Рішення № 86992637, 13.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Справа № 160/9119/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Адвоката ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Адвоката ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач -1), Державної фіскальної служби України (відповідач-2), в якому позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.11.2019 вх. № 66730/19), просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення (рішення) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01 «Про відмову у прийнятті скасовуючих та уточнюючих звітів ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сумі нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки»;

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягала в неприйнятті вмотивованого рішення за скаргою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) від 14.06.2019 протягом строку, визначеного пунктом 56.8 та пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України.

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області зареєструвати скасовуючі та уточнюючі звіти ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки днем їх отримання, тобто 24.05.2019, та виключити з реєстрів страхувальників та застрахованих осіб, електронних баз даних податкової звітності, з інтегрованої картки суми єдиного внеску за 2017, 2018 роки, які нараховані ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ), як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що ОСОБА_3 є адвокатом з 14.06.2005р., також позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 16.11.2016, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №22270000000063981, основним видом діяльності якого є діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10), яку позивач здійснює як ФОП. Статус адвоката в своїй діяльності позивач не використовує, адвокатську діяльність не здійснює.

Позивач як платник єдиного внеску подавав контролюючому органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018 роки.

Також, позивач подав 28.02.2019 та 01.03.2019 звіт як адвокат (в якому продублював показники звіту, поданого як ФОП), такі звіти подані з позначкою «початкова».

У травні 2019 року позивач вирішив самостійно виправити допущену помилку, що міститься у поданих 28.02.2019 та 01.03.2019 звітах з типом форми «початкова» про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017, 2018 роки (відповідно), яка полягала в тому, що здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 (діяльність у сфері права), позивач як фізична особа - підприємець вже визначив собі ці доходи, задекларував їх і нарахував (сплатив) з цих сум доходів єдиний внесок. Іншу діяльність у 2017 та 2018 роках позивач не здійснював. Адвокатську діяльність позивач не здійснював, як наслідок, жодного доходу від такої діяльності не отримував. Проте, позивачем як адвокатом помилково зазначені у звітах за 2017 та 2018 роки суми доходу та зобов`язань з єдиного внеску, що призвело до подвійного обліку ідентичної (тієї самої) господарської діяльності, а відповідно і подвійного нарахування та сплати єдиного внеску, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи зазначене, позивач вирішив надіслати до ДФС скасовуючі та/або уточнюючі типи форми звіту. Проте, оскільки форма звіту, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, фактично не дає можливості виправити помилку (зменшити єдиний внесок, у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах), то 23.05.2019 позивачем на підставі ст. ст. 46, 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-УІ), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок № 435) поштою були надіслані на адресу Криворізького південного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області чотири звіти з єдиного соціального внеску за 2017, 2018 роки з доповненнями про тип форми цих звітів. Зокрема, позивачем, в доповненнях до звітів було визначено їх як скасовуючі та уточнюючі форми, також в цих доповненнях були наведені пояснення мотивів їх подання та нормативне обґрунтування.

Контролюючий орган відмовив у прийнятті такої звітності, про що зазначено в повідомленні (рішенні) від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01.

Позивач, подаючи у травні 2019 року скасовуючі та уточнюючі звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки, на виконання вимог п.48.3, п.48.4 ст.48 ПК України, п.1-п.6 Розділу II Порядку зазначив в них всі обов`язкові реквізити, у т.ч. тип їх форми, які вказав в доповненнях до звітів, які в свою чергу в силу п.46.4 ст.46 ПК України є невід`ємними частинами звітів. А тому, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскарженого рішення про відмову у прийнятті звітності з посиланням на порушення позивачем п.48.3, п.48.4 ст.48 ПК України.

Окрім того, 14.06.2019 позивачем подана скарга «Про скасування повідомлення (рішення) відповідача від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01 про відмову у прийнятті звітності та необхідність приведення змісту особового рахунку позивача у відповідність до поданих ним звітів» до ДФС України, яку остання отримала 18.06.2019. 27.07.2019 позивач отримав рішення ДФС України від 08.07.2019 №31437/6/99-99-11-05-01-25 «Про продовження строку розгляду скарги». Зазначене рішення ДФС України було направлено позивачу 11.07.2019, що підтверджується штампом відділення поштового зв`язку на конверті №03031 0015127 0, а також відомостями з офіційного сайту.

03.09.2019 позивач отримав рішення ДФС України від 19.07.2019 «Про залишення скарги без задоволення». Зазначене рішення ДФС України було направлено позивачу 22.07.2019 звичайним листом. Таким чином, ДФС України при розгляді скарги позивача порушено вимоги п.56.8 та абз.1 п.56.9 ст.56 ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9119/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10 жовтня 2019 року о 13:30 год. Останнє судове засідання було призначено на 13 січня 2020 року.

16 жовтня 2019 року від представника відповідача -1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти позову та вказано, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік (п.4 розділу 3 Порядку №435).

Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 10 розділу 4 Порядку № 435).

Відповідно до п.19 розділу 4 Порядку №435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами - підприємцями, крім осіб, зазначених пункті 3 розділу 3 цього Порядку, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Згідно з п.16 розділу 4 Порядку №435 особи, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (п.16 розділу 2 Порядку №435).

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні. Визначеним цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб (далі-Реєстри) (пункт 8 розділу II Порядку № 435).

Підтвердження поданої звітності для платників є квитанції№№ 1,2.

Відповідно до ІС «Податковий блок» ОСОБА_3 перебуває на обліку у Криворізькому південному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 16.04.2014, обравши спрощену систему оподаткування з 16.11.2016. Згідно облікових даних має ознаку незалежної професійної діяльності з 20.06.2015 (адвокат).

ОСОБА_3 подано Звіти за формою згідно з додатком 5 до Порядку №435 за 2017 рік від 30.01.2018 №9297479746 та від 28.02.2019 № 9300997548, які відповідно до квитанції №2 внесено до Реєстрів та відображено в інтегрованій картці платника податків. Подано звіти за формою згідно з додатком 5 по Порядку №435 за 2018 рік від 07.02.2019 №9309951138 та від 01.03.2019 № 9311226334, які відповідно до квитанції №2 внесено до Реєстрів та відображено в ІКП.

Отже, особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою - підприємцем, зобов`язана сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску окремо за кожним видом діяльності. Враховуючи зазначене, для скасування в ІКП нарахувань з єдиного внеску підстав немає.

01 листопада 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вказав, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області не навело жодного контраргументу з посиланням на норми чинного законодавства щодо можливості подати позивачем скасовуючі, уточнюючі форми звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

16 грудня 2019 року представником відповідача -1 надані пояснення, в яких ним вказано, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, правовий статус електронного цифрового підпису регулюються Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до частини першої статті 14 та частини першої статті 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису визначено Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (далі - Інструкція №233).

Інформаційна система «Податковий блок» забезпечує спрощення платнику процедури взяття на облік та реєстрації платників податків в органах ДПС шляхом електронного обміну інформацією з іншими органами державної виконавчої влади та отримання повних та точних даних щодо суб`єктів оподаткування (платників податків) та об`єктів оподаткування. Розробником та держателем АІС «Податковий блок» є Державна податкова служба України. ГУ ДФС у Дніпропетровській області є лише користувачем.

Після подання декларації платником, контролюючим органом проводиться перевірка декларацій на повноту та правильність заповнення. В подальшому, дані декларації в автоматичному режимі інтегруються в інтегровану картку платника та відображаються відповідно строків нарахувань.

Отже, посилання позивача на невідповідність реєстраційних номерів звітів до отриманих ним квитанцій є технічними недоліками роботи інформаційної системи та не впливає на правомірність оскаржуваної вимоги.

Щодо твердження позивача про неможливість подання уточнюючої декларації з єдиного внеску, то відповідно до Порядку №435 визначено, якщо платником виявлено помилку у формі № Д5 в час, коли граничний строк подання звіту ще не минув, то у платника є можливість скласти звіт за формою № Д5 заново (тип форми знову «початкова») - з правильними даними, і подати його. Останній поданий звіт і буде прийнятий ними як основний, а всі передуючі вважатимуться неподаними (п. 1 розд. V Порядку № 435*). Порядок №435 не містить правил внесення змін до додатку 5, після граничного строку подання. Тож, оскільки самостійне виправлення страхувальником помилок у таблицях 1 - 4 додатка 5 звіту про суми нарахованого єдиного внеску Порядком №435 не передбачено, це і дає підставу контролюючому органу відмовляти у виправленнях в таких поданих звітах.

19 грудня 2019 року від представника позивача надійшла відповідь на лист відповідача - 1 від 16.12.2019, в якій ним наведено доводи, аналогічні доводам позовної заяви, також вказано, що позивач, подаючи у травні 2019 року скасовуючі та уточнюючі звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки на виконання вимог п.48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України, п.1- п.6 Розділу ІІ Порядку зазначив в них всі обов`язкові реквізити, в т.ч. тип їх форми, які вказав в доповненнях до звітів, які в свою чергу в силу п. 46.4 ст. 46 ПК України є невід`ємними частинами звітів.

