Рішення № 87018786, 20.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10724/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Сіренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу № 755/10724/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із адміністративним позовом у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ПН ЦМУ № 003825 від 19.06.2019 року Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі.

Позивач вказує, що він перебуває на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання серії НОМЕР_1 від 13.06.2018 року із строком дії до 13.06.2019 року.

Позивач зазначає, що бажаючи подовжити строк дії посвідки на тимчасове проживання з метою недопущення порушення законодавства про перебування іноземців на території України він 13.05.2019 року подав всі необхідні документи до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, тобто за один місяць до закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання.

Вказує, що пакет документів було прийнято без зауважень та без видачі будь яких підтверджуючих про прийняття документів.

19 червня 2019 року заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області винесено постанову серії ПН ЦМУ № 003825, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100 грн.

Вказану постанову позивач вважає незаконною з підстав того, що на час винесення постанови ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області посвідку не видано та не надано відмови в оформленні такої посвідки.

Також позивач вказує, що він неодноразово звертався до відповідача щодо видачі посвідки, проте відповіді не отримав, натомість під час чергового звернення 19.06.2019 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року відкрито провадження у справі (а.с. 22).

11 січня 2020 року до Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у зв`язку із тим, що останній проживав на території України без документів на право проживання.

Позивач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Судом встановлено, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР ЦМУ № 003825 від 19.06.2019 року, першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовіт О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ № 003825 відносно ОСОБА_1 , у якій зазначено, що 19.06.2019 року о 17 год. 45 хв. в АДРЕСА_2 виявлено громадянина Лівану ОСОБА_1 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання в Україні, чим порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП (а.с. 19-20).

Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Як убачається із матеріалів справи, позивач був документований посвідкою серії НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні, виданою Управлінням державної міграційної служби України зі строком дії до 13.06.2019 року (а.с. 5 зв. - 6).

В основу доводів для скасування спірної постанови позивач покладає те, що він бажаючи продовжити строк дії посвідки завчасно, а саме за місяць до закінчення строку дії посвідки звернувся до відповідача з відповідним пакетом документів, які відповідачем були прийняті, однак жодних документів на підтвердження прийняття таких документів йому надано не було. В подальшому після неодноразових звернень до відповідача жодної відповіді він не отримував та 19.06.2019 року після чергового звернення до відповідача на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Згідно положень ч. 1 ст. 203 КУпАП, порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 278-280 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як убачається із правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 року по справі № 337/3389/16-а (адміністративне провадження № К/9901/29775/18), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спростування наведених позивачем доводів відповідачем жодних доказів того, що позивач не звертався 13.05.2019 р. з відповідною заявою про продовження строку дії посвідки на проживання або отримання позивачем відмови у продовженні строку дії посвідки на визначених законом підставах за результатами розгляду заяви не надано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 7, 222, 251, 268, 276, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 1, 2, 8-10, 77, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН ЦМУ № 003825 від 19.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Лівану ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Громадянин Лівану ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач - Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, адреса місцезнаходження: вул. Березняківська, 4-А, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42552598.

Суддя