Рішення № 87074492, 28.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2019 року №640/19454/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» (далі також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати дії відповідача, а саме внесення «заднім числом» запис до ІКП про наявність заборгованості перед бюджетом в розмірі 918785,31 грн. (862037,03 грн. + 25393,22 грн. + 31355,06 грн.);

- зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме видалити в ІКП позивача, наступні записи внесені за одним кодом операції, а саме: нараховану пеню в розмірі 25393,22 грн. - видалити датою 14 березня 2018 року (код операції-22І); нараховану пеню в розмірі 862037,03-видалити датою 14 березня 2018 року (код операції-22І).

Ухвалою суду від 26.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано відсутністю підстав для нарахування пені з огляду на те, що контролюючим органом не було проведено відповідної камеральної перевірки та не було складено акту за її результатами, при цьому пеня в обліковій картці платника була відображена через шість місяців після її нарахування; відсутністю станом на 10.04.2018 податкового боргу у ТОВ «НГ Трейдінг», що зафіксовано у довідці №339/26-15-14-01-01/10729007 від 10.04.2018; відсутністю підстав для нарахування пені до спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

14.12.2018 позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, у яких проти позову заперечив з підстав правомірності нарахування позивачу пені, посилаючись на те, що нарахування пені, у разі подання платником уточнюючого розрахунку після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання за звітний період, за який виправляється помилка, здійснюється за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати податку за звітний період, за який виправляється помилка, включаючи день погашення зобов`язання.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

14.03.2018 позивачу було нараховано пеню у сумі 862 037,03 грн. за період з 01.10.2017 по 14.03.2018 за наслідком подання ТОВ «НГ Трейдінг» уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044119508 від 14.03.2018 за період, що уточнюється, - серпень 2017 р.

14.03.2018 позивачу також було нараховано пеню у сумі 25 393,22 грн. за період з 01.12.2017 по 14.03.2018 за наслідком подання ТОВ «НГ Трейдінг» уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9044121011 від 14.03.2018 за період, що уточнюється, - жовтень 2017 р.

Вищенаведене встановлено судом з інтегрованої картки платника - ТОВ «НГ Трейдінг» з податку на додану вартість.

Крім того, позивач отримав податкову вимогу від 12.09.2018 №172007-17, у якій його повідомлено про наявність податкового боргу у сумі 321 579,06 грн., у тому числі пеня у сумі 31 355,06 грн.

Листом від 23.10.2018 №34384/6/99-99-12-03-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила ТОВ «НГ Трейдінг», за наслідком розгляду його листа від 14.09.2018 №14-09, зокрема, про те, що в інтегрованій картці платника суми пені нараховано відповідно до реалізованих в інформаційній системі органів ДФС алгоритмів її розрахунку, які розроблені згідно із статтею 129 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо нарахування пені, посилаючись на те, що пеня була відображена в обліковій картці платника у вересні 2018 року датою 14.03.2018, при цьому, жодних офіційних документів щодо нарахування пені у сумі 862 037,03 грн. та у сумі 25 393,22 грн. ТОВ «НГ Трейдінг» не отримувало, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, врегульовано Податковим кодексом України (тут і надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За вимогами пп.пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, згідно з вимогами п. 57.1 ст.57 ПК України, зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені, згідно з пп. 129.3.1 п. 129.3 ст.129 ПК України, закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

При цьому, відповідно до п.129.9 ст.129 ПК України, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

З системного аналізу п.129.9 та пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України вбачається, що у разі подання платником податків уточнюючого розрахунку внаслідок самостійного виявлення помилок після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, йому нараховується пеня. При цьому, така пеня нараховується з дня, наступного за днем спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Позиція відповідача стосовно того, що нарахування пені, у такому випадку, здійснюється за весь період заниження, починаючи з наступного дня за граничним терміном сплати податку за звітний період, є помилковою.

Строки сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість визначено статтею 203 ПК України, якою передбачено наступне.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги те, що пеня у сумі 862 037,03 грн. була нарахована позивачу за наслідком подання ним уточнюючого розрахунку №9044119508 від 14.03.2018 податкових зобов`язань з податку на додану вартість (у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за період, що уточнюється, - серпень 2017р.

Тобто, вказаний уточнюючий розрахунок був поданий після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання. Тому, позивачу, відповідно до вимог п.129.9 ст.129 ПК України, повинна бути нарахована пеня.

Проте, пеня у сумі 862 037,03 грн. була нарахована позивачу за період з 01.10.2017 по 14.03.2018, тобто з дня, наступного за днем граничного строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що суперечить вимогам п.129.9 та пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України.

Аналогічно, пеня у сумі 25 393,22 грн. нарахована позивачу за наслідком подання ним уточнюючого розрахунку №9044121011 від 14.03.2018 податкових зобов`язань з податку на додану вартість (у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) за період, що уточнюється, - жовтень 2017 р., тобто, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Тому, позивачу, відповідно до вимог п.129.9 ст.129 ПК України, повинна бути нарахована пеня.

Проте, така пеня була нарахована за період з 01.12.2017 по 14.03.2018, тобто з дня, наступного за днем граничного строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що суперечить вимогам п.129.9 та пп. 129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України.

Враховуючи те, що за наслідком подання уточнюючих розрахунків з ПДВ за серпень 2017 року та жовтень 2017 року позивачу повинна бути нарахована пеня, починаючи з 91 календарного дня, за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача видалити в ІКП позивача наступні записи від 14.03.2018 щодо нарахованої пені в розмірі 25393,22 грн. та нарахованої пені в розмірі 862037,03 грн.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року N 422 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 р. за N 751/28881 (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 розділу І Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС (п.3 розділу І Порядку.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду (абзац 12 пп.1 п.1 розділу ІІ Порядку).

Згідно з пп.2 п.1 розділу VII Порядку, первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України).

З огляду на те, що відповідачем протиправно нараховано пеню з дня, наступного за днем граничного строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки ТОВ «НГ Трейдінг» з податку на додану вартість шляхом зменшення суми нарахованої ТОВ «НГ Трейдінг» 14.03.2018 пені за наслідком подання ним уточнюючих розрахунків №9044119508 від 14.03.2018 та №9044121011 від 14.03.2018, здійснивши її розрахунок з 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Суд відхиляє посилання позивача на відсутність підстав для нарахування пені з огляду на те, що контролюючим органом не було проведено відповідної камеральної перевірки та не було складено акту за її результатами, оскільки ПК України загалом та глава 12, ст.129 зокрема, не передбачає нарахування пені за наслідком проведення перевірки на підставі акту перевірки. Не містить таких вимог і пункт 7 «Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС» глави ІІІ Порядку.

Необґрунтованими та безпідставними є посилання позивача на відсутність у нього податкового боргу станом на 10.04.2018, що зафіксовано у довідці №339/26-15-14-01-01/10729007 від 10.04.2018, оскільки пеня була нарахована ТОВ «НГ Трейдінг» за наслідком подання ним уточнюючих розрахунків від 14.03.2018 №9044119508 та №9044121011 та погашена 14.03.2018 за рахунок переплати, що вбачається з інтегрованої картки платника.

Твердження позивача про те, що пеня в обліковій картці платника була відображена через шість місяців після її нарахування спростовується матеріалами справи, зокрема відомостями інтегрованої картки ТОВ «НГ Трейдінг», з якої вбачається, що пеня у сумі 862037,03 грн. та у сумі 25393,22 грн. 14.03.2018 була нарахована та 14.03.2018 погашена, пеня у сумі 31 355,06 грн. (яка набула статусу податкового боргу та увійшла до податкової вимоги від 12.09.2018 №172007-17) складається з нарахованої 25.04.2018 суми пені 5 287,5 грн. та нарахованої 06.09.2018 суми пені 26 067,56 грн.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно внесення «заднім числом» запису до ІКП про наявність заборгованості перед бюджетом в розмірі 918785,31 грн. (862037,03 грн. + 25393,22 грн. + 31355,06 грн.) - відсутні.

Стосовно клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що відповідно до п.2 ч. 6 ст.262 КАС України, є підставою для відмови у його задоволенні.

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, довів відповідність оскаржуваних дій вимогам ч.3 ст.2 КАС України частково.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може обрати інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов викласти зміст резолютивної частини, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1/2 частина сплаченої суми.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» задовольнити частково.

2. Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 4, код ЄДРПОУ 39669867) внести зміни до інтегрованої картки платника - Товариства з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 615-617, код ЄДРПОУ 40729007) з податку на додану вартість шляхом зменшення суми нарахованої 14.03.2018 пені за наслідком подання Товариством з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» уточнюючих розрахунків №9044119508 від 14.03.2018 та №9044121011 від 14.03.2018, здійснивши її розрахунок з 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НГ Трейдінг» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, оф. 615-617, код ЄДРПОУ 40729007) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 4, код ЄДРПОУ 39669867) сплачений ним судовий збір у сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко