Рішення № 8709288, 24.03.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2010 р. Справа № 15/15

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне"

Відповідач: Приватне підприємство "ВВ"

про стягнення в сумі 91 272 грн. 07 коп.

Суддя Коломис В. В.

Секретар судового засідання Михалевська Л.В.

Представники:

Від позивача : Оксимчук А.О. дов. в справі

Від відповідача : Сергійчук Н.А. дов. №01-8/83 від 24.02.10р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне", м.Рівне звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з приватного підприємства "ВВ", м.Рівне 91272,07 грн. заборгованості.

Свої вимоги обгрунтовує насамперед неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за договором № 01/24/03-09 від 24.03.09р. зобов'язань, щодо проведення розрахунків за надані послуги по вивезенню та захороненню накопичених твердих відходів з території замовника.

Відповідач - Приватне підприємство "ВВ" позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі 7499,52 грн. В решті позовні вимоги відхиляє в зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. Як зазначив відповідач, позивачем в односторонньому порядку змінено тарифи на послуги, що в свою чергу діючим законодавством та умовами договору не передбачено. А так, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог.

При цьому суд встановив та врахував таке.

24 березня 2009 року між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів за №01/24/03-09 (далі договір, а.с.8-10), відповідно з яким позивач, як виконавець за договором зобов'язувався за дорученням замовника (відповідача) надати йому послуги по вивезенню та захороненню накопичених твердих побутових відходів (ТПВ) з території замовника, а останній в свою чергу зобов'язувався приймати та оплачувати надані послуги в порядку та в строки, визначені цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору, за результатами наданих послуг виконавець підраховує об'єм вивезених та захоронених побутових відходів. На підставі підрахунків виконавець складає та передає на підпис попередньо погоджений з замовником Акт приймання наданих послуг. Замовник зобов'язаний протягом трьох днів підписати вищезазначений Акт та повернути його виконавцеві.

В свою чергу, акт приймання наданих послуг підписується щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Після підписання Акту приймання наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки, щодо об'єму перевезених та захоронених ТПВ вважаються необгрунтованими (п.2.3 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору, періодом для розрахунку вартості послуг виконавця є календарний місяць. При цьому, вартість послуг по вивезенню та захороненню ТПВ складає 10,45 грн. з ПДВ за м3 .

Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору протягом квітня 2009 - грудня 2009 року включно, було надано відповідачу послуг по вивезенню та захороненню накопичених твердих побутових відходів (сміття).

Всього в цей період позивачем було вивезено 11068,5 куб.м ТПВ.

Зазначене сторонами не оспорюється.

Враховуючи передбачену п.3.5.1 Договору вартість послуг по вивезенню та захороненню ТПВ - 10,45 грн. з ПДВ за м3 , до сплати відповідно підлягає 115665,83 грн. (11068,5х10,45).

Оскільки відповідачем було оплачено 108166,30 грн., що в свою чергу підтверджено позивачем, залишок боргу відповідно склав 7499,53 грн.

Доказів сплати цього боргу відповідач суду не надав, відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 7499,53 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнаються відповідачем і на підставі стст.173, 193, 225 ГК України, стст.509, 525, 526, 530 п.1, 901, 903 ЦК України, ст.78 ГПК України підлягають до задоволення.

Щодо решти позовних вимог, а саме в частині стягнення 83772,54 грн., останні до задоволення не підлягають з огляду на таке.

Як вбачається, позивач в цій частині посилається на підписані сторонами Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2009р.- грудень 2009 р. (а.с.12-19), Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.09р. (а.с.20).

При цьому, зазначену в останніх вартість наданих послуг обгрунтовує рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №62 від 14.04.09 р. “Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирної плати)” (а.с. 32-35) та рішенням №78 від 14.05.09 р. “Про дозвіл на застосування тарифів з вивезення та захоронення твердих побутових відходів ТОВ “Санком-Рівне” (а.с.30).

Проте, зазначене, на думку суду, позивачем застосовано передчасно.

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що при зміні тарифів на послуги відповідно до діючих, виконавець погоджує їх із замовником протягом 14 робочих днів.

Натомість, докази передбаченого договором погодження позивачем не подані; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

В даному випадку ані договором, ані діючим законодавством іншого не передбачено.

В свою чергу, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати претензії про це другій стороні за договором (ч.2 ст.188 ГПК України). І тільки у разі якщо сторони не досягли згоди, щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді, у встановлений ч.3 ст.188 ГК України строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Позивачем зазначене дотримано не було, внаслідок чого останнім в односторонньому порядку змінено передбачені умовами договору тарифи.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння зміна умов зобов’язання не допускається.

Крім того, як вбачається, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень-грудень 2009 р. взагалі не містять вартості тарифу на вивезення ТПВ.

В свою чергу, Акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.09 р., на який посилається позивач не є належним доказом в розумінні ст.ст.33, 34 ГПК, оскільки являється внутрішнім документом у господарській діяльності підприємств, і не є первинним документом бухгалтерської (фінансової) звітності.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, до задоволення підлягають тільки вимоги в частині стягнення 7499,53 грн. заборгованості. В решті, на думку суду, слід відмовити через необгрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв`язку з зверненням до суду, на підставі ст.49 ГПК покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача - Приватного підприємства “ВВ” (33000, м.Рівне, вул.Корольова, 2, код ЄДРПОУ 32881186, р/р 2600790488 у ВАТ АКБ “Укргазбанк” МФО 320478) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Санком-Рівне” (м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.25, код ЄДРПОУ 36416494, р/р 2600197948 у ВАТ АКБ “Укргазбанк” МФО 320478) –7499,53 грн. заборгованості, 94,39 грн. понесених судових витрат.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті –в позові відмовити.

Суддя

підписано "01" квітня 2010 р.