Ухвала суду № 87069115, 21.01.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5818/19

№ провадження 1-кп/646/455/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря - Правдюк М.О.,

прокурора - Хихлі О.П.,

захисника - адвоката Євглевського В.О., Шапошнікова І.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000001204 від 03.10.2018 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 2 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в :,

В провадження Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває вказана справа.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений ОСОБА_1 може продовжити вчинення інших злочинів, переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, приховати чи спотворити докази, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також прокурор зазначив, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 умисного тяжкого злочинну та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисники Євглевський В.О., Шапошніков І.Є. кожний окремо, проти задоволення клопотання прокурора заперечували зазначивши, що ризики не доведені, тому вважали за можливе змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, захисників та обвинуваченого, приходить до наступного.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави, який ухвалою суду від 22.10.2019 року продовжений до 20.12.2019 року.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянин України, не одружений, ад`юнкт Харківського національного університету внутрішніх справ, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції» оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи питання клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання виним в вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які були підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які передбачені п.1, 3, 4 , 5 ч.1 ст.177 КПК України, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати, а саме такі ризики як: можливість переховування від органів досудового слідства та суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Ризик щодо знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведений.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Що стосується розміру застави, визначної обвинуваченому, то підстави для його зменшення відсутні.

Так, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється та ті обставини, що ОСОБА_1 не одружений, раніше не судимий, має відповідні професійні зв`язки та є ад`юнктом Харківського національного університету внутрішніх справ, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави.

Таким чином, відповідно до ст. 331 КПК України суд приходить до висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Доводи сторони захисту не спростовують вищевказаних висновків суду. З наведених вище підстав, суд вважає клопотання захисників про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави таким, що не підлягає задоволенню.

Також від ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування арешту тимчасово вилученого майна, а саме належного їй мобільного телефону ТМ «Iphone» моделі «X» з чохлом та сім картою, на який було накладено арешт ухвалою Харківського апеляційного суду від 04.04.2019 року.

В судовому засіданні представник заявника Омельницька Т.В. просила клопотання залишити без розгляду.

Таким чином, з урахуванням принципу диспозитивності, суд вважає за необхідне вказане клопотання залишити без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів, а саме до 20 березня 2020 року включно, з правом внесення застави, розмір та порядок внесення якої визначено ухвалою слідчого судді Червнозаводського районного суду м.Харкова від 05.03.2019 року.

Строк дії ухвали встановити до 20 березня 2020 року включно.

Відмовити у задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту тимчасово вилученого майна залишити без розгляду.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою та відмови у зміні запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя І.І. Теслікова