Ухвала суду № 87039963, 21.01.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 січня 2020 року м. Полтава Справа № 520/61/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М. про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М., у якій просить:

- визнати, що суддя Панов М.М. порушив права Богачова Д.Д., визначені Конституцією України і Законом України "Кодексом адміністративного судочинства України" №2747 від 06.10.2005;

- зобов`язати відповідача сплатити ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100000 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року матеріали адміністративної справи №520/61/20 за позовом ОСОБА_1 до судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М. про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди направлено до Другого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року справу №520/61/20 за позовом ОСОБА_1 до судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М. про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа №520/61/20 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 17 січня 2020 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому, публічно-правовий спір, за визначенням наведеним у цій же нормі, це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не погодився з діями судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М., пов`язаними з постановленням ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20 листопада 2019 року у справі №520/12405/19, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Отже, даний спір випливає не з дій чи бездіяльності суду, як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин у зв`язку із виконанням або невиконанням ним зазначених функцій, а з його діяльності, пов`язаної з відправленням правосуддя відповідно до процесуальних норм, якими передбачена процедура розгляду справи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" роз`яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Відповідно до приписів 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Отже, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду (судді), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

У пункті 10 постанови Пленуму від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" Верховний Суд України роз`яснив, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Розділом ІІІ "Перегляд судових рішень" Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок перегляду судових рішень, тобто регламентовано порядок процесуального контролю за діями (бездіяльністю) та процесуальними актами суду в ході розгляду адміністративної справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М. у даних відносинах не є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є суб`єктом відправлення правосуддя, даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно з частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 4 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 19, 46, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Харківського окружного адміністративного суду Панова М.М. про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич