Рішення № 86994323, 20.01.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2781/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою (а.с.5-7), в подальшому уточненій (а.с.22-24), в якій просить визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0146568-5208-1123 від 14.03.2019 р., яким нараховано транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому вони підлягає скасуванню. Автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 року випуску, який йому належить, не є об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні статті 267 Податкового кодексу України, оскільки його вартість менша за 375 розмірів мінімальної заробітної плати. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді від 02.12.2019 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

Представник відповідача до суду подав відзив на позовну заяву (а.с.33-34) відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а відтак заявлений позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №МО-161/17/1 від 09 листопада 2017 року ОСОБА_1 придбав у власність транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 року випуску, 4,461 L, автоматична трансмісія, Кузов НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 (а.с.10-13).

ОСОБА_1 (надалі - позивач) є власником автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 200, універсал-В, чорного кольору, об`єм двигуна 4461 куб.см, дизель, 2017 року випуску, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 14).

14.03.2019 року ГУ ДФС у Кіровоградській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0146568-5208-1123, яким ОСОБА_1 було визначено до сплати податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 25000,00 грн. (а.с.8).

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Отже, у даній справі скасування ППР №0146568-5208-1123 від 14.03.2019 року (надалі - спірне рушення), є предметом спору, який передано на розгляд адміністративного суду.

Позивач зазначаючи про протиправність спірного рішення вказує на те, що відповідач повинен був здійснювати розрахунок вартості автомобіля на підставі Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів в редакцій Постанови Кабінету Міністрів України до 01.02.2017 року.

Відповідач, заперечуючи посилання позивача, зазначає про визначення вартості автомобіля за вищезазначеною постановою КМУ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок.

Відповідно положень норм названої статті платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування (підпункт 267.1.1).

Базою оподаткування відповідно до підпункту 267.3.1 є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1.

Пунктом 267.4 статті 267 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Згідно підпункту 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 ПК України, органи внутрішніх справ зобов`язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об`єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов`язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України сума визначеного транспортного податку фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, суд зазначає, що підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 ст.267 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2017 року.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01.01.2017 року, власники транспортних засобів, які з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року є платниками транспортного податку.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України за № 66 від 18.02.2016 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком (далі - Методика).

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті (п.13 Методики).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Таким чином, повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономрозвитку і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб`єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Більше того, до повноважень ДФС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Стосовно посилання позивача щодо застосування Методики визначення вартості автомобіля в редакції чинній до 01.02.2017 р., суд відхиляє їх через безпідставність. При цьому суд зазначає, що обов`язок щодо сплати податку визначений Податковим Кодексом України, а застосування Методики обрахунку вартості автомобіля відповідачем вірно застосовано в редакції чинній на день винесення спірного рішення, оскільки згідно теорії застосування нормативно-правового документа в часі, застосуванню підлягає редакція чинна на час виникнення правовідносин щодо обрахунку вартості автомобіля. Відповідач здійснював визначення вартості автомобіля саме на час виникнення обов`язку щодо визначення суми податку, тобто на підставі Методики в редакції чинній на день винесення спірного рішення.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01.01.2018 становить 3723,00 грн., а відтак, середньоринкова вартість автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) станом на 1 січня податкового (звітного) року, на 2018 рік, повинна перевищувати 1396125,00 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року витребувано у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України інформацію щодо середньоринкової вартості автомобіля марки Toyota LAND CRUISER 200, 2017 року випуску, 4.461L (дизель) станом на 2018 рік (а.с.1-2).

На виконання вказаної ухвали суду Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було надано інформацію (а.с.49-50), якою повідомлено, що для цілей оподаткування транспортним податком у 2017 та 2018 роках Мінекономрозвитку на підставі даних ДП «Держзовнішінформ» про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та розміщено на своєму офіційному веб-сайті Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, і калькулятор, який давав змогу протягом податкового (звітного) року отримати інформацію про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального. Вказано також, що враховуючи, що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об`єм циліндрів двигуна автомобіля 4461 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 4,5 літра.

Автомобіль Toyota LAND CRUISER 200 з об`ємом циліндрів двигуна 4,5 літра, дизель, до 2 років експлуатації (включно), було включено до Переліку, а розрахована у 2018 році за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля Toyota LAND CRUISER 200 з об`ємом циліндрів двигуна 4,5 літра, дизель, 2017 року випуску становила 1558090,38 гривень (з ПДВ).

Таким чином, враховуючи інформацію, надану Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, суд убачає, що транспортний засіб позивача є об`єктом оподаткування транспортного податку у 2018 році в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, а тому позивач, в свою чергу, є платником вказаного податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, аналізуючи встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості нарахування позивачу транспортного податку за 2018 рік. Оскаржуване ППР скасуванню не підлягає, оскільки прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, а відтак суд відмовляє в задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягнення не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Головного управління державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 39393501).

Копію рішення суду направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук