Постанова № 87065086, 15.01.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/7315/19

Провадженя№ 3/266/71/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2020 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Курбанова Н.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2019 року о 04 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely MK», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , рухався у м. Маріуполі по вул. Відрадна, біля буд. 114, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу подану за допомогою спеціального звукового сигналу та червоно-синього проблискового маячка, чим ОСОБА_1 порушив п. 2.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Також, 06 грудня 2019 року о 04 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely MK», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , рухався у м. Маріуполі по вул. Відрадна, біля буд. 114, будучи тимчасово обмеженим у праві керування, згідно з постановою обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 28.03.2019р. ВП № 46853317, чим порушив вимоги ЗУ «Про виконавче провадження», та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

06 грудня 2019 року о 04 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Geely MK», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , рухався у м. Маріуполі по вул. Відрадна, біля буд. 114, який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від продуття технічного засобу алкотесту «Драгер» та проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відмовився у присутності двох свідків, правопорушення скоїв втретє на протязі року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи, про що свідчить особистий підпис у розписці про отримання судової повістки, в судове засідання не з`явився, причин поважності своєї неявки суду не надав, тому суд, вважаючи його причини неявки не поважними, розглядає справу за його відсутності на підставі наявних в справі матеріалів.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення ж своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією частини третьої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі вчинення особою дій, передбачених частиною першою цієї статті, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним Наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія на проведення зазначеного огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 3 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров`я.

Згідно до п.6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р №1103, та п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такій огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, є порушенням вимог п.2.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Санкція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, а його вина в здійсненні даних адміністративних правопорушень, доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 224479 від 06 грудня 2019 року; постановою старшого держвиконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 28.03.2019р. ВП № 46853317 щодо ОСОБА_1 ; протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 298181 від 06.12.2019 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 224223 від 06.12.2019 року; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 14.05.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ст. 130 ч. 2 КУпАП, постанова серії ДП18 № 649121 від 06.12.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 122 КУпАП, диск із відеозаписом фіксації зазначених подій.

Із переглянутого судом відеозапису події, яка відбувалася 06.12.2019 року встановлено, що водій автомобіля «Geely MK», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , не зупинявся на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу подану за червоно-синього проблискового маячка, а 04.30год. зупинився, поліцейські затримали водія автомобіля. ОСОБА_1 був разом з ОСОБА_5 , який пояснив, що автомобіль «Geely MK», з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , належить його батьку ОСОБА_2 , пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В присутності двох свідків ОСОБА_1 погодився продути технічний засіб алкотест «Драгер», але не зміг його продути, видихав замало повітря, що поліцейський розцінив, як пасивну відмову від проходження огляду, та роз`яснив це останньому. ОСОБА_1 було оголошено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що поведінка ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу та розгляду справ про адміністративні правопорушення свідчить про навмисне ухилення ОСОБА_1 від продуття тех. засобу алкотесту «Драгер» та проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, оскільки останній не докладав ніяких зусиль до продуття алкотесту. ОСОБА_1 є особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує його обізнаність з процедурою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Згідно з зовнішніми даними ОСОБА_1 вбачається, що останній перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, навмисно, зухвало не зупиняв транспортний засіб на законну вимогу поліцейського, і такими діями утворив суспільну небезпеку для учасників дорожнього руху. Вказана поведінка ОСОБА_1 свідчить про суспільну небезпеку вказаної особи, яка не зробила належних висновків після попередніх притягнень його до адміністративної відповідальності за порушення у сфері автомобільного руху.

Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу подану за допомогою спеціального звукового сигналу та червоно-синього проблискового маячка і відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, за які підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення у виді та межах, передбачених законом за його вчинення, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він належить ОСОБА_2 .

Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 252, 283-284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 3 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, рахунок отримувача № UA198999980313090149000005001, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.