Рішення № 87039906, 16.01.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4910/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати неправомірним рішення начальника відділу з питань призначення і перерахунків пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16.08.2019 про відмову в зарахуванні трудового стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до загального трудового стажу перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах із колгоспом "імені XXI з`їзду КПРС" Семенівського району Полтавської області в період з початку 1980 року по кінець 1987 року включно, як робітниці ланки по вирощуванню цукрових буряків.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови відповідача у зарахуванні до пенсійного стажу ОСОБА_1 періоду роботи з початку 1980 року по кінець 1987 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Водночас, за приписами частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

З 02.07.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком.

09.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до Глобинського відділу обслуговування громадян із заявою про зарахування її стажу роботи, встановленого рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 26.02.2015 у справі №547/71/15-ц, до загального трудового стажу.

16.08.2019 Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на вказану заяву позивачки надано відповідь № 4/М-02.4, якою відмовлено у зарахуванні спірного стажу з огляду на те, що рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 26.02.2015 у справі №547/71/15-ц не містить зобов`язання щодо зарахування стажу.

Позивач не погодилася з такою відповіддю та звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 , період її роботи з початку 1980 року по 1987 рік не підтверджено записами у трудовій книжці.

Водночас, рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 26.02.2015 у справі №547/71/15-ц, що набрало законної сили 10.03.2015, встановлено факт перебування ОСОБА_1 в трудових віносинах з колгоспом «імені ХХІ з`їзду КПРС» Семенівського району Полтавської області за період з початку 1980 року по кінець 1987 року включно, як робітниці ланки по вирощуванню цукрових буряків. Зазначений факт установлено судом, зокрема, на підставі показів свідків.

За приписами частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що стаж роботи ОСОБА_1 у колгоспі «імені ХХІ з`їзду КПРС» Семенівського району Полтавської області у періоді з початку 1980 року по кінець 1987 року включно робітницею ланки по вирощуванню цукрових буряків підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили, відмова Головного управління Пенсійного фонду України у зарахуванні цього стажу для обрахунку пенсії позивача, викладена у листі № 4/М-02.4 від 16.08.2019 є протиправною.

Втім, зазначений лист відповідача не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а відтак, суд вважає за необхідне з метою захисту прав позивача визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 у колгоспі «імені ХХІ з`їзду КПРС» Семенівського району Полтавської області з початку 1980 року по кінець 1987 року включно робітницею ланки по вирощуванню цукрових буряків.

Відсутність у рішенні суду зобов`язання органу Пенсійного фонду зарахувати спірний стаж не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку зарахування особі такого стажу для обрахунку пенсії за наявності підтвердження цього стажу рішенням суду.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Бурімки, Семенівський район, Полтавська область, 38261) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 у колгоспі «імені ХХІ з`їзду КПРС» Семенівського району Полтавської області з початку 1980 року по кінець 1987 року включно робітницею ланки по вирощуванню цукрових буряків.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 період роботи у колгоспі "імені XXI з`їзду КПРС" Семенівського району Полтавської області з 01.01.1980 року по 31.12.1987 року, як робітниці ланки по вирощуванню цукрових буряків.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко