.2005 року», в якому будь-яких порушень з приводу  формування підприємством валових витрат, на які позивач посилається в позові, не виявлено.

Отже, враховуючи пояснення представника позивача та висновки зазначеного Акту від 16.06.2005 року, колегія суддів вважає, що посилання позивача на допущення у 2004 року помилки при формуванні валових витрат підприємства, яка була ним самостійна виявлена в 2005 році є не обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що оскільки представник позивача посилається, що перевіряючими під час проведення перевірки підприємства за період з 28.07.2004 року по 31.03.2005 року були дослідженні всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які існували на підприємстві на час проведення перевірки, проте ними ніяких порушень щодо формування підприємством валових витрат у перевіряємому періоді встановлено не було, висновки суду першої інстанції щодо існування у позивача в 2004 році  витрат, які помилково  не були включені до складу валових витрат, періоду в якому вони були понесені не ґрунтується на обставинах справи, тому постанова суду в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 року  підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні в цій частині позов них вимог.

  Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\3 від 20.03.2007 року.

   Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду скарги позивача на податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 рокувідповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2007 року №0005642003\3з тими ж самими сумами нарахувань, що і в попередньому. При цьому податкове повідомлення – рішення №0005642003\0 від 26.09.2006 року  не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарги позивача, внаслідок чого воно не може вважатися відкликаним відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, колегія суддів, вважає, обґрунтованими висновки суду, що податкове повідомлення-рішення від 20.03.2007 року №0005642003\3, відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"  є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання нечинним зазначеного податкового повідомлення-рішення, оскільки дії відповідача не ґрунтуються на положеннях закону та не відповідають вимогамч. 2 ст. 19 Конституції України.   

                Керуючись ст.ст.160, 195, п.3 ст.198, п.3 ст.204, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова – задовольнити частково.

                Постанову господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № АС 42/109-07 у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 року – скасувати та прийняти у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\0 від 26.09.2006 року – відмовити.

              В частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова №0005642003\3 від 20.03.2007 року, постанову господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі №АС 42\109-07 – залишити без змін.

                   Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                  Ю.М.Філатов

                        Судді:                                                             Н.В. Шевцова

                                                                                           Н.С.Водолажська