Ухвала суду № 87096023, 03.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2549/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П., прокурора – Андришин О.В., слідчого – Задихайло Р.Ю., захисника – адвоката Ставичного П.І., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Шикула М.І., погоджене прокурором, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великий Раковець, Іршавського району Закарпатської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з клопотання та матеріалів, доданих до нього, СВ розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017070030003602 від 21 грудня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Великий Раковець, Іршавського району Закарпатської області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, тимчасово не працюючий, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимий, в період з травня 2017 року по 20 грудня 2017 року, розробивши злочинну схему незаконного збагачення за рахунок інших осіб, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на загальну суму 8819328,25 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень двадцять п`ять копійок), за наступних обставин.

Так, в травні 2017 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , ніде не працюючи та не маючи постійного джерела прибутку, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, достовірно знаючи, що потерпілий ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю та має значні доходи, використавши попереднє знайомство з останнім, під час запланованої ним зустрічі у м. Іршава ввійшов до потерпілого ОСОБА_2 в довіру, та з метою створення у останнього хибної уяви про можливість фінансового збагачення, в ході усної бесіди, розповів про те, що ним розроблено спосіб швидкого заробітку, шляхом здійснення фінансових операцій з криптовалютою «Bitcoin», а саме її купівлі та подальшого продажу за ціною вищою від закупівельної.

Також ОСОБА_1 , переслідуючи свій злочинний намір на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи те, що останній не компетентний в питаннях проведення операцій з криптовалютами, повідомив ОСОБА_2 , що його товариш ОСОБА_4 має можливість здійснення купівлі зазначеної криптовалюти по нижчій відносно середньоринкової ціні, через термінали самообслуговування «Mojbitcoin» на території Словацької Республіки, яку ОСОБА_1 через свого родича Улинського Пилипа (рос. – ОСОБА_5 ), інші персональні дані в ході досудового розслідування не встановлені, на території Російської Федерації, зможе реалізовувати по вищій від закупівельної ціні, тим самим отримуючи прибуток. При цьому, для створення у потерпілого ОСОБА_2 враження вигідності таких капіталовкладень, ОСОБА_1 проінформував потерпілого про стрімкий ріст криптовалюти «Bitcoin» за останні 3 роки зі 100 доларів США до майже 2000 доларів США, при цьому не вдаючись в деталі обігу криптовалюти у світі, її матеріального вирішення, факторів впливу на її вартість, умов та способів розпорядження такою криптовалютою та порядком її конвертування у готівку.

В подальшому, ОСОБА_1 наперед не маючи на меті втілити у життя вищеописаний ним спосіб заробітку, а лише бажаючи заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2 , розуміючи, що останній піддається його злочинному впливу, та висловлена ним недостовірна інформація зацікавила потерпілого, запропонував ОСОБА_2 інвестувати власні грошові кошти у розроблений ним спосіб заробітку та в подальшому отримувати частину виведеного прибутку, відповідно до частки інвестованих ним коштів.

В свою чергу, ОСОБА_2 , не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів ОСОБА_1 направлених на протиправне заволодіння його майном, довіряючи його словам, погодився інвестувати грошові кошти в описаний ОСОБА_1 спосіб заробітку та на прохання ОСОБА_1 про знаходження інших інвесторів з метою збільшення суми отриманого прибутку, шляхом відповідного збільшення суми інвестицій, розповів про описаний ОСОБА_1 метод заробітку своєму товаришу ОСОБА_3 , який також погодився інвестувати у зазначений метод власні грошові кошти.

Так, в період з 31.07.2017 по 30.11.2017, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом транзакції коштів на належний ОСОБА_1 банківський картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , в якості інвестицій у описаний останнім спосіб заробітку, загалом перевели 4943877 (чотири мільйони дев`ятсот сорок три тисячі вісімсот сімдесят сім) гривень, зокрема:

31.07.2017 – 94057 (дев`яносто чотири тисячі п`ятдесят сім) гривень;

26.09.2017 – 299995 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень;

27.09.2017 – 525995 (п`ятсот двадцять п`ять дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень;

03.10.2017 – 550000 (п`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень;

03.10.2017 – 140000 (сто сорок тисяч) гривень;

03.10.2017 – 140000 (сто сорок тисяч) гривень;

03.10.2017 – 20000 (двадцять тисяч) гривень;

03.10.2017 – 129130 (сто двадцять дев`ять тисяч сто тридцять) гривень;

03.10.2017 – 100000 (сто тисяч) гривень;

07.10.2017 – 650000 (шістсот п`ятдесят тисяч) гривень;

07.10.2017 – 600000 (шістсот тисяч) гривень;

12.10.2017 – 260000 (двісті шістдесят тисяч) гривень;

13.10.2017 – 280000 (двісті вісімдесят тисяч) гривень;

13.10.2017 – 416500 (чотириста шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень;

18.10.2017 – 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень;

26.10.2017 – 57000 (п`ятдесят сім тисяч) гривень;

31.10.2017 – 46200 (сорок шість тисяч двісті) гривень;

30.11.2017 – 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

В цей же період ОСОБА_1 , з метою створення у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хибної уяви про отримання ними прибутку від описаного ним методу заробітку, та за для заволодіння ще більшими сумами коштів, в проміжках між отриманими на вищевказаний рахунок транзакціями коштів від потерпілих, також здійснював транзакції коштів, суми яких були значно меншими від сум, які надходили від потерпілих, на банківський рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_2 , повідомляючи останньому та ОСОБА_3 про те, що переведені ним кошти, є частками потерпілих, від сум отриманих прибутків, що були виведені з обороту. Загальна сума таких транзакцій склала 224548,75 грн. (двісті двадцять чотири тисячі п`ятсот сорок вісім гривень сімдесят п`ять копійок).

Окрім того, в період з кінця серпня до початку грудня 2017 року потерпілий ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 , в якості інвестицій, готівкою 90000 (дев`яносто тисяч) доларів США, що згідно середньозваженого курсу Національного банку України, за відповідні періоди передачі часток зазначеної суми готівки, склало 2367100 (два мільйони триста шістдесят сім тисяч сто) гривень, зокрема: в кінці серпня – на початку вересня 2017 року ОСОБА_2 передав особисто ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, що згідно середньозваженого курсу Національного банку України, за відповідний період передачі зазначеної частки готівки, склало 1281500 (один мільйон двісті вісімдесят одна тисяча п`ятсот) гривень, та на початку грудня 2017 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 через особу, яку зазначив ОСОБА_1 , оскільки на той час вже особисто уникав зустрічі з потерпілими, а саме через ОСОБА_6 , ще 40000 (сорок тисяч) доларів США, що згідно середньозваженого курсу Національного банку України, за відповідний період передачі зазначеної частки готівки, склало 1085600 (один мільйон вісімдесят п`ять тисяча шістсот) гривень.

Також ОСОБА_1 , в період з початку по середину жовтня 2017 року, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння коштами останнього та ОСОБА_2 , під приводом термінової необхідності коштів для придбання мобільних телефонів марки «Apple» на території Сполучених Штатів Америки, отримав від потерпілого ОСОБА_3 100000 (сто тисяч) доларів США, в подальшому в ході постійних вимог потерпілого ОСОБА_3 про негайне повернення вказаних коштів, ОСОБА_1 , маючи на меті подальше збагачення за рахунок ОСОБА_3 та розуміючи необхідність у продовженні створення образу відповідального компаньйона, повернув ОСОБА_3 частину вказаного боргу у розмірі 35000 (тридцяти п`яти тисяч) доларів США, при цьому заволодівши рештою суми у розмірі 65000 (шістдесяти п`яти тисяч) доларів США, що згідно середньозваженого курсу Національного банку України, на момент надання боргу, склало 1732900 (один мільйон сімсот тридцять дві тисячі дев`ятсот) гривень.

В подальшому, а саме в середині грудня 2017 року, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розуміючи, що не отримують від ОСОБА_1 достатніх коштів в якості прибутку, а вже отримана ними сума є мізерною враховуючи загальну суму їх вкладів, почали вимагати від ОСОБА_1 повернення інвестованих ними коштів, в цей час останній, розуміючи, що більшою сумою коштів належних потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він заволодіти вже не зможе, перестає контактувати з потерпілими та в кінці грудня цього ж року, востаннє вимушено зустрівшись з потерпілими та переконавши їх у повернені коштів в найкоротший термін, не маючи на меті виконання такої обіцянки та з метою реалізації свого злочинного умислу до кінця, перестає використовувати відомі потерпілим засоби зв`язку з ним, покидає місце свого проживання, а саме будинок АДРЕСА_1 , зникає у невідомому напрямку та більше не контактує з потерпілими до цього часу.

Враховуючи вищевикладене, умисними діями ОСОБА_1 , спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети, потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдано матеріальних збитків на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме – 8819328,25 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень двадцять п`ять копійок), зокрема ОСОБА_2 завдано збитків – 4172802,63 грн. (чотири мільйона сто сімдесят дві тисячі вісімсот дві гривні шістдесят три копійки), а ОСОБА_3 – 4646525,62 грн. (чотири мільйона шістсот сорок шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень шістдесят дві копійки).

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

В клопотанні слідчий зазначає, що 16 липня 2018 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України щодо ОСОБА_1 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним вищеописаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яке, у зв`язку з тимчасовою відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання, в порядку ч. 2 ст. 135 КПК України, вручене члену сім`ї, а саме рідному брату останнього – ОСОБА_7 , який проживає разом з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжких злочином, санкція статті якого передбачає позбавлення волі строком до 12 (дванадцяти) років є підстави вважати, що буде переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Окрім того підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на волі може сховати речі, що мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, зокрема предмет вчинення вищеописаного кримінального правопорушення – грошові кошти потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у загальній сумі 8819328,25 грн. (вісім мільйонів вісімсот дев`ятнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень двадцять п`ять копійок), пластикові картки, що надають доступ до належних підозрюваному ОСОБА_1 чи іншим особам рахунків, розміщених у фінансових установах, що зареєстровані як в Україні так і за її межами, та які використовувались та використовуються ОСОБА_1 для вчинення вищеописаного кримінального правопорушення та подальшого переміщення (приховання, легалізації тощо) зазначених грошових коштів, а також незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_4 , шляхом їх залякування чи будь-яким іншим чином, тим самим вчинивши інше (нове) кримінальне правопорушення. Окрім того, враховуючи, що потерпілими можуть бути й інші невстановлені, на даний час, досудовим розслідуванням особи, підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити вчиняти вищевказане кримінальне правопорушення, для досягнення єдиної злочинної мети – максимального незаконно збагачення за рахунок інших осіб, або ж вчиняти інші, зокрема однорідні з вищеописаним правопорушення. А тому враховуючи вищевикладене, а також те, що запобігти вказаним вище ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу аніж як тримання під вартою, неможливо, слідчий просить суд клопотання задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити, враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 12 років, переховувався від органу досудового розслідування, а тому наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити або сховати речі, які мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх залякування чи іншим чином, тим самим вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з огляду на те, що потерпілими можуть бути й інші невстановлені на даний час особи, продовжити вчинення кримінального правопорушення, а застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам. Прокурор додав, що підозрюваний тривалий час переховувався від органу досудового розслідування та 20.07.2018 року був оголошений у розшук. Крім того прокурор зазначив, що в органу досудового розслідування є побоювання, що потерпілі, а їх є більше ніж 2, прикладають зусиль для самостійного розшуку підозрюваного та повернення коштів і дана обставина відома підозрюваному.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ставичний П.І. зазначили, що не заперечують проти задоволення клопотання, однак просили визначити ромір застави який буде помірний для підозрюваного.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав внесене клопотання, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника, суд приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 12 років, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження тривалий час переховувався від органу досудового розслідування у зв"язку з чим 20.07.2018 року був оголошений у розшук та судом неодноразово постановлялися ухвали про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді триманння під вартою.

Також при вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема як встановлено ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, не одружений, за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, місце постійного проживання ОСОБА_1 не відоме, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв"язків у місці його проживання.

Під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги ст. ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Лабита проти Італії від 06.04.2000 року, згідно якого тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обгрунтовано лише показаннями свідків, а також рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро- Бараво проти Італії від 14.03.1984 року, в якому зазначено що затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Зазначені обставини в своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Приймаючи до уваги вищенаведене та фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн., оскільки, на думку слідчого судді саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Також роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Великий Раковець, Іршавського району Закарпатської області, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою – по 01 березня 2020 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600,00 (шістсот тридцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, а саме – с. Великий Раковець Іршавського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свої паспорти для виїзду за межі України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Придачук