Рішення № 87073284, 20.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 р. справа № 520/9766/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Лук`янчук О.І.,

за участю: представника позивача - Тарасенко О.М., представника відповідача 1 - не прибув, представника відповідача 2 - не прибув, представник відповідача 3 - Немченко Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" до 1) Головного управління ДФС у Харківській області, 2) Державної податкової служби України, 3) Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., №1263089/41714850 від 29.08.2019 р.;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1264809/41714850 від 02.09.2019 р., №1270706/41714850 від 06.09.2019 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року, які було подано до Єдиного реєстру податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії суб`єків владних повноважень щодо відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року є протиправними, а рішення ГУ ДФС у Харківській області та ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства. У зв`язку із чим просив позов задовольнити.

Представник відповідача 1 через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому вказав, що ТОВ "ФІТОКОРМ" було надано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена. В той час, з наданих документів не можливо підтвердити придбання ТМЦ, що є підставою для відмови у розблокуванні податкових накладних, а відтак рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., №1263089/41714850 від 29.08.2019 р. є цілком правомірними та обгрунтованими.

У судове засідання 20.01.2020 року представник відповідача 1, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув.

Представник відповідача 2, у судове засідання 20.01.2020 року не прибув, своїм правом на надання відзиву на позов не скористався.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.01.2020 року усно заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 3, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФІТОКОРМ» (постачальник) та ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (покупець) укладено договір поставки амінокислот №47 від 19.03.2019р.(т.1 а.с. 44-54), виконання якого підтверджується рахунком - фактурою № 144 від 07.08.2019 року, видатковою накладною № РН-000071 від 07.08.2019, № РН-00000071 від 07.08.2019, № СФ-0000071 від 06.08.2019, довіреністю (т. 1а.с. 56, 61-65).

Перевезення товару проводилось ФОП ОСОБА_1 згідно договору перевезення вантажів № 24/04/01 від 24.04.2018 року, що виконання якого підтверджується актом здачі - приймання робіт № 070802, заявкою № 06/08/02 від 06.08.2019, ТТН, платіжним дорученням.

Обставини наявності складського приміщення в оренді в ТОВ "ФІТОКОРМ" підтверджується договором суборенди приміщення № 10-2017 від 10.11.2017 року (т.1 а.с. 34-43).

Товар за даним договором поставки амінокислот №47 від 19.03.2019р. було попередньо придбано позивачем згідно контракту з АО «Волжский Оргсинтез» № 48-319, що підтверджується ВМД 038083 від 15.07.2019 року, платіжним дорученням, замовленням, інвойсом (т.1 а.с. 19-33).

За першою подією - поставка товару, ТОВ «ФІТОКОРМ» склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 1 від 07.08.2019р. (т.1 а.с. 17).

09.08.2019 року ТОВ «ФІТОКОРМ» отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН №1 від 07.08.2019 р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України , ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та документи (т.1 а.с. 16).

23.08.2019 року через електронний кабінет ТОВ «ФІТОКОРМ» було надано пояснення та документальне підтвердження стосовно господарської операції за ПН №1 (т.1 а.с. 13).

29.08.2019 року через електронний кабінет ТОВ «ФІТОКОРМ» отримано рішення №1263090/41714850 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 07.08.2019 року з причин ненадання платником податків первинних документів : договори, зовнішньоекономічні контракти та розрахункові документи, банківські виписки (т.1 а.с. 14-15).

Також, згідно умов договору поставки № 1903181-ІН від 19.03.2019р., укладеного між ТОВ «ФІТОКОРМ» ( постачальник) та ТОВ ФІРМА «ТРИПЛЕКС (покупець), здійснено поставку метіоніну у кількості 20 тон., реальність виконання чого підтверджується рахунком - фактурою, видатковою накладною, довіреністю (т.1 а.с. 96-99, 104-106).

Транспортування ТМЦ проведено ФОП ОСОБА_2 , що підверджується ТТН №13081901 від 13.08.2019 р., рахунком, актом здачі - приймання виконаних робіт (т.1 а.с. 100-103).

Обставини наявності складського приміщення в оренді в ТОВ "ФІТОКОРМ" підтверджується договором суборенди приміщення № 10-2017 від 10.11.2017 року (т.1 а.с. 86-95).

