Рішення № 86992509, 15.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2020 р. Справа № 120/3381/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника позивача: Захарченко О.В.,

представника відповідача: Чайки А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо взяття ОСОБА_1 на облік як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність; зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність; визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-27170-58 від 11.05.2019 року в сумі 2454,24 грн.; № Ф-27170-58 від 14.08.2019 року в сумі 2454,12 грн.; стягнути на його користь витрати зі сплати судового збору у сумі 3457,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 20.03.2001 року його зареєстровано як фізичну особу-підприємця. Згідно свідоцтва платника єдиного податку від 29 травня 2012 року серії НОМЕР_2 з 01 січня 2012 року є платником єдиного податку ІІ групи та здійснює господарську діяльність за КВЕД 69.10-діяльність у сфері права. На підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює адвокатську діяльність, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю за НОМЕР_3 від 19.12.2003 року.

11.05.2019 та 14.08.2019 року відповідачем винесено вимоги про сплату боргу №Ф-27170-58, якими позивача зобов`язано заплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, що призвело до подвійного оподаткування його діяльності. Але позивач відповідної заяви про взяття на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність не подавав, тому вважає дії відповідача та винесені ним вимоги протиправними.

25.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 20.11.2019 року, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

19.11.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 згідно даних АIC «Податковий блок» зареєстрований 20.03.2001 року Хмільницьким міськрайонним управлінням юстиції у Вінницькій області як фізична особа-підприємець.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку від 29 травня 2012 року серії НОМЕР_2 з 01 січня 2012 року є платником єдиного податку ІІ групи та здійснює господарську діяльність за КВЕД 69.10-діяльність у сфері права.

30.08.2018 року Головним Управлінням ДФС у Вінницькій області позивачу встановлено ознаку незалежної професійної діяльності. Відтак, згідно АIC «Податковий блок» позивач має дві ознаки ОПФ-910-підприємець-фізична особа та ознака незалежної професійної діяльності - адвокат, а тому зобов`язаний нараховувати і сплачувати єдиний внесок, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність і як фізична особа-підприємець.

Заборгованість позивача по єдиному соціальному внеску, який нарахований йому як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність станом на 31 липня 2019 року складає 2454,12 грн., що слугувало підставою для винесення оскаржуваних вимог.

Отже, представник відповідача вважає, вимогу про сплату боргу (недоїмки) правомірною, а тому вона не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій зупинено до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (№ Пз/9901/10/19).

Ухвалою суду від 17.12.2019 року провадження у цій справі поновлено та призначено розгляд справи в судове засідання на 08.01.2020 року.

08.01.2020 року в судовому засіданні судом усною ухвалою витребувано у відповідача додаткові докази що періоду за який виникла заборгованість у позивача, а також для вирішення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду при поданні позовної заяви.

В судове засідання 15.01.2020 року сторони з`явилися.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, надавши пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Також надав пояснення та клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав вказаних у відзиві на адміністративний позов.

Суд ухвалою, яз занесенням до протоколу судового засідання визнав причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновив строк звернення до суду позивачу.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, судом встановлено наступне.

19.12.2003 року на підставі рішення Вінницької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивач отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 237, копія якого міститься в матеріалах справи.

За даними АІC «Податковий блок» позивач зареєстрований 20.03.2001 року Хмільницьким міськрайонним управлінням юстиції у Вінницькій області як фізична особа-підприємець.

Окрім того, 30.08.2018 року позивачу встановлено ознаку незалежної професійної діяльності. Відтак, згідно АIC «Податковий блок» позивач має дві ознаки ОПФ-910-підприємець-фізична особа та ознака незалежної професійної діяльності - адвокат, а тому зобов`язаний нараховувати і сплачувати єдиний внесок, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність і як фізична особа-підприємець.

Позивач відповідної заяви про взяття на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність не подавав, тому вважає дії відповідача та винесені ним вимоги протиправними.

Станом на 31.07.2019 року за даними інтегрованої картки платника (далі - ІКП) за позивачем рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску, який нарахований йому як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність в розмірі 2454,12 грн.

Така заборгованість виникла внаслідок нарахування йому єдиного внеску за серпень і вересень 2018 року в сумі 1638,12 грн. (термін сплати 19.10.2018 року) та за IV квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.01.2019 року). У 2019 році позивачу єдиний внесок як особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність не нараховувався.

В зв`язку із зазначеним Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено вимогу № Ф-27170-58 від 11.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2454,24 грн.

Позивач оскаржив вимогу в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України від 08.07.2019 року скаргу залишено без задоволення.

Зазначене рішення позивач отримав 22 липня 2019 року.

В зв`язку з наявністю боргу відповідач 14.08.2019 року повторно виніс вимогу № Ф-27170-58 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2454,12 грн.

ОСОБА_1 не погоджується із встановленням йому податковим органом самостійно, без волевиявлення позивача ознаки незалежної професійної діяльності та нарахуванням йому в зв`язку із цим зобов`язань зі сплати ЄСВ, вважає вказані дії відповідача та вимоги протиправними, а тому звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, що виникли, суд зважає на те, що адміністративна справа №120/3381/19-а є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19.

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, судом в ході розгляду цієї адміністративної справи враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені ним в ухваленому 02 вересня 2019 року рішенні за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19-а.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.

Частиною 1 статті 7 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені особи, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а частиною 2 цієї статті встановлено, що перелік, доповнення та уточнення кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а також конкретних видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, до яких належать особи, визначаються законами України за видами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, регулює Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону).

Відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1 статті 4 цього Закону здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 2 статті 5 Закону).

Відповідно до статей 5, 16, 19 Закону розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №1162 від 24 листопада 2014 року (надалі - Порядок №1162).

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку №1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини 1 статті 4 Закону (пункт 3 розділу І Порядку №1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку №1162).

В ході судового розгляду суд встановив, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску, що не заперечується сторонами.

Розділом ІІІ Порядку №1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» Порядок № 1162 не передбачає.

Суд встановив, що позивач після реєстрації фізичною особою-підприємцем в 2001 році та отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в 2003 році відповідної заяви до контролюючого органу не подавав. Натомість, 30.08.2018 року відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку № 1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

Що стосується внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Державний реєстр створюється для забезпечення, зокрема, ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації (частина 1 статті 16 Закону).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина 2 статті 16 Закону).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 2 частини 3 статті 16 Закону).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 частини 1 статті 20 Закону).

Відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац 3 частини 2 статті 20 Закону).

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (надалі - Положення №10-1), яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення №10-1).

Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення №10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Додатком 8 до Положення №10-1, пункт 6 розділу V, затверджено форму витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. До відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення №10-1 не визначає.

Відтак, аналіз положень Закону та Положення №10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення «ознаки незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14 квітня 2015 року (надалі - Порядок № 435), визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Порядку № 435 фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

Положення пункту 16 розділу IV Порядку № 435 є бланкетними та відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО - на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено.

Відтак, приписи пункту 16 Порядку № 435 щодо обов`язку формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон не передбачає.

З урахуванням наведених норм суд дійшов висновків, що за наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено. Водночас, взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.

Разом із тим, підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону. А також, зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

Відтак, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо встановлення ОСОБА_1 як платнику єдиного внеску фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску є протиправними, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Також з метою належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Враховуючи наведене, підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-27170-58 від 11.05.2019 року в сумі 2454,24 грн.; № Ф-27170-58 від 14.08.2019 року в сумі 2454,12 грн.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення даного адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню понесені нею витрати зі сплати судового збору в сумі 3457,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Вінницькій області щодо встановлення ОСОБА_1 як платнику єдиного внеску фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-27170-58 від 11.05.2019 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2454,24 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-27170-58 від 14.08.2019 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 2454,12 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 3457,80 грн. (три тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 20.01.2020 року

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна