Ухвала суду № 87086484, 20.01.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.01.2020 р. Справа № 914/2291/19

м.Львів

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл", м.Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м.Львів

про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3615 від 21.06.2018 "Про підтримку місцевої ініціативи "Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул. О. Кульчицької, 18"

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: Кіт М.С. - адвокат (довіреність від 20.11.2019);

від відповідача: Поліщук О.С. - представник (довіреність №2901-вих-405 від 03.05.2019);

вільні слухачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , журналіст - ОСОБА_9 , кореспондент - ОСОБА_10 , телеоператор - ОСОБА_11

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Сокіл", м.Львів до Львівської міської ради, м.Львів про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018р. «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул.О.Кульчицької,18».

Ухвалою суду від 13.11.2019 року позов залишено без руху та надано позивачу строк у 10 календарних днів на усунення недоліків. 29.11.2019р. за вх.№50135/19 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відтак, ухвалою суду від 04.12.2019р. відкрито провадження у справі №914/2291/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.12.2019 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 20.01.2020 з підстав викладених в ній.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.8 ГПК України, будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Зважаючи на вищевикладене, до початку підготовчого засідання суд допустив до зали судового засідання осіб, які бажали бути присутніми в підготовчому засіданні, перевіривши документи, що посвідчують їх особи.

20.01.2020 за вх.№3176/20 в документообігу суду зареєстровано заяву кореспондентки телеканалу «Еспресо» - п.ОСОБА_12 про надання дозволу бути присутніми та здійснювати відеофіксацію судового засідання знімальній групі телеканалу.

Відповідно до ч.5 ст.8 ГПК України, особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Відтак, суд допустив знімальну групу телеканалу «Еспресо» до зали судового засідання та надав їй дозвіл на здійснення відеофіксування судового засідання.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

02.01.2020 за вх№79/20 в документообігу суду зареєстровано поданий Львівською міською радою відзив на позовну заяву з долученими до нього доказами на підтвердження викладених у відзиві обставин та доказами скерування його примірника з додатками позивачу.

14.01.2020 за вх.№1829/20 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представники позивача та відповідача в підготовче засідання 20.01.2020р. з`явилися.

В ході проведення підготовчого засідання представник відповідача надав усні пояснення по суті раніше поданого клопотання про залишення позову без розгляду. Зокрема, зазначив, що Львівським окружним адміністративним судом розглядалася справа позивача до того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав і на даний час адміністративна справа перебуває у Верховному суді, де відкрито касаційне провадження. Оскільки п.3 ст.226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, то відповідно, представник відповідача просив суд залишити без розгляду дану позовну заяву.

В ході проведення підготовчого засідання представник позивача заперечив проти доводів відповідача щодо залишення позову без розгляду. Зокрема, зазначив, що дійсно 09.12.2019 Верховним судом відкрито касаційне провадження в адміністративній справі №1340/6162/18. Водночас, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Львівської області 08.11.2019р. та провадження у справі було відкрито 04.12.2019р., тобто, як зазначила представник позивача, на момент подання позовної заяви до господарського суду і відкриття провадження у справі, не існувало жодного судового спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, що є предметом спору у справі №914/2291/19.

Так, представник позивача підтвердив, що 04.04.2019р. Львівським окружним адміністративним судом у справі №1340/6162/18 було прийнято рішення, яким визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради, що є предметом спору у даній справі. Однак, 07.10.2019 Восьмим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у справі №1340/6162/18, якою дане рішення було скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки, як зазначено у постанові, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Відтак, на думку представника позивача, з огляду на ці обставини, відсутні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки існує судове рішення, яке набрало законної сили та яким закрито провадження у справі.

Окрім цього, представник позивача повідомив, що не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до Верховного Суду та 09.12.2019р. відкрито касаційне провадження у справі №1340/6162/18 за його касаційною скаргою. Оскільки на даний час справа №1340/6162/18 перебуває на розгляді Верховного Суду, представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Верховним судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019р. про скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2019р. та закриття провадження у справі та для остаточного визначення підвідомчості даної справи.

Представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №1340/6162/18.

У засіданні представник відповідача погодився з думкою представника позивача щодо доцільності зупинення провадження у даній справі до перегляду Верховним Судом справи №1340/6162/18, а відтак не заперечував проти задоволення усного клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача б/н та б/д (вх.№54075/19 від 23.12.2019) про залишення позову без розгляду, заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.

Залишення позову без розгляду - це одна з форм закінчення провадження у справі без винесення судового рішення. Залишення позову без розгляду - це закінчення розгляду справи, що викликане недотриманням позивачем установлених законом умов порушення і нормального розвитку судового процесу.

Стаття 226 Господарського кодексу України (надалі - ГПК України) містить перелік підстав залишення позову без розгляду, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно із п.10 ч.1, ч.ч.2,4 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

В розумінні положень п.3 ч.1 ст.226 ГПК України позов підлягає залишенню без розгляду, якщо в аналогічній справі відкрито провадження цим чи іншим судом, але розгляд справи не завершено.

Ухвалою суду від 04.12.2019р. відкрито провадження у справі №914/2291/19 за позовом ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018р. «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул.О.Кульчицької,18».

На підтвердження того, що у провадження цього чи іншого суду немає справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, позивачем до позовної заяви долучено відповідне письмове підтвердження від 31.10.2019р. (п.7 додатки до позовної заяви).

Як встановлено судом, в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа №1340/6162/18 за позовом ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018р. «Про підтримку місцевої ініціативи «Про надання статусу скверу громадському простору за адресою: вул.О.Кульчицької,18» та рішенням суду від 04.04.2019р. позовні вимоги було задоволено. Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019р., яка набрала законної сили, дане рішення скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки як зазначив апеляційний суд, даний позов слід розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно із ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Зазначене свідчить, що на момент відкриття провадження у справі №914/2291/19 (04.12.2019) в провадження цього чи іншого суду не існувало спору між тими самими сторонами, з таким самим предметом спору та з тих самих підстав. З огляду на вищевказані обставини у суду відсутні підстави для залишення позову без розгляду з підстав наведених відповідачем у клопотанні про залишення позову без розгляду, а відтак суд відмовляє відповідачу у задоволенні зазначеного клопотання..

Щодо усного клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, заслухавши думки представників сторін, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 09.12.2019р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Сокіл» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019р. у справі №1340/6162/18.

Зокрема, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019р. у справі №1340/6162/18 серед іншого, зазначено таке.

«Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу - участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати з публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною третьої статті 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанцій виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом».

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Статтею 2 Господарського кодексу України (ГК) передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо порушення своїх прав позивач, як юридична особа, вбачає у наслідках, спричинених діями, бездіяльністю або рішенням органу державної влади, вважаючи, що вони призвели до виникнення, зміни чи припинення її майнових прав та/або обов`язків, унеможливлюють їх належну реалізацію тощо, то оспорювання таких дій, бездіяльності чи рішення, як спосіб захисту майнових або особистих немайнових прав, має відбуватись за правилами господарського судочинства.

З огляду на встановлені у цій справі фактичні обставини, характер правовідносин, суб`єктний склад та заявлені позивачем вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами ГПК України.».

Відтак, суд зазначає, що за наслідками розгляду Верховним Судом касаційної скарги ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» у справі №1340/6162/18, будуть надані правові висновки щодо обставин, які підлягають дослідженню у даній справі, зокрема, щодо підвідомчості справи №1340/6162/18.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на обставини справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №914/2291/19 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №1340/6162/18, для чого усне клопотання сторін підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.169, 170, п.5 ч.1 ст.227, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Львівській міській раді у задоволенні клопотання б/н і б/д (вх.№54075/19 від 23.12.2019) про залишення без розгляду позову ТзОВ «Спортивний клуб «Сокіл» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради №3615 від 21.06.2018р.

2. Зупинити провадження у справі №914/2291/19 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги у справі №1340/6162/18.

3. Про усунення обставин, які обумовили зупинення провадження у справі №914/2291/19, учасникам справи повідомити Господарський суд Львівської області у відповідності до вимог ст.230 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку і строки встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/

Повний текст ухвали складено 23.01.2020

Суддя Кітаєва С.Б.