13.08.2019 товар за даним договором поставки № 1903181-ІН від 19.03.2019р було попередньо придбано позивачем згідно контракту з АТ «Волжский Оргсинтез» № 48-319 на підставі ВМД 039325 від 22.07.2019 року, платіжного доручення, декларації, замовлення, протоколу узгодження, інвойсу , сертифікату походження, сертифікату якості (т.1 а.с. 71-85).

За першою подією позивачем оформлено та подано на реєстрацію податкову накладну № 2 від 13.08.2020 року (т.1 а.с. 69).

Реєстрація ПН № 2 була зупинена, отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН №2 від 23.08.2019 р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України , ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та документи (т.1 а.с. 68).

27.08.2019 року через електронний кабінет було подано пояснення та копії всіх документів на підтвердження господарської операції (т.1 а.с. 70).

02.09.2019 року позивачем отримано рішення №1264809/41714850 про відмову в реєстрації ПН № 2 у зв`язку з ненаданням документів : контрактів, договорів, платіжних документів (т.1 а.с. 66).

Також, згідно умов договору поставки амінокислот № 47/КК від 19.03.2019р., ТОВ «ФІТОКОРМ» поставлено ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" 4 тон метіоніну, що підтверджується рахунком - фактурою, видатковою накладною, довіреністю (т.1 а.с. 137-148, 155- 157).

Поставка товару проведена перевізником ФОП ОСОБА_3 згідно рахунку - фактури, акту виконаних робіт, ТТН, заявки, платіжного доручення (т.1 а.с. 149-154).

Обставини наявності складського приміщення в оренді в ТОВ "ФІТОКОРМ" підтверджується договором суборенди приміщення № 10-2017 від 10.11.2017 року (т.1 а.с. 127-136.

Реалізований ТОВ «ФІТОКОРМ» товар було попередньо придбано позивачем у АТ «Волжский Оргсинтез» згідно контракту № 48-319 від 27.06.2018 року, виконання якого підтверджується ВМД 038083 від 15.07.2019 р., платіжним дорученням, декларацією, замовленням, комерційним інвойсом, сертифікатом походження, сертифікатом якості (т.1 а.с. 112-126).

За першою подією - поставкою товару, ТОВ «ФІТОКОРМ» було виписано податкову накладну № 3 від 14.08.2019 року (т.1 а.с. 110).

Реєстрація ПН № 3 була зупинена, отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН №3 від 16.08.2019 р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України , ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та документи (т.1 а.с. 109).

28.08.2019 року через електронний кабінет було подано пояснення та копії всіх документів на підтвердження господарської операції (т.1 а.с. 111).

29.08.2019 року позивачем отримано рішення №1263089/41714850 про відмову в реєстрації ПН № 3 у зв`язку з ненаданням документів : контрактів, договорів, платіжних документів (т.1 а.с. 107-108).

Згідно умов договору поставки амінокислот № 47/КК від 19.03.2019р. ТОВ «ФІТОКОРМ» поставлено ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" поставку 8 тон метіоніну (т.2 а.с. 207-218), реальність виконання якого підтверджується рахунком - фактурою, видатковою накладною, довіреністю (т.1 а.с. 182 -184).

Транспортування ТМЦ проводилось за допомогою ФОП ОСОБА_1 згідно рахунку - фактури, акту здачі - приймання робіт, ТТН, заявки (т.1 а.с. 177-181).

Обставини наявності складського приміщення в оренді в ТОВ "ФІТОКОРМ" підтверджується договором суборенди приміщення № 10-2017 від 10.11.2017 року (т.1 а.с. 167-176).

ТМЦ, які були реалізовані ТОВ «ФІТОКОРМ» на адресу ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" було попередньо придбано позивачем в АТ «Волжский Оргсинтез» згідно контракту № 48-319 від 27.06.2018, виконання якого підтверджується ВМД, платіжним дорученням, декларацією, замовленням, протоколом узгодження, інвойсом, сертифікатом походження, сертифікатом якості (т.1 а.с. 163-166, 185-206).

За першою подією (за фактом поставки товару) сформована та подана на реєстрацію ПН № 4 від 22.08.2019 р. (т.1 а.с. 161).

Реєстрація ПН № 4 була зупинена, отримано квитанцію про зупинення реєстрації ПН №4 від 27.08.2019 р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України , ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та документи (т.1 а.с. 160).

02.09.2019 року через електронний кабінет було подано пояснення та копії всіх документів на підтвердження господарської операції (т.1 а.с. 162).

06.09.2019 року контролюючим органом прийнято рішення № 1270706/41714850 про відмову у реєстрації ПН № 4 від 22.08.2019 року (т. 1 а.с. 158-159).

Не погоджуючись з прийнятими комісією Головного управління ДПС у Харківській області рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України змінена на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 7 грудня 2017 року №2245-VIII (далі - Закон №2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії - рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Цей лист визначає критерії ризиковості та передбачає необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд, надаючи оцінку підставам зупинення реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, враховує, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено, зокрема, у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, постанові від 21 травня 2019 року у справі № 815/2791/18, постанові від 9 липня 2019 року у справі №140/2093/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18, від 23 серпня 2019 року у справі №540/2602/18, які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд також зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано представниками відповідачів 1, 3 після зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року позивачем були подані до комісії Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківській області документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: пояснення, договори з ТОВ «Завод Київкомбікорм», докази використання послуг перевізників, докази оренди складських приміщень, докази попереднього придбання ТМЦ в АО «Волжский Оргсинтез».

Проте, у спірних рішеннях комісії Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківської області, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації від №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., №1264809/41714850 від 02.09.2019 р., №1263089/41714850 від 29.08.2019 р., №1270706/41714850 від 06.09.2019 р фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: третій та четвертий абзаци цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

При цьому, судом встановлено, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, позивачем доведено, що надані ним документальні підтвердження господарських операцій (постачання товарів) дозволяють зробити висновок, що вони проводилася в рамках господарської діяльності ТОВ «ФІТОКОРМ», доказів на спростування чого відповідачами до суду не надано.

Проте, Комісіями Головного управління ДПС у Харківській області та Головного управління ДФС у Харківській області, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до них документи, прийняли спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 1.6 вказаних критеріїв (на який ДФС посилається у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зауважує, що оскільки вказаний пункт містить декілька підстав для встановлення ризиковості платника податків, податковий орган також був зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію, оскільки посилання на пункт 1.6 недостатньо для визначення критерію ризиковості.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання вказаних вимог призводить до його протиправності.

В свою чергу, відповідачами 1, 3 як суб`єктами владних повноважень, не надано до суду належних і достатніх доказів на спростування тверджень позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень, не наведено відповідних мотивів прийняття спірних рішень №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., №1264809/41714850 від 02.09.2019 р., №1263089/41714850 від 29.08.2019 р., №1270706/41714850 від 06.09.2019 р, а також не підтверджено законності неврахування комісіями Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківській області наданих позивачем документів, відтак, не підтверджено правомірності оскаржуваних рішень контролюючих органів.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведеного та проаналізованого вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року та протиправності рішень комісій Головного управління ДФС у Харківській області та Головного управління ДПС у Харківської області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., ,№1263089/41714850 від 29.08.2019 р., №1270706/41714850 від 06.09.2019 р. та №1264809/41714850 від 02.09.2019 р. (відповідно) про відмову у реєстрації податкових накладних.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ", то суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 N 7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" до 1) Головного управління ДФС у Харківській області, 2) Державної податкової служби України, 3) Головного управління ДПС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1263090/41714850 від 29.08.2019 р., №1263089/41714850 від 29.08.2019 р.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1264809/41714850 від 02.09.2019 р., №1270706/41714850 від 06.09.2019 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 1 від 07.08.2019 року, № 2 від 18.08.2019 року, №3від 14.08.2019 року, № 4 від 22.08.2019 року, які було подано до Єдиного реєстру податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" (вул. Благовіщенська, буд. 13/15, кв. 2,м. Харків,61052, код 41714850) судові витрати в розмірі 2561 (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" (вул. Благовіщенська, буд. 13/15, кв. 2,м. Харків,61052, код 41714850) судові витрати в розмірі 2561 (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТОКОРМ" (вул. Благовіщенська, буд. 13/15, кв. 2,м. Харків,61052, код 41714850) судові витрати в розмірі 2561 (дві тисячі п`ятсот шістдесят одна) грн 33 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова