Постанова № 8706913, 29.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-9798/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Дубініній А.В., за участю відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

Суть спору :До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 9179,75 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.08.2009 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2010 року замінено позивача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

У судове засідання представник позивача не зявився, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала лише у частині застосування фінансових санкцій в розмірі 689,75 гривень.

На підставі викладеного, суд вважає можливим відповідно до статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю позивача, повідомленого належних чином про час і місце судового засідання на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАСУ справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Отже, враховуючи вищезазначене, державна податкова інспекція в м. Феодосії АР Крим у відносинах з субєктом підприємницької діяльності, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються субєктами господарювання.

ОСОБА_1 зареєстрована 16.11.2005 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серія В01 №200680.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється субєктом господарювання, фізичною особою підприємцем, зобовязана виконувати обовязки, покладені на неї законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 05.07.2009 року посадовими особами податкових органів на підставі направлень №110 та №109 від 02.01.2009 року була проведена перевірка з контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу торгового павільйону, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Озимая, 40, діяльність в якому здійснює відповідач.

В ході проведення перевірки ДПІ в м. Сімферополь було встановлено порушення п.13 ст.3, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, що зафіксовано і в висновку до акту, а саме:

1) невідповідність суми готівкових коштів в місці проведення розрахунків сумі коштів, що вказана в денному звіті РРО: сума невідповідності склала 1837,95 грн.;

За результатами перевірки працівниками ДПІ в м. Сімферополі був складений акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулюванням обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 000769 від 05.07.2009 року (далі Акт). Акт перевірки був підписаний представником відповідача, продавцем ОСОБА_3

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополя винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2009 року № НОМЕР_2 на суму у розмірі 9189,75 гривень.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки ОСОБА_1 від 05.01.2009 року зазначено:

-за порушення пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року - незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора - застосована фінансова санкція у пяти кратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність 1837,95 х 5 = 9189,75 гривень.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій судом встановлено наступне.

Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність .

Відповідно до ст.2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки на місці проведення розрахунків були виявлені кошти в розмірі 1837,95 гривень.

Судом встановлено, що відповідач не погодився з сумою нарахованої штрафної санкції та надав пояснення про те, що 1700,00 гривень не знаходились на місці проведення розрахунків, ці кошти були залишенні позивачем для розрахунків за товар з постачальниками, а тому фінансові санкції в розмірі 8500 гривень застосовані не обґрунтовано.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.01.2009 року № НОМЕР_2 було оскаржено ОСОБА_1 до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК 01.07.2009 року по справі № 2а-5789/09/2/0170 визнане протиправним та скасоване рішення ДПІ в м. Сімферополі № НОМЕР_2 від 22.01.2009 року в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 8500,00 гривень, в іншій частині у задоволені позову відмовлено.

Севастопольський апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі на постанову Окружного адміністративного суду АРК від 01.01.2009 року у справі № 2а-5789/09/2/0170 залишив без задоволення.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи до уваги, що судовими рішеннями, які набрали чинності, факт застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій за рішенням ДПІ у м. Сімферополі від 22.01.2009 року № НОМЕР_2 в розмірі 8500 гривень визнаний необґрунтованим, рішення в цій частині скасовано, підстави для стягнення сум штрафних санкцій в цій частині відсутні.

В силу вищезазначеного, не підлягають задоволенню вимоги, щодо стягнення з відповідача за рішенням №0000922303 штрафний санкцій у розмірі 8500,00 гривень.

Відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду АРК 01.07.2009 року по справі № 2а-5789/09/2/0170, а також доказів, досліджених у судовому засіданні, встановлено, що сума невідповідності коштів на місці проведення розрахунків, що виявлена під час перевірки, склала 137,95 гривень. Тому відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції в розмірі 689,75 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що загальна сума штрафних санкцій застосованих до СПД ОСОБА_1 на суму 689,75 гривень прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Відповідно відомостей облікової картки платника податків, наданою позивачем, суд встановив, що застосовані штрафні санкції сплачені відповідачем частково в розмірі 10 гривень з урахування попередньої переплати, тому позовні вимоги ДПІ у м. Сімферополі АР Крим підлягають частковому задоволенню в сумі 679,75 гривень.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 29.03.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 31.03.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номерНОМЕР_4) заборгованість перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій в сумі 679,75 гривень, перерахувавши на р/р 31114104700002 код платежу НОМЕР_3 УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740405.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Трещова О.Р.