
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа №1.380.2019.005361
15 січня 2020 року
зал судових засідань №10
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Бабич Ю.Б.,
за участю:
представника відповідача Паїк М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 16.05.2019 №Ф-1840-57 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 21030,90грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним 30.08.2019 було отримано шляхом поштового зв`язку вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 №Ф-1840-57, винесену Головним управлінням ДФС у Львівській області. Не погоджуючись із вказаною вимогою, так як він фактично підприємницькою діяльністю за період 2017-2019 роки не займався, позивач оскаржив її в адміністративному порядку, проте відповідно до листа про результат розгляду скарги від 10.09.2019 №3197/10, скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення. Зазначає, що контролюючим органом не проводились будь-які перевірки позивача та не встановлювались будь-які порушення, які б свідчили про наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що згідно із реєстраційними та обліковими даними платників податків інформаційної системи контролюючого органу ОСОБА_1 до 02.09.2019 перебував на податковому обліку в Дрогобицькому управлінні ГУ ДФС у Львівській області зі станом платника « 0»-платник податків за основним місцем обліку, стан платника « 11»- припинено, але не знято з обліку (інтегровані карточки платника не пусті). Також зазначає, що на дату формування оскаржуваної вимоги позивач знаходився на загальній системі оподаткування та не перебував в стані припинення чи ліквідації. Згідно з обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 16.05.2019 заборгованість ОСОБА_1 по єдиному внеску становила 21030,90грн. (за 2017рік - 8448,00грн., за 2018рік- 9828,72грн., за І квартал 2019року-2754,18грн). За наведених обставин відповідач вважає оскаржену вимогу про сплату недоїмки законною та обґрунтованою.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення адміністративного позову.
Суд встановив таке.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради 25.09.2009 за №24140000000006117, перебував на податковому обліку з 28.09.2009.
02.09.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача як фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що до Реєстру внесено запис № 2410060002006117.
Поряд з цим, відповідно до даних інтегрованої картки платника податків (внесків) за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування) станом на 16.05.2019 за позивачем рахувався борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску в сумі 21030,90грн за 2017-2019рр., а саме: за 2017рік - 8448,00грн., за 2018рік- 9828,72грн., за І квартал 2019року-2754,18грн.
16.05.2019 відповідач сформував вимогу за № Ф-1840-57, якою позивача зобов`язано сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 21030,90 грн., що обліковується за ним, як фізичною особо-підприємцем станом на 16.05.2019.
09.09.2019 ОСОБА_1 подав скаргу до ГУ ДФС у Львівській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-1840-57.
27.09.2019 за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 , ГУ ДФС у Львівській області листом надало відповідь, адресоване ОСОБА_1 , про залишення скарги без задоволення, а вимоги про сплату боргу - без змін.
Вважаючи оскаржену вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1840-57 від 16.05.2019 протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, в якому просив її скасувати.
Суд при вирішенні спору виходив з такого.
Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № №2464-VI).
Відповідно до ст.4 Закону № №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці.
Пунктом 1 ч.2 ст.6 цього ж Закону встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абз.1-2 п.2 ч.1 ст.7 Закону № №2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Зміни до цих норм були внесені згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Таким чином, якщо платником не отримано доходу у звітному періоді, він має обов`язоквизначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Позивачем не надано доказів наявності права на звільнення від сплати єдиного внеску.
Доводи позивача про те, що він в період за 2017-2019 роки фактично не здійснював підприємницьку діяльність, оскільки перебував за кордоном, у зв`язку з чим у нього відсутній обов`язок сплачувати єдиний внесок, суд вважає безпідставними, оскільки зазначене не узгоджується з вимогами Закону №2464-VI.
Суд звертає увагу, що у постанові від 04.12.2019 у справі №440/2149/19 (провадження К/9901/28514/19) Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Доказів того, що позивач у 2017-2018 роках був найманим працівником та страхові внески за нього сплачував роботодавець, до суду не надано. Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що в спірний період не отримував доходу.
За таких обставин, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, виходячи з положень частини 2 статті 19 Конституції України про обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, - у фіскальних органів, які відповідно до статті 12 Закону №2464-VI забезпечують адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійсненням контролю за його сплатою, - за відсутності доказів сплати позивачем єдиного внеску, виник обов`язок стосовно забезпечення його сплати.
Частиною 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів в порядку, за формою та в строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 25.04.2015 (далі - Інструкція), в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та не сплачених сум єдиного внеску, такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, які зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), застосовує до такого платника штрафні санкції.
Згідно з абзаців 1-4 пункту 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Як зазначено у абзаці 6 пункту 3 розділу VI Інструкції, орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
Відповідно до абзацу 11 пункту 3 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн.
Як передбачено абзацом 1 пункту 4 розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою відповідно до додатку 6 (для юридичної особи) або за формою відповідно до додатку 7 (для платника - фізичної особи).
Отже, наявність в інформаційній системі контролюючого органу даних про несплачені суми єдиного внеску та відсутність доказів їх сплати свідчать про правомірність формування та направлення позивачу вимоги від 16.05.2019 №Ф-1840-57.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення,
З огляду на це, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 38700743) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу відмовити повністю.
Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20.01.2020.
Суддя Лунь З.І.
Судове рішення № 86994572, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 15.01.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.005361. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: