Ухвала суду № 87007554, 17.01.2020, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1512/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 січня 2020 року м. Острог

Суддя Острозького районного суду Венгерчук А.О., перевіривши виконання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в володінні та користуванні земельною ділянкою, встановлення сервітуту

встановила

ОСОБА_1 звернувся до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , шляхом звільнення відповідачкою проходу до земельної ділянки та встановити право на сервітут безстроково у вигляді права проходу земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2 . Крім того позивачка просить надати їй відстрочку в сплаті судового збору по даній справі до ухвалення судового рішення.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Також, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач просить усунути їй перешкоди в користуванні 1/2 частини земельної ділянки, шляхом звільнення ОСОБА_2 проходу до земельної ділянки та встановити право сервітуту, однак доказів, що на сьогоднішній день існують перешкоди у користуванні даною земельною ділянкою позивчака не зазначила.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині позовної заяви позивачка просить про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, в якій вона посилається на мінімальну заробітну плату.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Правове регулювання судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Так, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначені умови за яких можливе відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 81 (136) ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону.

Отже, з наведеного вище слідує, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Так, позивачка у позовній заяві посилається на те, що вона отримує мінімальну заробітну плату та у неї відсутня можливості сплатити судовий збір, однак до позовної заяви додає довідку КНП "Острозька ЦРЛ " від 23.12.2019 року № 01-33/1623, про те, що вона працює в ОСОБА_3 ЦРЛ на посаді акушера, загальна сума доходу за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 року становить 24793,66 грн.

Відтак, позивачкою не додано необхідних доказів, що підтверджують розмір її доходу, або відсутність в неї доходу, як це передбачено п.1 ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір", якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, та враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відстрочки сплати позивачкою судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою: позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 гривень).

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у позовні й заяві заявлені дві позовні вимоги немайнового характреру, відтак позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 гривень та надати суду оригінал відповідного документу, підтверджуючого оплату.

Відповідно до ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позивачці слід усунути протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали шляхом: сплати судового збору та зазначення доказів про існування на даний час перешкод у користуванні земельною ділянкою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185, 260, 261 ЦПК України

постановила

в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в володінні та користуванні земельною ділянкою, встановлення сервітуту, залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених в ній недоліків.

Роз`яснити позивачці, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк вимоги ухвали суду будуть виконані, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання, а інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Учасник справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.