Постанова № 87090601, 20.01.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8943/19

Провадження № 1-кс/487/480/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Боброва І.В., за участю секретаря судового засідання Мазницької Н.Ю., прокурора Воровського П.П., власника майна ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Жданюк А.В. про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №1201915003000234,-

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 року слідчий СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Жданюк А.В. за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Воровським П.П., звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив поновити пропущений строк на подачу клопотання про накладення арешту на майно; накласти арешт на майно, яке вилучене в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , яка є посадовою особою ТОВ «Стеклосоюз» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: флеш накопичувач «НР» об`ємом 4 Gb; мобільний телефон марки «Galaxy - А50» синього кольору у прозорому силіконовому чохлі з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім-картками: ТОВ «Водафон» НОМЕР_3 , ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 . Місцем зберігання зазначеного майна просив визначити Заводський ВП ГУНП в Миколаївській області.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що вилучені речі отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, визнанні речовим доказом у даному кримінальному провадженні та будуть використані для доведення вини підозрюваних осіб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив про його задоволення.

Власник майна - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила повернути їй вилучене під час обшуку майно.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

У зв`язку з чим, враховуючи клопотання слідчого, слідчий суддя вважає, що строки звернення з клопотанням про арешт майна пропущені слідчим з поважних причин, а тому вони підлягають поновленню.

Із матеріалів клопотання встановлено, що СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019150030000234 від 15.01.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.ч.1,3 ст.368 КК України за фактом розкрадання бюджетних коштів та за фактом отримання службовою особою неправомірної вигоди.

03.01.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2019 року за місцем проживання ОСОБА_1 , яка є посадовою особою ТОВ «Стеклосоюз» за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено наступне майно: флеш накопичувач «НР» об`ємом 4 Gb; мобільний телефон марки «Galaxy - А50» синього кольору у прозорому силіконовому чохлі з імей 1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , з сім-картками: ТОВ «Водафон» НОМЕР_3 , ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 .

Постановою слідчого від 04.01.2020 року вищевказане майно визнано в якості речового доказу по кримінальному провадженню №12019150030000234 від 15.01.2019 року.

У зв`язку з чим, в органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті тимчасово вилученого під час обшуку майна, з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України) та за наявності підстав передбачених ч. 3 ст. 132 КПК України: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 5 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність арешту вилученого 03.01.2020 року майна під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ним не надано доказів того, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Кпім того, прокурор не надав суду будь-яких вагомих доказів, що без вилучення зазначеного вище майна та досить тривалого за часом обмеження власника майна в здійсненні свого такого права, неможливо отримати інформацію про наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають встановленню.

Відтак, враховуючи вищевикладене, відсутність підстав для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 131,132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області Жданюк А.В. про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №1201915003000234 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В.Боброва