У судове засідання 13 січня 2020 року сторони не з`явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Від представника позивача та від представника відповідача-1 надійшли клопотання про здійснення розгляду справи за їх відсутністы в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача -2 до суду будь-яких клопотань та відзиву на позовну заяву не надходило.

Згідно з ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_3 є самозайнятою особою, а саме: є адвокатом на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.06.2005 №1408.

Як вказав представник позивача, ОСОБА_3. також зареєстрований як фізична особа - підприємець з 16.11.2016, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №22270000000063981. Основним видом діяльності позивача є діяльність у сфері права (код КВЕД 69.10).

Позивачем, як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатом) 28.02.2019 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому визначено суму ЄВС за 2017 рік - 8448 грн., направлення зазначеного звіту до податкового органу підтверджується квитанціями №2 від 28.02.2019, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 29- а.с. 30, т. 1).

ОСОБА_3 як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність 01.03.2019 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, в якому визначено суму ЄВС за 2018 рік - 9828,72 грн., направлення зазначеного звіту до податкового органу підтверджується квитанціями №2 від 01.03.2019, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 33- а.с.34 т.1).

Вказана звітність за 2017 та 2018 роки подана із позначкою «початкова».

Також, позивачем як фізичною особою - підприємцем 30.01.2018 подано до податкового органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік із позначкою «початкова», в якому визначено суму ЄСВ за звітній період - 8448 грн., належним чином засвідчені копії квитанцій №2 від 30.01.2018 про направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 106 - а.с.107, т.1).

Позивачем як фізичною особою - підприємцем 07.02.2019 подано до податкового органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік із позначкою «початкова», в якому визначено суму ЄСВ за звітній період - 9828,72 грн., належним чином засвідчені копії квитанцій №2 від 07.02.2019 про направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 110- а.с.111, т.1).

В подальшому, як вказав позивач, ним було направлено до податкового органу уточнюючі та скасовуючі звіти до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки.

Так, ОСОБА_3 як особою, яка провадить незалежну професійну діяльність 22.05.2019 подано, як вказав сам позивач, уточнюючий звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (форма №Д5 (річна), без позначення типу форми, а в таблиці №1 до якого визначено суму ЄСВ за 2017 рік - 8448 грн.. До вказаного звіту ОСОБА_3 складений лист - доповнення, в якому зазначено, що 28.02.2019 до Державної фіскальної служби України був поданий в електронній формі звіт з типом форми "початкова" про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік. Однак, ОСОБА_3 самостійно виявлені помилки у зазначеному звіті, які полягають у завищенні самостійно визначеної суми доходу (гр.3 Таблиці 1 звіту) на суму 38400,00 грн., суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок (гр.4 Таблиці 1 звіту) на суму 38400,00 грн., зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 8448,00 грн..

Вказаний звіт направлений на адресу податкового органу засобами поштового зв`язку 23.05.2019.

Також, позивачем 22.05.2019 подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (форма №Д5 (річна), без позначення типу форми, в таблиці №1 до якого суму ЄСВ визначено « 0» (як вказав позивач «скосовуючий звіт»), разом із вказаним звітом позивачем направлено до податкового органу лист - доповнення, в якому вказано, що 28.02.2019 ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України поданий в електронній формі звіт з типом форми "початкова" про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому самостійно виявлено помилки, що містяться у зазначеному вище звіті. Виявлені помилки полягають у завищенні самостійно визначеної суми доходу (гр.3 Таблиці 1 звіту) на суму 38400,00 грн., суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок (гр.4 Таблиці 1 звіту) на суму 38400,00 грн., зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 8448,00 грн..

Аналогічна ситуація мала місце також зі звітом ОСОБА_3 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (форма №Д5 (річна). Позивачем 22.05.2019 складено звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 (річна)) без позначення типу форми, із зазначенням в таблиці №1 суми ЄСВ за 2018 рік 9828,72 грн., разом з яким було направлено лист - доповнення із поясненнями платника, в якому вказано, що 28.02.2019 ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України поданий в електронній формі звіт з типом форми "початкова" про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік. Зазначене підтверджується відповідною квитанцією №2 від 28.02.2019. На цей час самостійно виявлено помилки, що містяться у зазначеному вище звіті. Виявлені помилки полягають у завищенні самостійно визначеної суми доходу (гр. 3 Таблиці 1 звіту) на суму 44676,00 грн.; суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок (гр.4 Таблиці 1 звіту) на суму 44676,00 грн.; зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 9828,72 грн..

Вказані документи направлені на адресу податкового органу 23.05.2019 засобами поштового зв`язку.

Також, позивачем 22.05.2019 подано до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (форма №Д5 (річна), без позначення типу форми, в таблиці №1 до якого суму ЄСВ визначено « 0», разом із вказаним звітом позивачем направлено до податкового органу лист - доповнення аналогічного змісту, що і попередній лист до звіту за 2018 рік (форма №Д5 (річна).

Вказані документи направлені на адресу податкового органу 23.05.2019 засобами поштового зв`язку.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області за результатами розгляду вказаних документів, ОСОБА_3 листом від 28.05.2019 №62879/10/04-36-56-09-01 повідомлено про відмову у прийнятті поданої ним звітності та вказано, що за результатами перевірки Криворізькою південною ДПІ Криворізького південного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017-2018 роки, направлених на адресу податкового органу засобами поштового зв`язку, вони вважаються неподаними, у зв`язку з порушенням вимог порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, а саме: відповідно до розділу V Порядку №435 виправлення помилок передбачається лише для додатку Д4 (місячна).

Згідно з п. 1 розділу V Порядку № 435 передбачено повторне формування страхувальником Звіту тільки у разі виявлення помилки до закінчення терміну подання цього Звіту. У такому випадку страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до контролюючого органу за місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком №435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб. Згідно з п.4. розділу III Порядку №435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.

Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 (річна) із зазначенням типу форми "початкова".

Позивач не погоджується із відмовою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти подані ним 23.05.2019 уточнюючі та скасовуючі звіти до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 року, яка оформлена листом від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01, чим і обумовлено його звернення до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та оскарженій відмові податкового органу, яка оформлена листом від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 (далі- Закон №2464).

Відповідно до п. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

У відповідності до п.п. 1, 2 , 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

Пунктами 2 та 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску; для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 8 статті 8 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 затверджений Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вказаний порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів).

Пунктом 2 Розділу І Порядку №435 надані визначення термінів та скорочень, так, звіт в електронній формі (далі - електронний звіт) - звіт за формою, передбаченою цим Порядком, який створено в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг та електронний цифровий підпис, що подається у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність,- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до положень п. 1 Розділу ІІ Порядку № 435 звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірений підписом керівника страхувальника та скріплений печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п`яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу доходів і зборів не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту, передбаченого у розділі ІІІ цього Порядку.

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю. При цьому у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення органу доходів і зборів з вини оператора поштового зв`язку такий оператор відповідає згідно з законом. У такому разі платник єдиного внеску звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої звітності.

Пунктами 6 і 8 Розділу ІІ Порядку № 435 передбачено, що звіт має містити такі обов`язкові реквізити: тип форми ("додаткова", "початкова", "ліквідаційна", "скасовуюча", "призначення пенсії"); звітний період, за який подається Звіт; повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); код основного виду економічної діяльності; клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту за період до 01 січня 2016 року); місцезнаходження (місце проживання) страхувальника; код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт; дата подання Звіту; ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника; середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності); кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (за наявності); облікова кількість штатних працівників (за наявності); кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності); підписи страхувальника - фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов`язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту, де вони передбачені.

Згідно з вимогами п.п. 13-16 Розділу ІІ Порядку №435 ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов`язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім ФО - підприємців, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку.

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем подання Звіту вважається перший після нього робочий день.

При прийнятті Звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов`язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктом 6 цього розділу на паперових носіях.

За відсутності зауважень відповідальна особа органу доходів і зборів, яка приймає Звіт від страхувальника, реєструє Звіт датою фактичного отримання органом доходів і зборів та обов`язково засвідчує власним підписом.

На примірнику, що залишається у платника за його бажанням, проставляється штамп "ОТРИМАНО".

Такий Звіт вважається прийнятим. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації Звіту та реєстраційний номер.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми "початкова".

ФО - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

ФО - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5 ) (пункт 16 Розділу IV Порядку).

Розділом V Порядку № 465 визначений порядок виправлення помилок. Так, у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми "скасовуюча", "додаткова", цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

У разі виявлення страхувальником у Звіті після закінчення строку подання такого Звіту помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник повинен сформувати та подати Звіт за попередній період, який містить перелік таблиць Звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми "скасовуюча" з відомостями, які були помилкові, на одну або декількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми "початкова" із зазначеними правильними відомостями на одну або декількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку має містити дані щодо кожної застрахованої особи окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв`язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5, 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов`язаний подати Звіт за поточний звітний період та за потреби окремо за попередній період (періоди).

Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до органу доходів і зборів за формою, що діяла з 01 травня 2015 року.

Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

Якщо в таблиці 5 додатка 4 до цього Порядку страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованої особи з тих, що передбачені пунктом 8 розділу IV цього Порядку, він подає Звіт за попередній період, який містить титульний аркуш (перелік таблиць Звіту) із зазначенням типу форми "додаткова" та таблицю 5 із зазначенням типу форми "додаткова", яка містить дані на цю застраховану особу. Звіт із зазначенням типу форми "додаткова" не має містити таблиць 1-4 додатка 4 до цього Порядку.

Аналогічно подається таблиця 7 додатка 4 до цього Порядку.

Якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені пунктом 9 розділу IV цього Порядку.

У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці із зазначенням типу форми "скасовуюча" та "додаткова", вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих Звіти).

Отже, резюмуючи викладене суд зазначає, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом звіт за формою № Д5 із зазначенням типу форми "початкова". Звітним періодом для них є календарний рік. Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту з ЄСВ є саме страхувальник.

У разі виявлення помилки у звіті до закінчення строку подання цього звіту страхувальник повторно формує та подає звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

З наведеного видно, що Порядок № 435 не передбачає можливості для платника ЄСВ - фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність вносити зміни до звіту за формою № Д5 після спливу граничного строку для його подання.

Суд зазначає, що Розділом V Порядку № 435 визначено умови виправлення помилок у звіті платника ЄСВ, які є однакові для всіх платників та не передбачають виключень, а тому надання привілеїв позивачу у вигляді врахування поданих ним скасовуючих та уточюючих звітів, які подані ним після спливу граничного строку для подання звіту до його попередньоподаних звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 і 2018 роки, ставить його в нерівні умови поряд із іншими платниками ЄСВ, надаючи при цьому йому певні привілеї перед іншими.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що оскільки самостійне виправлення страхувальником помилок у таблицях 1 - 4 додатка 5 звіту про суми нарахованого єдиного внеску Порядком №435 не передбачено, то у контролюючого органу відсутній обов`язок та повноваження по прийняттю виправлень у поданих звітах.

Як передбачено положеннями ч.1 ст. 2 та ч. 1 ст. 5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Однак, в даному випадку відсутня протиправна поведінка з боку контролюючого органу, оскільки відмова Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти подані позивачем 23.05.2019 уточнюючі та скасовуючі звіти до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки, яка оформлена листом від 28.05.2019 № 62879/10/04-36-56-09-01 є наслідком дій самого позивача по визначенню собі самостійно зобов`язань з ЄСВ та дій з подання ним уточнюючих та скасовуючих звітів після спливу граничного строку для подання звітів з ЄСВ, що виключає можливість визнання судом такої відмови протиправною і скасування листа, в якому така відмова міститься.

Також, виходячи з положень статті 19 Конституції України суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для зобов`язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зареєструвати скасовуючі та уточнюючі звіти ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки днем їх отримання, тобто 24.05.2019, та виключити з реєстрів страхувальників та застрахованих осіб, електронних баз даних податкової звітності, з інтегрованої картки суми єдиного внеску за 2017, 2018 роки, які нараховані ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ), як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, оскільки Порядком №435 така можливість не передбачена.

А отже, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області відмовляючи позивачу у прийнятті поданих ним уточнюючих та скасовуючи звітів до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 року, поданих позивачем засобами поштового зв`язку у паперовому вигляді, діяло у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного Порядку №435.

Таким чином, суд не може примусити суб`єкта владних повноважень до поведінки, яка не визначена жодним нормативно - правовим актом.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягала у неприйнятті вмотивованого рішення за скаргою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) від 14.06.2019 протягом строку, визначеного пунктом 56.8 та пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, суд зазначає таке.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів - наявність негативних протиправних наслідків для позивача як наслідок такої бездіяльності.

Однак, в даному випадку бездіяльність з боку відповідача відсутня, оскільки Державною фіскальною службою України було надано відповідь ОСОБА_3 на його скаргу, про що свідчить лист від 19.07.2019 за вих. №34476/6/99-99-13-02-0115.

Суд також зазначає, що посилання представника позивача в даному випадку на положення Податкового кодексу України судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Суд зазначає, що лист ДФС України від 19.07.2019 за вих. №34476/6/99-99-13-02-0115, за яким залишено скаргу ОСОБА_3 без задоволення, направлений позивачу за результатами досудового вирішення спору, не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, та не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказана правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постановах: від 31.05.2019 у справі №826/1023/16, від 24.06.2019 у справі №826/11001/15, від 12.07.2019 у справі №813/5256/13-а.

У зв`язку з наведеним вище, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України, яка полягала в неприйнятті вмотивованого рішення за скаргою ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 ) від 14.06.2019 протягом строку, визначеного пунктом 56.8 та пункту 56.9 статті 56 ПК України не підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Адвоката ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49000, і.к. 39394856), Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, і.к. 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 13 січня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова