
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2020 року справа № 580/231/20
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/231/20
за позовом ОСОБА_1
до управління внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії, Міністерства внутрішніх справ України
про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, прийнято ухвалу.
16.01.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії, міністерства внутрішніх справ України, просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок УМВС України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії з резолюцією директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України С.М. Шевкіна про відмову в призначенні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №2340/4545/18 за позовом до МВС України неправомірним;
- зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії відновити порушене право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС, відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.2016 № 4.
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення (затвердити висновок) про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, згідно вимог ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ, Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.2016 № 4.
- під час судового розгляду справи оглянути та дослідити матеріали справи №2340/4545/18.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві не зазначено: офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти осіб, які беруть участь у справі.
У позовній заяві не зазначено повної назви відповідача 1. У якості одного з відповідачів зазначено «Управління внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії», проте згідно відомостей з ЄДР повною назвою юридичної особи з ідентифікаційним кодом в ЄДРПОУ 08592537 є «управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області».
У прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про визнання протиправним та скасування висновку УМВС України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії з резолюцією директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України С.М. Шевкіна про відмову в призначенні виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №2340/4545/18, проте відповідно до доданого до матеріалів справи висновку від 25.10.2019 № 15/2-4141 висновок підписав Сергій Шевнін щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. Позовну заяву подано представником позивача ЛіннікомМ.С., проте у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача та не надано доказів на підтвердження права зайняття адвокатською діяльності у контексті статті 131-1 Конституції України.
Згідно частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем у обґрунтування позовних вимог не надано доказів, що підтверджують встановлення другої групи особи з інвалідністю унаслідок виконання службових обов`язків. Щодо огляду та дослідження матеріалів справи №2340/4545/18 під час розгляду даної справи, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Окрім того, відповідно до відомостей з ЄДРСР Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 09.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 у справі № 2340/4545/18, витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 2340/4545/18.
Суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, встановлену законом. Відповідно до частини 1 статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов`язковість судових рішень.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2019, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 позовну заяву у справі № 2340/4545/18 за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною відмову ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаської області, оформлену листом від 13.08.2018 № К-314 у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2-ї групи, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС; визнано протиправною бездіяльність Міністерств внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду документів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС; зобов`язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаської області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС, відповідно до Закону України «Про міліцію», постанови КМУ від 21.10.2015 № 850; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути документи про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності, що настала внаслідок каліцтва, отриманого під час виконання службових обов`язків у зв`язку з аварією на ЧАЕС та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про міліцію», постанови КМУ від 21.10.2015 № 850; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У рішенні від 15.10.2009 у справі Yuriy Nikolayevich Ivanov проти України, № 40450/04 ЄСПЛ констатував, що право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов`язкове до виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Держава не може виправдовуватися відсутністю засобів невиконання судових рішень, ухвалених проти неї або проти установ чи підприємств, що знаходяться у державній власності або контролюються державою.
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що включає принцип res judicata як прояву поваги до остаточності рішень суду (рішення ЄСПЛ у справах Ponomaryov проти України та Ryabykh проти Російської Федерації). У разі остаточного вирішення спору судами рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі Brumarescu проти Румунії від 28.11.1999, № 28342/95). У рішенні у справі Nelyubin проти Російської Федерації ЄСПЛ дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає: якщо суди ухвалили остаточне рішення в питанні, то їх рішення не має піддаватися сумніву. Ґрунтовно виконання судових рішень як складова права на справедливий суд було оцінене ЄСПЛ у рішенні у справі Hornsby проти Греції від 19.03.1997, № 18357/91: право було би ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове рішення залишалось недіючим на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, що статті 6 ЄКПЛ, детально визначивши процесуальні гарантії прав сторін, залишила без захисту реалізацію судових рішень
Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Позивачем не надано доказів щодо звернення про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення у справі № 2340/4545/18.
Відповідно до ч.1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статті 160, статті 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до управління внутрішніх справ України в Черкаській області в особі ліквідаційної комісії, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом:
- надання нової редакції позовної заяви з її копіями відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі із зазначенням: повного найменування відповідача 1; офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти осіб, які беруть участь у справі; реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта представника позивача;
- уточнення позовних вимог;
- надання засвідчених у встановленому порядку доказів, на які позивач посилається у обґрунтування позовних вимог.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова
Судове рішення № 87041278, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 17.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 580/231/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: