Ухвала суду № 86994573, 16.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.006757

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Хоми С.К.

представника відповідача - Гавриляка Р.А.

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у м. Львові клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

13.01.2020 від Головного управління ДФС у Львівській області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Вказує, що позовна заява позивача підписана 20.11.2019, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийняті 30.01.2018, 11.02.2019, 15.02.2019, 05.02.2019, 22.01.2019, 06.03.2019, 18.02.2019, 23.01.2019, тобто позовна заява подана до суду з пропуском шестимісячного строку. Просить позов залишити без розгляду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, просив задовольнити.

13.01.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» надійшли письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у яких позивач просив суд відмовити у його задоволенні. Заперечення мотивує тим, що платник податків може оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який строк, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Представник позивача у підготовчому засіданні проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив відмови у задоволені такого клопотання.

Представник відповідача 2 у підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши докази, що стосуються строку звернення до суду, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

16.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення № 1101369/37171990 від 12.03.2019;№ 1101745/37171990 від 12.03.2019;№ 1101747/37171990 від 12.03.2019;№ 1051449/37171990 від 15.01.2019;№ 1091082/37171990 від 01.03.2019;№ 1039740/37171990 від 29.12.2018;№ 1101668/37171990 від 12.03.2018;№ 1101611/37171990 від 12.03.2018;№ 1101683/37171990 від 12.03.2018;№ 1091075/37171990 від 01.03.2019;№ 1081986/37171990 від 20.02.2019;№ 1067882/37171990 від 04.02.2019;№ 1089009/37171990 від 27.02.2019;№ 1089013/37171990 від 27.02.2019;№ 1083807/37171990 від 21.02.2019;№ 1101549/37171990 від 12.03.2019;№ 1088990/37171990 від 27.02.2019;№ 1089003/37171990 від 27.02.2019;№ 1088946/37171990 від 27.02.2019;№ 1088957/37171990 від 27.02.2019;№ 1096024/37171990 від 06.03.2019;№ 1101737/37171990 від 12.03.2019;№ 1101735/37171990 від 12.03.2019;№ 1101716/37171990 від 12.03.2019;№ 1091077/37171990 від 01.03.2019;№ 1101614/37171990 від 12.03.2019;№ 1105520/37171990 від 14.03.2019;№ 1101366/37171990 від 12.03.2019;№ 1083863/37171990 від 21.02.2019;№ 1088929/37171990 від 27.02.2019;№ 1067897/37171990 від 04.02.2019;№ 1067888/37171990 від 04.02.2019;№ 1089036/37171990 від 27.02.2019;№ 1088939/37171990 від 27.02.2019;№ 1088955/37171990 від 27.02.2019;№ 1088964/37171990 від 27.02.2019;№ 1088936/37171990 від 27.02.2019;№ 1088949/37171990 від 27.02.2019;№ 1089045/37171990 від 27.02.2019;№ 1089033/37171990 від 27.02.2019;№ 1089038/37171990 від 27.02.2019;№ 1089041/37171990 від 27.02.2019;№ 1089015/37171990 від 27.02.2019;№ 1089040/37171990 від 27.02.2019;№ 1067893/37171990 від 04.02.2019;№ 1067872/37171990 від 04.02.2019;№ 1067875/37171990 від 04.02.2019;№ 1091079/37171990 від 01.03.2019;№ 1091081/37171990 від 01.03.2019;№ 1088998/37171990 від 27.02.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» датою їх подання на реєстрацію, а саме:податкову накладну № 1503151 від 13.03.2018 р. на суму 687,66 грн.;податкову накладну № 1503155 від 13.03.2018 р. на суму 204, 48 грн.; податкову накладну № 1503154 від 13.03.2018 р. на суму 627,00 грн.;податкову накладну № 1503147 від 13.03.2018 р. на суму 1878,36 грн.;податкову накладну № 1503146 від 13.03.2018 р. на суму 421,26 грн.;податкову накладну № 1503145 від 13.03.2018 р. на суму 2324,46 грн.;податкову накладну № 1503143 від 13.03.2018 р. на суму 1124,40 грн.;податкову накладну № 1503144 від 13.03.2018 р. на суму 758,40 грн.;податкову накладну № 1503072 від 13.03.2018 р. на суму 936,30 грн.;податкову накладну № 1503055 від 13.03.2018 р. на суму 1311,78 грн.;податкову накладну № 1503088 від 13.03.2018 р. на суму 3132,00 грн.;податкову накладну № 1503093 від 13.03.2018 р. на суму 417,60 грн.;податкову накладну № 1503094 від 13.03.2018 р. на суму 1000,26 грн.;податкову накладну № 1503089 від 13.03.2018 р. на суму 578,40 грн.;податкову накладну № 1503238 від 13.03.2018 р. на суму 8479,20 грн.;податкову накладну № 1503250 від 13.03.2018 р. на суму 2391,60 грн.;податкову накладну № 1503229 від 13.03.2018 р. на суму 220,08 грн.;податкову накладну № 1503230 від 13.03.2018 р. на суму 249,62 грн.;податкову накладну № 1503227 від 13.03.2018 р. на суму 258,44 грн.;податкову накладну № 1503228 від 13.03.2018 р. на суму 829,01 грн.;податкову накладну № 1503056 від 13.03.2018 р. на суму 321,00 грн.;податкову накладну № 1503040 від 13.03.2018 р. на суму 470,33 грн.;податкову накладну № 1503041 від 13.03.2018 р. на суму 248,27 грн.;податкову накладну № 1503045 від 13.03.2018 р. на суму 298,28 грн.;податкову накладну № 1503175 від 13.03.2018 р. на суму 249,00 грн.;податкову накладну № 1503252 від 13.03.2018 р. на суму 1134,72 грн.;податкову накладну № 1503148 від 13.03.2018 р. на суму 558,00 грн.;податкову накладну № 1503232 від 13.03.2018 р. на суму 2981,46 грн.;податкову накладну № 1503236 від 13.03.2018 р. на суму 523,20 грн.;податкову накладну № 1503186 від 13.03.2018 р. на суму 1060,31 грн.;податкову накладну № 1503032 від 13.03.2018 р. на суму 225,60 грн.;податкову накладну № 1503031 від 13.03.2018 р. на суму 398,40 грн.;податкову накладну № 1503029 від 13.03.2018 р. на суму 816,00 грн.;податкову накладну № 1503026 від 13.03.2018 р. на суму 805,05 грн.;податкову накладну № 1503020 від 13.03.2018 р. на суму 423,50 грн.;податкову накладну № 1503018 від 13.03.2018 р. на суму 115,50 грн.;податкову накладну № 1503004 від 13.03.2018 р. на суму 973,00 грн.;податкову накладну № 1503009 від 13.03.2018 р. на суму 426,45 грн.;податкову накладну № 1503003 від 13.03.2018 р. на суму 435,30 грн.;податкову накладну № 1502990 від 13.03.2018 р. на суму 116,60 грн.;податкову накладну № 1502989 від 13.03.2018 р. на суму 441,24 грн.;податкову накладну № 1502988 від 13.03.2018 р. на суму 286,50 грн.;податкову накладну № 1503223 від 13.03.2018 р. на суму 1664,28 грн.;податкову накладну № 1503202 від 13.03.2018 р. на суму 898,80 грн.;податкову накладну № 1503205 від 13.03.2018 р. на суму 288,00 грн.;податкову накладну № 1503217 від 13.03.2018 р. на суму 384,00 грн.;податкову накладну № 1503184 від 13.03.2018 р. на суму 384,00 грн.;податкову накладну № 1503079 від 13.03.2018 р. на суму 324,48 грн.;податкову накладну № 1503078 від 13.03.2018 р. на суму 1093,86 грн.;податкову накладну № 1503030 від 13.03.2018 р. на суму 1919,80 грн.

Із змісту позовних вимог слідує, що позивач просить суд скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.03.2018, 29.12.2018, 15.01.2019, 12.03.2019, 01.03.2019, 20.02.2019, 04.02.2019, 27.02.2019, 21.02.2019, 06.03.2019, 14.03.2019.

Отже з наведеного слідує, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду встановленого ст. 122 КАС України, оскільки оскаржує рішення від березня та грудня 2018 року, січня, лютого та березня 2019 року, а до суду з позовом звертається лише 16.12.2019.

Проте, позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено, оскільки платник податків може оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який строк, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів.

Відносно цих доводів позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, при цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

Законом, який передбачає спеціальні строки оскарження податкових повідомлень-рішень є ПК України, пунктом 56.18 статті 56 якого передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

Із змісту статті 102 ПК України слідує, що вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

Втім, у даному випадку позивач оскаржує рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а не податкові повідомлення рішення.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду з даним позовом слід вирішувати з урахуванням положення частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення позовної заяви без розгляду не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивачем не наведено обставини, які б підтверджували неможливість звернення до суду у строки встановлені КАС України.

При цьому небажання позивача оскаржити рішення, про які йому було відомо ще у березні, грудні 2018 року, січні, лютому та березні 2019 року не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд зазначає, що позивач не подавав суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не просив визнати причини пропуску строку до суду поважними.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сум судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 240, 248, 250, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (79040,м. Львів, вул. Городоцька, 355, офіс 325, код ЄДРПОУ 37171990) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 96050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.01.2020.

Суддя Р.М. Брильовський