
Єдиний унікальний номер №446/188/14-к
Провадження № 1-кп/943/32/2020
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2020 року
Буський районний суд Львівської області у складі головуючого-судді Коса І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Дутки С.І.,
за участю: прокурора – Трояновського Б.С.,
потерпілого ОСОБА_1 ,
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника обвинуваченого – адвоката Лемехи Р.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження № 42012150220000004 від 08.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, -
в с т а н о в и в :
в підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Лемеха Р.І. звернувся до суду з письмовим клопотанням, заявленим в інтересах обвинуваченого, про повернення прокурору обвинувального акта з підстав його невідповідності вимогам статті 291 КПК України, яке в підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю підтримав та просили суд його задовольнити.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник обвинуваченого покликається на те, що переданий до суду обвинувальний акт щодо його підзахисного не містить місця його складення та затвердження, відсутні дані про слідчого, який його склав і підписав, а також у ньому зазначено про те, що матеріальна шкода не завдана, хоча був заявлений цивільний позов. Крім того захисник покликався на недоліки долученого Реєстру матеріалів досудового розслідування щодо відсутності у ньому години вчинення процесуальних дій чи прийнятих рішень. Відтак сторона захисту вважає, що наведені вище недоліки є підставою для повернення прокурору обвинувального акту.
Прокурор Трояновський Б.С. заперечив проти задоволення заявленого клопотання, покликавшись на відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт містить місце та дату його складення і затвердження. Крім того покликався на те, що обвинувальний акт не є доказом обвинувачення, а покликання захисника на відсутність даних про слідчого заперечив положеннями ст. 39 КПК України, в силу якої керівник органу досудового розслідування користується повноваженнями слідчого, а тому вважає заявлене клопотання таким, що не містить підстав для його задоволення. Відтак вважає, що складений обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, відповідає вимогам КПК України, а тому просив у задоволенні клопотання відмовити.
Потерпілий ОСОБА_1 проти задоволення заявленого клопотання заперечив, повністю підтримавши доводи прокурора. Крім того покликався на те, що незважаючи на тривалий час розгляду даного кримінального провадження та зміну складу суду, обвинувачений таких клопотань не заявляв. Вважає, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому просив у задоволенні заявленого клопотання відмовити.
Розглянувши клопотання про повернення обвинувального акта, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Статтею ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити відомості про: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону істатті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Вищевказаний перелік процесуальних підстав для повернення прокурору обвинувального акта є вичерпним. Недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування не можуть слугувати самостійною підставою для повернення прокурору обвинувального акта.
Разом із тим наведені стороною захисту як підстави для повернення обвинувального акту прокурору, що зводяться до незазначення у ньому займаної посади слідчого спростовуються положеннями п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК України, відповідно до якої керівник органу досудового розслідування уповноважений здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. Зокрема в обвинувальному акті вказано про те, що він складений і підписаний керівником органу досудового розслідування – Заступником начальника слідчого відділення Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області Андрушків В.Б., який мав повноваження слідчого.
Крім того, суд вважає, що не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про відсутність в обвинувальному акті розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки як вбачається із цього акту, що у ньому зазначено про те, що кримінальним правопорушення шкода не завдана та заявлено цивільний позов.
Поряд із цим в обвинувальному акті вказано дату та місце його складення.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи сторони захисту про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є необґрунтованими, а тому суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про повернення обвинувального акта прокурору до задоволення не підлягає.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 291, 314, 370, 372 КПК України суд, -
п о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Лемехи Ростислава Ігоровича про повернення обвинувального акта прокурору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Кос І. Б.
Судове рішення № 87097018, Буський районний суд Львівської області було прийнято 23.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 446/188/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: