Ухвала суду № 87032417, 17.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/136/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2020 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дніпровського районну у м. Києва про визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дніпровського районну у м. Києва про визначення місця проживання дитини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п. п. 2, 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до вимог пункту 4 ч.3 ст.163 Цивільного процесуального кодексу України заява повинна містити, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Звертаючись до суду із позовом про визначення місця проживання дитини, позивач у поданій заяві посилається на те, що позивач та відповідач перебували в шлюб, від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів, а саме, свідоцтво про реєстрацію шлюбу та/або рішення про розірвання шлюбу.

В той же час, в підтвердження викладених доводів, позивачем до матеріалів заяви не долучено доказів, які мали підтверджувати викладені обставини, на які заявник посилається як на обґрунтування заявлених вимог, а саме: відсутні відомості щодо проживання малолітньої дитини разом з позивачем.

Крім того позивач зазначає, що має самостійний заробіток, який достатній для утримання дитини, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, однак не долучено до позивної заяви доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

В той же час, до матеріалів позовної заяви позивачем додано: копію висновку про результати розгляду рапорту від 06 липня 2018 року, який є нечитабельним повністю та таким, що не підлягає візуальному відтворенню.

Відповідно до ч. 1. ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1. ст. 121 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1. ст. 135 СК України При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Важливою складовою діяльності держави із забезпеченням прав і свобод є державна реєстрація актів цивільного стану.

Державна реєстрація - це публічно-правове засвідчення актів цивільного стану, АКТ забезпечує загальне (як у приватних, так і в публічно-правових відносинах) визнання правосуб`єктності особи. Таким чином, у процесі реєстрації актів цивільного стану людина (фізична особа) вступає у публічно-правові відносини з державою в особі державного органу, уповноваженого здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану.

На виконання ухвали суду позивач має надати Витяг з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 з зазначенням підстав внесення відомостей про батька дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Виходячи з предмету спору, позивачем пред`явлено вимогу немайнового характеру.

При зверненні до суду, позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивачем до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за немайнову вимогу про визначення місця проживання дитини.

На виконання ухвали суду позивач має надати оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача:UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви копії та копії всіх документів, що додоються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивачу необхідно надати копії документів на виконання вимог суду у відповідності до кількості сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Дніпровського районну у м. Києва про визначення місця проживання дитини,- залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я