Рішення № 87085570, 09.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/120/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

09.01.2020 Справа № 908/1781/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1781/19

за позовом: Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (вул. Горького, буд. 13/7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112, ідентифікаційний код 01125761)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” (вул. Портова, буд. 3Д, корпус 2, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100 ідентифікаційний код 41132879)

про стягнення 1203064,92 грн.

за участю представників:

від позивача (заявник): не прибув

від відповідача: не прибув

ВСТАНОВЛЕНО:

12.12.2019 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” № 166/25юр від 09.12.2019 (вх. № 08-08/25945/19 від 12.12.2019) про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1781/19, а саме про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” на користь Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” витрат на професійну правничу допомогу в сумі 18148,34 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.12.2019 вказану заяву у справі № 908/1781/19 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 16.12.2019 заяву Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1781/19 прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 23.12.2019.

Ухвалою суду від 23.12.2019 відкладено розгляд заяви на 09.01.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку представників сторін, судовий процес 09.01.2020 проводився без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

За результатами судового розгляду заяви, судом ухвалено додаткове рішення.

Розглянувши матеріали зазначеної заяви, господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.12.2019 у справі № 908/1781/19 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ “ПКЛ Сервіс” на користь ДП “Бердянський морський торговельний порт” суму основного боргу – 1 173 737,56 грн, пеня – 161 139,69 грн, 3 % річних - 14 084,85 грн, судовий збір у розмірі 19 157,81 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 02.01.2020.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.

Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи зі змісту поданої заяви, до понесених судових витрат у справі № 908/1781/19 позивач включає такі: 16 000,00 грн. на професійну правничу допомогу (участь адвоката у судових засіданнях) та 2 148,30 грн. (транспортні витрати адвоката Калініченко В.В.).

Судом встановлено, що для отримання правової допомоги та для належного захисту своїх прав та інтересів по вказаній справі ДП “Бердянський морський торговельний порт” звернулись до Адвокатського бюро «Лексус плюс», у зв`язку з чим сторонами 15.01.2019 було укладено договір № 10/19 про надання послуг.

Згідно п. 3.2.2. Договору № 10/19 від 15.01.2019 вартість послуг професійної правничої допомоги складає 2 000,00 грн. за участь адвоката в одному судовому засіданні у м. Запоріжжя.

Крім того п. 4.5 договору №10/19 від 15.01.2019 передбачено обов`язок Замовника відшкодовувати АО "Лексус плюс" витрати пов`язані з наданням послуг по договору, зокрема транспортні витрати. Понесені Виконавцем витрати зазначаються у Акті приймання - передачі наданих послуг.

Вбачається, що під час розгляду даної справи відбулось вісім судових засідань (19.08.2019, 09.09.2019, 07.10.2019, 15.10.2019, 21.10.2019, 30.10.2019, 25.11.2019, 03.12.2019). Представництво інтересів позивача у судових засіданнях здійснював уповноважений АО "Лексус плюс" адвокат Калініченко В.В.

Згідно актів приймання-передачі послуг № 25 від 20.08.2019, № 26 від 10.09.2019, № 28 від 08.10.2019, № 29 від 16.10.2019, № 31 від 22.10.2019, № 32 від 31.10.2019, № 34 від 26.11.2019 № 37 від 04.12.2019 платіжними дорученнями № 2923 від 22.08.2019, № 3215 від 12.09.2019, № 3563 від 10.10.2019, № 3650 від 21.10.2019, № 3700 від 24.10.2019, № 3807 від 01.11.2019, № 4155 від 28.11.2019, № 4224 від 06.12.2019 було здійснено оплата послуг у розмірі 16 000,00 грн.

Понесені транспортні витрати, відшкодування яких передбачено п. 4.5. договору № 10/19 від 15.01.2019 у розмірі 2 148,30 грн. заявник підтверджує фіскальними чекам № 203104, № 34668, № 208912, № 54370, № 50401, № 208060, № 1073389, № 211531, копії яких додані до заяви. Проте суд зазначає, що згідно наданих фіскальних чеків сума транспортних витрат становить 1 562,44 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оскільки у резолютивній частині рішення від 03.12.2019 зазначено про стягнення з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

З огляду на те, що позивачем документально підтверджено понесені транспортні витрати на суму 1 562,44 грн. (фіскальні чеки № 203104, № 34668, № 208912, № 54370, № 50401, № 208060, № 1073389, № 211531), заява в частині стягнення понесених транспортних витрат підлягає задоволенню частково в сумі 1 562,44 грн.

Відтак, з урахуванням наведеного вище, заяву Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” від 09.12.2019 № 166/25юр суд задовольняє частково в сумі 9 562,44 грн., з яких: 8 000,00 грн на професійну правничу допомогу (участь адвоката Калініченко В.В. у судових засіданнях) та 1562,44 грн. (транспортні витрати).

Керуючись ст. ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Заяву Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” від 09.12.2019 № 166/25юр задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПКЛ Сервіс” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Портова, буд. 3-Д, корпус 2; ідентифікаційний код 41132879) на користь Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7; ідентифікаційний код 01125761) - 9 562 (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн 44 коп. витрати на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано – 22.01.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян