Рішення № 8709347, 29.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2010 р. Справа № 62/20-10

вх. № 967/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євтушенко Є.Д., дов. №14/20-407-09 від 25.12.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ВАТ Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії Націонельної акціонерної компанії "Украгролізинг" смт. Солоницівка

до Сілянського (фермерського) господарства "Воля", с. Дружелюбівка

про стягнення 32784,87 грн. та зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Харківської філії Націонельної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду із позовною завою про стягнення з відповідача - СФГ "Воля" 22050,00 грн. основного боргу, 2468,39 грн. пені, 2912,68 грн. інфляційних, 943,80 грн. 3% річних, 4410,00 грн. штрафу, а також про зобов"язання відповідача - заключити договір страхування одного трактора колісного загального призначення ХТЗ 150-К-09, заводський №587492, державний номер 02506 ТН; одного культиватора КУН-5.4-01 зав.№37; одного трактора МТЗ-82.1.26, зав.№004010, держ.№12158 ТН з компанією страховиком "ЗАТ "Українська промислова страхова компанія".

У судовому засіданні 23.03.10р. було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення до 29.03.10р. о 16:20 год.

Представник позивача підтримує позовні вимоги (з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем) та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за

можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

08.02.05 року між ВАТ НАК "Украгролізинг" (позивач по справі) та СФГ "Воля" (відповідач по справі) був укладений договір фінансового лізінгу №20-05-77 фл та Додатковий договір №1 від 22.11.05р. до нього,, відповідно до п. 1 Договору позивач зобов"язався у встановлені строки передати в користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу", що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізнгоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Пунктом 2.2.-2.3 договору фінансового лізингу передбачено, що строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі міє сторонами та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках. Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі та адреси місяця передачі предмету лізингу встановлюється додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість Предмету лізингу". Передача предмету лізингу здійснюється на умовах ЕХW (місце передачі визначається у додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс 2000року.

Свої зобов"язання за договором позивач виконав, передав відповідачу в користування наступну сільськогосподарську техніку: трактор МТЗ-82.1.26, зав.№004010 в кількості 1 одиниця по ціні 83100,00грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі № 98 від 18.07.2005р.; культиватор КУН-5,4-01, зав. №37 в кількості 1 одиниця по ціні 29250,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі № 56 від 14.09.2005р.; трактор колісний загального призначення ХТЗ-150-09, зав.№587492 по ціні 220500,00 грн. з ПДВ,що підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 22.11.2005р.

Відповідно до п.п. 4.1-4.3. договору, з моменту підписання акту приймання передачі предмету лізингу за користування останнім відповідач сплачує позивачеві лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям, що включають: відшодування вартості предмету лізингу та винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості предмету лізингу. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів". Лізингоодержувач після укладення договору, перераховує на рахунки Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмету лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо внесення лізінгових платежів систематично порушував, в результаті чого у нього станом на 09.02.09р. утворився борг перед позивачем в розмірі 22050,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, сума основного боргу в розмірі 22050,00 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №11 від 23.02.10р. та довідкою головного бухгалтера ВАТ НАК "Украгролізинг" про надходження грошових коштів у сумі 22050,00 грн. на рахунок позивача. За таких обставин та враховуючи, що сторони врегулювали спір в частині суми основної заборгованості у розмірі 22050,00 грн. після звернення до господарського суду з позовом, провадження по справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню, у зв"язку з відсутністю предмету спору, на підставі п.1.1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Після погашення відповідачем суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2468,39 грн. пені за період з 03.08.09р. по 31.01.10р., 2912,68 грн. інфляційних за період з 01.12.08р. по 31.12.08р. по 31.12.09р., 943,80 грн. 3% річних та 4410,00 грн. штрафу, а також зобов"язати відповідача укласти договори страхування предмету лізингу (трактора МТЗ-82.1.26, зав.№004010; культиватора КУН-5,4-01, зав. №37 та трактора колісний загального призначення ХТЗ-150-09, зав.№587492) мотивуючи позовні вимоги не повним та не своєчасним виконанням з боку відповідача зобов"язань по сплаті лізингових платежів, а також порушенням з боку відповідача зобов"язання щодо страхування предмету лізингу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенняборжником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.п.6.1-6.2, 6.4 договору фінансового лізингу №20-05-77фл від 08.02.05р. предмет лізингу та пов"язані з виконанням договору ризики підлягають страхуванню з обов"язковим попереднім погодженням умов договору страхуванння та компанії-страховика з позивачем. Відповідач здійснює страхування предмету лізингу та ризиків, при цьому у договорі страхування відшкодування можливого завданого збитку у межах страхової суми, має бути встановлене на користь позивача. Договір страхування укладається на весь строк дії договору фінансового лізингу з щорічним повідомленням позивача. Страховий поліс (його копія) має бути переданий позивачеві протягом 1- робочих днів з моменту укладення договору.

Згідно із п.7.2 договору фінансового лізингу №20-05-77фл від 08.02.05р. за ненадання підтверджуючих документів реєстрації предмету лізингу, неповідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів, порушення інших зобов"язань, визначених цим договором, відповідач сплачує штраф в розмірі 2% від вартості предмету лізингу за кожний випадок порушення, що не звільняє відповідача від обов"язку по

виконанню умов договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свого обов"язку по страхуванню предмету лізингу (трактора колісного загального призначення ХТЗ 150-К-09, заводський №587492, державний номер 02506 ТН) та не надав позивачеві відповідного страхового полісу.

Відповідачем не спростовано наявності факту порушення з його боку зобов"язання стосовно страхування предмету лізингу.

З урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4410,00 грн. штрафу та зобов"язання його укласти договори страхування предмету лізингу (трактора МТЗ-82.1.26, зав.№004010; культиватора КУН-5,4-01, зав. №37 та трактора колісний загального призначення ХТЗ-150-09, зав.№587492) обгрунтовані, однак, підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Позивач просить зобов"язати відповідача укласти згаданий договір з компанією-страховиком - ЗАТ "Українська промислова страхова компанія", посилаючись на п.6.2 договору фінансового лізингу №20-05-77фл від 08.02.05р., однак, вказаним пунктом договору не передбачений обов"язок відповідача страхувати предмет лізингу саме з ЗАТ "Українська промислова страхова компанія", як не передбачено й інших умов, на яких повинно бути застраховано предмет лізингу.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що умовами укладеного між сторонами договору на відповідача покладено обов"язок застрахувати предмет лізингу, проте, відповідач є вільним у виборі компанії-страховика та визначенні умов договору страхування, а тому позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача укласти договір страхування підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.7.1. договору фінансового лізингу №20-05-77фл від 08.02.05р. за порушення строків сплати лізингових платежів, відповідач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Внаслідок не повного та не своєчасного виконання з боку відповідача зобов"язання по сплаті лізингових платежів, позивачем нараховано йому пені у сумі 2468,39 грн. за період з 03.08.09р. по 31.01.10р.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні відповідачем взятих на себе зобов’язань по повній та своєчасній сплаті лізингових платежів, дають суду підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені у сумі 2468,39 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 943,80 грн. та інфляційних у сумі 2912,68 грн., нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов’язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509,525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 785 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, ч.1-1 ст.80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України –

ВИРІШИВ:

Провадження по справі в частині стягнення 22050,00 грн. основного боргу - припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Воля" (63841, Харківська область, Борівський район, с.Дружелюбівка, п/р260021959 в ПАТ "Мегабанк", м.Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 30082737) на користь Відкритого акціонерного товариства національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (01601, м.Київ, вул.Мечнікова,16-а) в особі Харківської філії національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (62370, Харківська область, Дергачівський район, смт. Солоницівка, вул. Заводська, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 25861816, п/р 260067612 в ХОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, МФО 350589) 2468,39 грн. пені, 2912,68 грн. інфляційних, 943,80 грн. 3% річних та 4410,0 грн. штрафу.

Зобов"язати Селянське (фермерське) господарство "Воля" (63841, Харківська область, Борівський район, с.Дружелюбівка, п/р260021959 в ПАТ "Мегабанк", м.Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 30082737) укласти договір страхування трактора МТЗ-82.1.26, зав.№004010, державний номер 012158 ТН; культиватора КУН-5,4-01, зав. №37 та трактора колісний загального призначення ХТЗ-150-09, зав.№587492, державний номер 02506 ТН;

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/20-10 підписано 29.03.10р.