Вирок № 87034675, 21.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6244/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.

з участю прокурора - Запольського Д.Є.

обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Ужгород кримінальне провадження № 308/6244/18, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070030001614 від 17.05.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки , громадянки України, із середньою освітою, тимчасово не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

17.05.2018 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи на велосипедній парковці магазину «1000 дрібниць», що в м. Ужгород, по вул. Бородіна,15А, умисно, таємно, викрала належний ОСОБА_2 велосипед марки «Themis», вартістю згідно висновку експерта №11/427 від 30.05.2018 року - 4417,38 грн., чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 учинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, щиро покаялася у вчиненому та підтвердила обставини вчиненого злочину, що викладені в обвинувальному акті. Так, 17.05.2018 року, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи на велосипедній парковці магазину «1000 дрібниць» викрала велосипед марки «Themis». На даний час шкоду у вчиненому та зобов`язується в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду заяву в якій просить не викликати його в судові засідання. Будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 не має. Покарання залишає на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та про порядок їх дослідження, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, які правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності і істинності їх позицій не має, розуміючи при цьому, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За положеннями ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

У справах "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06.12.1998 (пункт 253), "Козинець проти України" від 06.12.2007 (пункт 54), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011 (пункт 150), "Зякун проти України" від 25.02.2016 (пункт 40) Європейський Суд неодноразово наголошує про те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза будь-яким сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Отже, заслухавши сторін судового провадження, суд приходить, поза розумним сумнівом, до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення і кваліфікує її дії за ч.1 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, що відповідно до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обставинами, визначеними ст.66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричиненої злочином шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 те, що остання свою вину визнала повністю, має постійне місце проживання, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває.

Обставини визначені ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, особу винного, тяжкість вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливим без відбування останньою покарання у вигляді позбавлення волі і у відповідності до вимог ст.75 КК України, звільняє її від покарання з випробовуванням, при умові виконання засудженою покладених на неї обов`язків передбачених п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України, що на думку суду буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню засудженої, а також запобігати вчинення нових злочинів, як засудженою так і іншими особами.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати по справі складають 858 грн. за проведену по справі експертизу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Долю речових доказів по справі, суд вирішує у порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.7-29, 368-371,373,374,376,392,394,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання засуджену ОСОБА_1 з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДКЦ при МВС України в Закарпатській області судові витрати за проведену по справі експертизу в сумі 858 грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, призначення: за експертизу).

Речовий доказ по справі: велосипед марки «Themis» - вважати повернутим власнику, оптичний диск - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий В.М. Малюк