Рішення № 87025066, 15.01.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5553/18

Провадження № 2/577/14/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2020 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

з участю секретаря Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ “Приватбанк” звернулося до суду з вищевказаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.10.2010 року, загальною сумою 21370,78 грн.

На обгрунтування вимог у заяві зазначено, що на підставі вказаного договору відповідач отримав кредит в розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте грошові зобов`язання відповідно до умов кредитного договору відповідачем належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим, станом на 25.11.2018 заборгованість ОСОБА_2 за кредитом становила 21370,78 грн., з яких: по відсоткам – 11182,20 грн., пені – 8694,73 грн., штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 993,85 грн. (процентна складова), що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за користування кредитом.

За ухвалою від 10.12.2019 року суд замінив первісного відповідача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її правонаступником – сином ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач подав уточнену позовну заяву, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , заборгованість за кредитом, станом на 31.12.2018 року, що становить 21681,14 грн., з яких: 9101,66 грн. - заборгованості за тілом кредита; 3830,54 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредита; 8548,94 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 200 грн. – заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Представник позивача за довіреністю Манзір О.П. просить розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує, не заперечує заочному розгляду справи та винесенню заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з”явився, судова повістка направлена за місцем реєстрації повернута з відміткою про невручення (не проживає). З огляду на положення ч. 7, 8 ст.128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, вважається, що про день, час та місце розгляду справи особа повідомлена належним чином. За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Оскільки представник позивача не заперечує заочному розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, справу можливо розглянути за відсутності сторін у порядку заочного провадження за наявними у справі доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи із такого.

Із представлених доказів вбачається, що 13.10.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК”, правонаступником якого є АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, був укладений кредитний договір, що складається з анкети-заяви позичальника, “Тарифів Банку”, а також “Умов та правил надання банківських послуг” (а.с.9-32). Слід зазначити, що окрім анкети-заяви відповідачем підписана й довідка про умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”, у яких узгоджені не тільки процентна ставка, але й санкції за неналежне виконання кредитного договору (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 48).

За життя ОСОБА_2 належним чином зобов`язання по поверненню кредита не виконувала внаслідок чого, станом на 31.12.2018 року, заборгованість, згідно поданого розрахунку (а.с.65-66) склала 21681,14 грн., з яких: 9101,66 грн. - заборгованості за тілом кредита; 3830,54 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредита; 8548,94 грн. – пеня за прострочене зобов`язання; 200 грн. – заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач ОСОБА_1 (син боржника) є спадкоємцем ОСОБА_2 за законом першої черги, на день смерті останньої зареєстрований за однією адресою з матір`ю, протягом строку для прийняття спадщини не заявив про відмову від спадщини, а тому, в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такими, що прийняв спадщину.

Наведена обставина підтверджується довідкою виконкому Бочечківської сільської ради Конотопського району Сумської області від 20.06.2019 року (а.с.52), повідомленням приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Гавриленко Д.В. (а.с.55-56).

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Отже, ОСОБА_1 прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлої ОСОБА_2 .

Згідно статті 1282 ЦК спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором, яка існувала на час смерті боржника, визначена умовами договору, а саме: 9101,66 грн. - заборгованості за тілом кредита; 3830,54 грн. – заборгованості за простроченим тілом кредита; 8548,94 грн. – пеня за прострочене зобов`язання.

Разом з тим, вимоги в частині стягнення зі спадкоємця пені в розмірі 200 грн. за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. слід залишити без задоволення, оскільки ця неустойка відсутня в довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаної спадкодавцем, а Умови та правила надання банківських послуг з останнім не узгоджувались, про що свідчить відсутність його підпису під цим документом.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись: ст.ст. 526, 1054, 1216, 12018, 1267, 1282 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (номер паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлені, місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 13.10.2010 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 , загальною сумою 21481 грн. 14 коп., що утворилася станом на 31.12.2018 року, а також судові витрати — 1745 грн. 73 коп., всього ж 23226 грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко В. О.