Рішення № 87041231, 21.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 р. № 520/8474/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни про зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" (ЄДРПОУ 14359319) Шевченка Олександра Володимировича включити дані про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" (ЄДРПОУ 14359319) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016) по договору банківського рахунку №R1118/14883R/НА00 від 08.11.2018 та надати вказаний перелік Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016) для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк", на думку позивача, протиправно не включено дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шрамко Ірини Сергіївни задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року по справі №520/8474/19 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею визначено суддю Бабаєва А.І.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться в письмовому провадженні без повідомлення (виклику).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду залучено в адміністративній справі № 520/8474/19 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії, в якості відповідача уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкову Ірину Олександрівну.

Відповідач, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкова Ірина Олександрівна, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відповідач, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченко Олександр Володимирович, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2016 року ФОП ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ "ВТБ Банк" (банк) укладено договір банківського рахунку № Y1116/4074R/НА00, відповідно до якого банк зобов`язується відкрити клієнту поточний(і) рахунок (ки) в національній та іноземних валютах згідно з заявою(ами) клієнта, а клієнт - сплачувати банку за надані послуги відповідно до діючих тарифів банку.

Так, згідно з додатковим договором № 1 від 11.05.2016 року до вказаного договору ПАТ "ВТБ Банк" відкрито ФОП ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до договору банківського рахунку № R1118/14883R/НА00 від 08.11.2018 ПАТ "ВТБ Банк" відкрито ОСОБА_1 , фізичній особі рахунок № НОМЕР_3 .

Судом встановлено, що відповідно до виписки по особовим рахункам 14.11.2018 року ТОВ "ПЕТ" здійснені операції з призначенням платежу "повернення передплати згідно дог. №03/01-2018 від 03.01.2018 без ПДВ" на рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в загальному розмірі 200000,00 грн.

15 листопада 2018 року з рахунку ФОП ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів в розмірі 199800,00 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 за платежем "власні кошти, дохід підприємця".

На підставі рішення Правління Національного банку України від 27 листопада 2018 року №796-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року до 27 грудня 2018 року (включно).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 року № 849-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію акціонерного товариства "ВТБ Банк" та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2018 № 3392 "Про початок процедури ліквідації АТ "ВТБ Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку, розпочато процедуру ліквідації акціонерного товариства "ВТБ Банк" строком на 2 роки з 19 грудня 2018 року до 18 грудня 2020 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ "ВТБ Банк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, відповідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олескандра Володимировича строком на два роки з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно.

Згідно повідомлення про нікчемність правочинну № 3057/1-2 від 31.05.2019 проінформовано ТОВ "ПЕТ" про нікчемність транзакції (операції) від 14.11.2018 року по перерахуванню коштів в сумі 200000,00 гривень ТОВ "ПЕТ" на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_3 клієнта Банку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ), що була здійснена з призначенням платежу «Повернення передплати, згідно дог.№ 03/01 -2018 від 03.01.18р. Без ПДВ», відповідно до пунктів 7,9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 жовтня 2019 року №2706 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» з 04.11.2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ БАНК», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну.

Враховуючи те, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" не включив дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТВ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського рахунку №R1118/14883R/НА00 від 08.11.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин Закон №4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур`єр, Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом №4452-VI. Для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти, рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон №4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Як встановлено судом, на час прийняття Правлінням НБУ рішення 27 листопада 2018 року №796-рш/БТ «Про віднесення АТ ВТБ БАНК до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку позивача № НОМЕР_3 знаходилась сума 199800,00 грн.

Проте, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах Урядовий кур`єр або Голос України.

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI).

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачем та АТ «ВТБ БАНК», оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі №804/6992/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має відношення до правочинів, вчинених АТ "ВТБ БАНК" у правовідносинах з позивачем.

Також, суд зазначає, що в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI ОСОБА_1 є вкладником Банку, а кошти, які надійшли 15.11.2018 року в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI - вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Таким чином, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку.

За договором банківського рахунку - банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини 1, 2 статті 1066 Цивільного кодексу України). Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 статті 1068 Цивільного кодексу України).

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, згідно пунктом 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом в рішенні від 13.12.2018 по справі №804/2068/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що правочин між позивачем та АТ «ВТБ Банк» є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Згідно положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договорів банківського вкладу (депозиту), укладених між позивачем та банком суду також не надано.

Також, суд зазначає, що на позивача у цій справі поширюється конституційний принцип для особи приватного права дозволено все, що не заборонено законом, який закріплений в частині першій статті 19 Конституції України та сформульований наступним чином: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Тоді, як застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI, Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Забезпечуючи виконання статті 38 Закону №4452-VI відповідач, фактично, позбавлений дискреційних повноважень, під якими слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Крім того, суд враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції АТ "ВТБ БАНК" щодо зарахування суми коштів на банківський рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала, а також не зазначив, які норми законодавства були порушені при здійсненні транзакцій щодо перерахування коштів на рахунок позивача або під час укладення договорів банківського рахунку з АТ "ВТБ БАНК".

При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №826/1476/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочин нікчемними, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом №4452-VI, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто Уповноважена особа Фонду, як суб`єкт владних повноважень та сторона у справі, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України не довела правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах з позивачем.

Отже, судом встановлено, що позивач є особою, який набув право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у Акціонерному товаристві "ВТБ БАНК" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі Золотас проти Греції стаття 1 Протоколу №1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Капітал Банк АД проти Болгарії (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).

У справі Суханов та Ільченко проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, №68385/10 та №71378/10).

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 жовтня 2019 року №2706 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» з 04.11.2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ БАНК», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну.

За таких обставин, обов`язок щодо включення даних про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має бути покладено саме на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкову Ірину Олександрівну.

Враховуючи висновки суду щодо протиправної бездіяльності відповідача та для належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкову Ірину Олександрівну включити дані про ОСОБА_1 до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору банківського рахунку №R1118/14883R/НА00 від 08.11.2018 та надати вказаний перелік Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Шевченка Олександра Володимировича (м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, 01024), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" Стрюкової Ірини Олександрівни (м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, 01024) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ВТБ Банк" (ЄДРПОУ 14359319) Стрюкову Ірину Олександрівну включити дані про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "ВТБ Банк" (ЄДРПОУ 14359319) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016) по договору банківського рахунку №R1118/14883R/НА00 від 08.11.2018 та надати вказаний перелік Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016) для затвердження в реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, вул. Січових стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.