Ухвала суду № 87048366, 15.01.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/325/20

Провадження № 1-кс/428/988/2020

УХВАЛА

іменем України

15 січня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі слідчого судді Бойко Н.В., за участю секретаря судового засідання Березіної І.А., начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області Перегудової О.В., прокурора відділу прокуратури Луганської області Карпової І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Воронко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області Перегудової О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження № 12020130000000010 від 13.01.2020 року, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей, студенту 2 курсу державного закладу «Луганський державний медичний університет», не судимому, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2020 р. до слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області Перегудової О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.

В обгрунтування вимог клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000010 від 13.01.2020, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (з послідуючими внесеними змінами і доповненнями) визначено правові та організаційні засади державної політики щодо обігу в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, встановлено порядок державного контролю, повноваження органів виконавчої влади, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону визначено, що психотропні речовини - речовини природні чи синтетичні, препарати, природні матеріали, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 770. Згідно списку № 2 таблиці №2 вказаного Переліку, PVP віднесено до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового розслідування час, при невстановлених обставинах ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, діючи умисно, протиправно замовив за допомогою всесвітньої мережі Інтернет особливо небезпечну психотропну речовину - PVP.

13 січня 2020 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, в особливо великих розмірах, ОСОБА_1 , перебуваючи у відділенні №3 компанії «Нова пошта», розташованої за адресою: Луганська область, місто Рубіжне, вулиця 30 років Перемоги, 12А отримав замовлення у вигляді прозорих зіп-пакетів із особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP.

13 січня 2020 року, приблизно о 18:55 годині, під час огляду місцевості, розташованої навпроти відділенні №3 компанії «Нова пошта», біля магазину «Пивная бочка», за адресою: м. Рубіжне, вул. Володимирська, 45-А, з дотриманням вимог КПК України, працівниками поліції у ОСОБА_1 виявлено та вилучено два прозорих зіп-пакета кристаличною речовиною, речовина одного з яких згідно висновку експерта № 19/113/8/2-57е від 14.01.2020 є особливо небезпечно психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) Маса PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) у речовині становить 41,8712 грама.

Згідно Таблиці № 2 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затверджена наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за№ 512/4733, відноситься до особливо великого розміру психотропної речовини (PVP), оскільки його вага перевищує 15,0 грамів, яку ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою буту.

13 січня 2020 року о 16 годині 23 хвилини ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

14 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Таким чином ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в особливо великих розмірах тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Згідно пунктів 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_1

Про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, окрім цього дану злочинну діяльність він здійснював систематично за власною ініціативою, суспільна небезпека якої визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, він продовжував розповсюджувати психотропні речовини, що вказує на існування високого ступеню ризику продовження вчинення ним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Крім того, є ймовірність, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим на території яка тимчасово не підконтрольна Україні, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може виїхати до непідконтрольної території України, оскільки він має там постійну реєстрацію. Також ОСОБА_1 може впливати на свідків у цьому провадженні, так як останньому були надані копії матеріалів кримінального провадження, де зазначені анкетні данні осіб, які були залучені до слідчих (розшукових) дій та у подальшому може негативно вплинути на вказаних свідків, з метою зміни їх показів. ОСОБА_1 не одружений, не має постійного місця роботи та джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем проживання та місцем проведення досудового розслідування, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, тобто його злочинні дії були спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, є всі підстави вважати, що підозрюваний в будь-який момент може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та/або незаконно впливати на свідків, значно підвищується, а тому, без обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не можливо іншим чином запобігти вказаним існуючим ризикам.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, необхідним вбачається застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , не забезпечить його належної поведінки, а навпаки створить умови для реалізації підозрюваним наявних ризиків передбачених п. п. 1,3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, всі викладені обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив відмовити у застосуванні стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Воронко В.В. просив відмовити у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

13 січня 2020 року о 16 годині 23 хвилини ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

14 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України обґрунтовується наявними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- протоколом огляду місцевості за адресою: АДРЕСА_2 від 13.01.2020 під час якого було виявлено та вилучено два зіп-пакети з кристаличною речовиною, речовина одного з яких згідно висновку експерта № 19/113/8/2-57е від 14.01.2020 є особливо небезпечно психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) Маса PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) у речовині становить 41,8712 грама.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 13.01.2020, приблизно о 16 годині 40 хвилин його було залучено у якості понятого під час огляду місцевості, за адресою: АДРЕСА_2. Так ним було зафіксовано, що у гр. ОСОБА_1 було вилучено психотропну речовину PVP у двох зип-пакетах. Під час огляду місцевості ОСОБА_1 пояснив, що вказана психотропна речовина належить йому, він її придбав з метою подальшого збуту;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що 13.01.2020, приблизно о 16 годині 40 хвилин її було залучено у якості понятої під час огляду: за адресою: АДРЕСА_2. Так нею було зафіксовано, що у гр. ОСОБА_1 було вилучено психотропну речовину PVP у двох зип-пакетах. Під час огляду місцевості ОСОБА_1 пояснив, що вказана психотропна речовина належить йому, він її придбав з метою подальшого збуту;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що він на запрошення ОСОБА_1 постійно мешкає спільно із ним в квартирі, яку винаймає ОСОБА_1 його батько за адресою АДРЕСА_2 . Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він неодноразово бачив, як ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет здійснював заказ психотропної речовини LSD та PVP, вказану речовину останні вжили разом за місцем свого фактичного мешкання. Також ОСОБА_4 надав свідчення про те, що Кононцев здійснює збут наркотичного засобу PVP за допомогою мережі інтернет. Він здійснює збут наркотичних засобів шляхом «закладок», використовуючи при цьому свою комп`ютерну техніку та термінали мобільного зв`язку, які зберігаються за його місцем мешкання. Також останній надав свідчення про те, що ОСОБА_1 зареєстрував ОСОБА_4 в платіжній системі EASY PAY, та до електронного гаманця прив`язав платіжну карту Приватбанку, яку було відкрито на ім`я ОСОБА_4 Натепер на вказаній картці перебувають грошові кошти у сумі приблизно 10000,00 грн, які було отримано від продажу наркотичного засобу. Крім того ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 , маючи незакінчену медичну освіту, самостійно за місцем мешкання неодноразово виготовлював наркотичні засоби та психотропну речовину;

- протоколом огляду предмету (мобільного терміналу, який було вилучено у ОСОБА_1 під час затримання), в ході якого було зафіксовано причетність ОСОБА_1 до незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;

- висновком експерта № 19/113/8/2-57е від 14.01.2020 про те, що кристалична речовина є особливо небезпечно психотропною речовиною, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) Маса PVP (1-феніл-2піролідин-1-іпентан-1-он) у речовині становить 41,8712 грама.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об"єктивно зв"язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зв"язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України є обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов"язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв"язками та усіма видами зв"язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить вагомість доказів про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна, вказаний злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його вік та стан здоров"я, інші дані про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи, відсутні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризику можливості підозрюваним вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає недоведеними та необґрунтованими наявність існування ризику з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки він не знайшов об"єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтується на припущеннях.

Отже, на думку слідчого судді, відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, є підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12020130000000010 від 13.01.2020 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п"ятою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує у клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров`я, що слідчому судді не надано відомостей про стан здоров"я ОСОБА_1 , який унеможливлював тримання під вартою в умовах слідчого ізолятора та неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. Слідчий суддя враховує також репутацію підозрюваного, його майновий та сімейний стан, відсутність на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Оцінювати, наскільки виправданим є подальше тримання обвинуваченого під вартою, в кожній справі потрібно з огляду на конкретні обставини. У тій чи іншій справі безперервне тримання під вартою можна виправдати лише в разі, якщо існують конкретні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, викладений у статті 5 Конвенції. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12020130000000010 від 13.01.2020 р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307, КК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м"які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя також зобов"язаний застосувати ч.3 ст.183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов"язків, передбачених цим Кодексом, оскільки слідчим суддею не встановлено випадків, передбачених ч.4 вказаної статті.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain) , Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням даних про особу підозрюваного, раніше не судимого, відсутність у нього постійного джерела доходів, нерухомого або цінного рухомого майна, вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати розмір застави, що не перевищує 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків має бути сплачена у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 110, 131, 132, 177, 178, 183, 184, 197, 198, 369-372 КПК України, ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області Перегудової О.В., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Карповою І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з 13 січня 2020 року по 12 березня 2020 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу у розмірі сто п"ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315300 (триста п"ятнадцять тисяч триста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, депозитний рахунок:

Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 26297948

Банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ

Рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув"язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв"язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов"язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.

Вказані обов"язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців, які починаються з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

Підозрюваному роз"яснюються положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов"язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з"явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов"язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошений 17 січня 2020 року о 13-00 годині в приміщенні залу судового засідання Сєвєродонецького міського суду Луганської області.

Слідчий суддя Н.В. Бойко