Рішення № 87085664, 20.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2020Справа № 910/15189/19

За позовомАкціонерного товариства «Укртранснафта»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранделюкс»простягнення 1 155 155,89 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Шевцова Т.М.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртранснафта» (надалі - АТ «Укртранснафта») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранделюкс» (надалі - ТОВ «Гранделюкс») про стягнення 1 155 155,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт (підряду) №22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) від 03.10.2018, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 772 333,38 грн. та штрафу у розмірі 382 822,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103050903030, проте відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Протокольною ухвалою від 18.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2020.

Представник позивача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

В судовому засіданні 20.01.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2018 між АТ «Укртранснафта» (замовник) та ТОВ «Гранделюкс» (підрядник) був укладений договір на виконання робіт (підряду) №22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого на умовах цього договору та за результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги: згідно з протоколом Тендерного комітету замовника у місті Києві №92ТК/4 від 13.09.2018) замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов цього договору, виконання робіт: реконструкція огорожі (периметральної) ЛВДС «Глинсько-Розбишівська» (коригування). Полтавська область, Гадяцький район, с. Качанове, вул. Нафтовиків, 4, відповідно до коду ДК 021:2015-45340000-2, зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів (роботи).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що підрядник зобов`язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в договорі та визначені проектною документацією. Підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб - субпідрядників.

За змістом п. 2.1 Договору договірна ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток №1) і становить 11 417 390,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.6 Договору замовник сплачує підряднику аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання у розмірі 30% в сумі 3 425 217,00 грн. проти надання банківської гарантії повернення авансового платежу протягом 10 календарних днів з дати надання підрядником зазначеної банківської гарантії на підставі отриманого належним чином оформленого рахунку (рахунку-фактури) підрядника.

Відповідно до п. 3.1 Договору строки виконання робіт, передбачених п. 1.1 договору, становлять 304 календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі календарного графіка (додаток №2), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 3.2 Договору датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, визначена замовником у письмовій заявці про готовність до виконання договору.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

05.10.2018 позивачем було передано відповідачу заявку №22-00/590/3667 від 04.10.2018 про готовність до виконання Договору, в якій було визначено дату початку виконання робіт - 08.10.2018.

Також 10.10.2018 позивачем на користь відповідача було перераховано аванс у розмірі 3 425 217,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0000000756.

В той же час, відповідачем були виконанні роботи за Договором лише частково, а саме на суму 286 106,51 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2019 року та квітень 2019 року.

Спір у справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про застосування до нього штрафних санкцій.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, додатком №2 до Договору сторони погодили графік виконання робіт визначено етапи та строки виконання конкретних робіт, а також погоджено дату закінчення останнього етапу - 30.09.2019.

При цьому, згідно з наявною в матеріалах справи заявкою про готовність до виконання Договору, дату початку виконання робіт було встановлено 08.10.2018.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи (актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за лютий 2019 року та квітень 2019 року) підтверджується лише часткове виконання відповідачем зобов`язань за Договором на суму 286 106,51 грн.

10.07.2019 позивач направив на адресу відповідача відмову від договору з вимогою про повернення авансу №04-01/282/2757 від 09.07.2019 у зв`язку з неналежним виконанням підрядних робіт за Договором та претензію №04-01/283/2758 від 09.07.2019 про стягнення штрафних санкцій.

Відтак, суд вважає встановленою обставину прострочення виконання відповідачем підрядних робіт за Договором, а відповідачем факт прострочення виконання таких робіт не спростований.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку з виконання підрядних робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Пунктом 9.1 Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених календарним графіком, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов`язання. Якщо прострочення виконання зобов`язання перевищує 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни невиконаних зобов`язань.

Таким чином, умовами Договору та Господарського кодексу України передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов такого договору у вигляді сплати пені та штрафу.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт у період з 01.12.2018 по 11.07.2019 у розмірі 772 333,38 грн. та 7% штраф у розмірі 382 822,51 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртранснафта» задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртранснафта» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранделюкс» (04119, м. Київ, вул. Білоруська, 34, оф. 28; ідентифікаційний код 41150657) на користь Акціонерного товариства «Укртранснафта» (01010, м. Київ, вул. Москоська, 32/2; ідентифікаційний код 31570412) пеню у розмірі 772 333,38 грн., штраф у розмірі 382 822,51 грн. та судовий збір у розмірі 17 327,34 грн. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.01.2020.

Суддя В.П. Босий