Ухвала суду № 87024104, 21.01.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 480/1078/19

Провадження № 8/487/4/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Дорош В.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача АТ «Миколаївгаз» - Голубашенко Т.О., представника відповідача ТОВ «Миколаївгаз збут» - Севастьянова М.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 28.10.2019 р. в частині закриття провадження у справі.

В судовому засіданні заявником ОСОБА_1 заявлено відвід судді Сухаревич З.М., посилаючись на упередженість суду, у зв`язку з чим порушено право на своєчасний розгляд справи.

Представники відповідачів в судовому засіданні вважали заяву про відвід необґрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Розглядаючи заяву про відвід, вислухавши пояснення учасників справи, суд дійшов наступного.

Відповідно ст. 36 ЦПК України, Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Розглядаючи кожну конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Так, заява ОСОБА_1 про відвід судді не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, а обставини, наведені у ст. 36 ЦПК України як підстава для відводу, судом не встановлені.

Відтак, заявлений відвід судді Сухаревич З.М. - є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 40, 260-261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід судді Сухаревич З.М. у справі № 480/1078/19 визнати необґрунтованою та передати її на розгляд іншому судді, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Провадження у справі № 480/1078/19 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - зупинити до вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя З.М. Сухаревич