Постанова № 8709703, 24.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

24.03.10 Справа № 2/133

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Марко Р.І.,

Бонк Т.Б.,

при секретарі Гулик Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (позивача) з”явився,

відповідача не з”явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с.Солонка Пустомитівського району

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2010 року, суддя Круглова О.М., в справі за № 2/133

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа», с.Солонка Пустомитівського району

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Черніїв Тисменицького району

про стягнення заборгованості в сумі 40136,2 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 40136,2 грн., оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено факту відвантаження позивачем товару відповідачу, що свідчить про відсутність підстав для виникнення в останнього зобов»язання по сплаті неотриманого товару.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в зв”язку з неповним з»ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що подані відповідачем суду видаткові накладні, зі змісту яких випливає факт невідвантаження відповідачу товару на суму 40136,2 грн., не є належними доказами в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки оформлені з порушенням вимог діючого законодавства.

Скаржник вважає, що факт відвантаження відповідачу спірного товару підтверджується першими примірниками видаткових накладних, актом інвентаризації, аудиторським висновком, які судом не досліджувалися при прийнятті оскаржуваного рішення.

Скаржник також покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині розгляду спору поза межами встановленого ст.69 ГПК України строку та безпідставне відкладення розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що факт невідвантаження позивачем спірного товару підтверджується належним чином завіреними накладними від 16.02.2009 року в кількості 21 штук, які містять запис не відвантажено, завірений підписом відповідальної особи та печаткою позивача. Щодо покликання скаржника на оформлення вказаних накладних з порушенням встановленого порядку, то відповідач вважає їх безпідставними з огляду на відсутність нормативного обґрунтування вказаних тверджень.

Відповідач також покликається на те, що інших доказів в підтвердження факту відвантаження спірного товару відповідачу скаржником не подано, що свідчить про відсутність підстав для задоволення спірних позовних вимог.

В судове засідання представники відповідача не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»(постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки товару №ІФ/02/11 від 02.01.2009 року, за умовами якого постачальник зобов»язувався постачати і передавати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов»язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно п.1.1 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою покупця.

На виконання вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 40178,01 грн., що підтверджується видатковими накладними від 16.02.2009 року в кількості 21 штук (а.с.8-28). Проте, відповідач сплатив за отриманий товар лише 14,81 грн.. в зв»язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача решти суми заборгованості в розмірі 40163,2 грн.

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених законами України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново - господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 09.09.2009 року про погашення заборгованості, яка залишена останнім без задоволення.

Доказів оплати товару в сумі 40163,2 грн. відповідачем не подано і на час розгляду справи в суді, а тому апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення спірної заборгованості, скасувавши рішення місцевого суду.

Висновок місцевого суду про те, що спірний товар не був відвантажений відповідачу, що підтверджується відмітками на видаткових накладних, є помилковим, оскільки такі відмітки містяться лише на видаткових накладних, поданих відповідачем (а.с.52-72). З огляду видаткових накладних, поданих позивачем (а.с.8-28), аналогічних відміток не вбачається.

Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок виготовлення, зберігання та застосування типових форм первинного обліку, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №263 від 27.07.1998 року, передбачено вимоги оформлення видаткових накладних та вказано реквізити, які підлягають заповненню в таких документах. Вказаною інструкцією не передбачено можливості внесення у видаткову накладну будь-яких інших записів, в тому числі щодо невидачі товару.

Крім цього, згідно ч.1 ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, а згідно ч.7 вказаної норми підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

З аналізу наведених норм та обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку, що подані відповідачем накладні не можуть розцінюватися як належний доказ в підтвердження факту невідвантаження товару відповідачу. Видаткові накладні (а.с.8-28) містять всі необхідні реквізити, зокрема, підписи відповідальних осіб та печатки юридичних осіб, що свідчить про підтвердження ними факту відвантаження спірного товару відповідачу, а згідно п.2.7 договору перехід права власності на поставлену партію товару відбувається в момент підписання накладної.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені скаржником витрати в розмірі 401,62 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 200,82 грн. державного мита за апеляційне провадження та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2010 року в справі за номером 2/133 скасувати, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (77460, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Черніїв. вул.Шевченка,37. код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ферозіт-Альфа»(81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, вул.Людкевича,40, код ЄДРПОУ 30543304) 40163,2 грн. боргу, 602,44 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Р.І.Марко

Т.Б.Бонк