Ухвала суду № 87070629, 20.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2020 року Справа №160/4756/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2019р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.04.2019 року збільшивши розмір пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи позивача у відповідності до ч. 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», забезпечивши при цьому виплату збільшеної пенсії не менш, ніж по день фактичного розрахунку та з урахуванням вже виплачених доплат за понаднормовий стаж позивача. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

До суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить роз`яснити вказане рішення суду від 27.08.2019р., а саме: 1) роз`яснити, що розмір виплачуваної пенсії ОСОБА_1 після перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року по справі № 160/4756/19 не може бути меншим, ніж розмір виплачуваної пенсії ОСОБА_1 , який буде в момент безпосередньо перед виконанням та здійснення перерахунку за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року по справі № 160/4756/19; 2) роз`яснити, що за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року по справі № 160/4756/19 перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року ОСОБА_1 , збільшивши розмір пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи позивача у відповідності до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», забезпечивши при цьому виплату збільшеної пенсії не менш, ніж по день фактичного розрахунку та з урахуванням вже виплачених доплат за понаднормовий стаж, слід здійснювати без урахування внесених Законом України №2148-УІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» змін (доповнень) до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи питання про роз`яснення судового рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2019р. прийнято в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд ухвалив розглядати заяву про роз`яснення судового рішення також у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Вирішуючи заяву, суд виходить з того, що за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року в адміністративній справі №160/4756/19 містить обґрунтування прийнятого рішення, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування, викладена з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України щодо змісту рішення. Вказане рішення станом на 20.01.2020р. не оскаржувалось, у зв`язку з чим, відповідно до ст.295 КАС України набрало законної сили 27.09.19р.

Натомість, заявник просить суд роз`яснити не власне сам текст рішення, а можливість вчинення відповідачем певних дій, враховуючи прийняте судом рішення.

Суд наголошує, що згідно приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, суд звертає увагу, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Крім того, доказів не виконання, або несвоєчасного виконання рішення суду позивачем не надано, які були вчинені дії позивачем для його виконання також не зазначено, за отриманням виконавчого листа по даній справі останній не звертався, будь-яких обґрунтувань неясності рішення заява не містить.

Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз`яснення порядку виконання рішення суду, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз`яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

Таким чином, на думку суду, з урахуванням раціональності вищезазначених критеріїв доцільності роз`яснення судового рішення, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова