Ухвала суду № 87013337, 16.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6640/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Торчинович Н.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Коник» про визнання правочину дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч. 6 ст. 268 ЦПК України 16.01.2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.01.2020 року.

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Фермерського господарства «Коник» про визнання правочину дійсним та визнання права власності.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 червня 2019 року року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання призначене на 05.08.2019 року на 14 годину 30 хвилин, сторони не з`явилися, у зв`язку із чим підготовче судове засідання відкладено на 14 год. 30 хв. 04.11.2019р., однак сторони на вказану дату та час в підготовче судове засідання не заявилися. У зв`язку із вказаним підготовче судове засідання було відкладено повторно на 13 год. 30 хв. 16.01.2020 року.

У підготовче судове засідання призначене на 13 год. 30 хв. 16.01.2020 року позивач повторно не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, про відкладення розгляду справи клопотання не подавала, заяви про проведення підготовчого судового засідання до суду не подавала.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Судом при розгляді справи надсилались копії ухвал про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду усім учасникам справи, в тому числі і позивачу.

Так, згідно інформації про відслідкування вручення рекомендованого поштового відправлення (роздруківка із сайту УКРПОШТА), позивачем судову виклик-повістку для участі у підготовчому судовому засіданні на 04.11.2019 року – 20.08.2019 року. Окрім того згідно вказаних даних виклик-повістку для участі у підготовчому судовому засіданні відкладеному на 16.01.2020 року позивач отримала18.12.2019 р. однак, позивач у підготовче судове засідання 04.11.2019 року та повторно 16.01.2020 року не з`явився.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч.2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд при цьому констатує, що позивач будучи належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчого судового засідання до суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, заяви про розгляд справи без її участі не подавала.

За змістом вказаних вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений у випадку повторної неявки позивача в судове засідання за сукупності таких умов: - належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; - повторної неявки його в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль; - ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Інших умов, у тому числі й існування поважних причин неявки, процесуальний закон не передбачає, а тому право суду залишити позов без розгляду від цієї обставини не залежить. Таким чином, саме факт неявки позивача в судове засідання повторно, за наявності вищевикладених умов у їх сукупності є підставою для залишення позову без розгляду.

Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд констатує, що позивач, в підготовче судове засідання не з`являлася, із жодними заявами чи клопотаннями до суду не зверталася. Слід також зазначити, що від позивача заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Слід вказати, на те, що наявність чи відсутність у позивача представника не обмежує і не позбавляє його процесуальних прав, а саме щодо участі у судовому засіданні при розгляді справи за його позовом особисто.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання.

За наведених вище обставин суд вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду, що не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного, беручи до уваги підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, встановлені норми ЦПК України, який не пов`язує причини повторної неявки з їх поважністю, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131, 210, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Коник» про визнання правочину дійсним та визнання права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош