Рішення № 87023166, 20.01.2020, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2223/19

Провадження № 2/126/157/2020

"20" січня 2020 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Дончик О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2016 року, сторони уклали шлюб, який зареєстрували у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №1374. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_3 . Однак сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до того, що в провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу між сторонами. Мати із сином проживають окремо, а батько добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.

Дана позовна заява надійшла до суду 30.09.2019 року та відповідно до автоматизованої системи документообігу була передана для розгляду судді Хмель Р.В. 01.10.2019 направлено запит на уточнення місця реєстрації відповідача, відповідь на який повернулася 17.10.2019 року. Ухвалою від 17.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 05.12.2019 року, яке в подальшому було відкладено через неявку сторін.

Позивач, ОСОБА_1 , надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повному обсязі, справу просила слухати у її відсутність.

Відповідач, ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував, справу просив слухати у його відсутність.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії довідки про реєстрацію місця проживання особи та копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що син проживає в м.Бершадь разом з матір`ю.

Зі змісту позову вбачається та не заперечується відповідачем, що сторони у добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо утримання їх сина.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ч. 1, 2 ст. 182 цього ж кодексу говорить про те, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Ч.3 ст. 180 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, суд вважає, що з метою недопущення порушення прав дитини, необхідно визначаючи частку від доходу батька, яка підлягає стягненню, визначити нижню межу розміру аліментів, а саме: не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Приймаючи дане рішення судом було ураховано те, що сторонами не надано відомостей про працевлаштування відповідача та розмір його доходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави також належить до стягнення судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Щодо вимоги позивачки про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1- ч. 4 вказаної статті: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір-доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано лише копію квитанції від 27.09.2019 року без номеру, де вказано суму гонорару у розмірі 800 грн. Жодних інших доказів ( копії ордеру, витягу з договору про надання професійної правничої допомоги чи акту виконаних робіт) суду не надано, що вказує на відсутність підстав для задоволення даної вимоги у зв`язку з її недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.09.2019 року і до досягнення ним повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

В задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 768,40 грн. судового збору на користь Державної судової адміністрації України (вул. Липська 18/5 м. Київ, 01601 код ЄДРПОУ 26255795) отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Р. В. Хмель