Рішення № 86992483, 17.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 січня 2020 р. Справа № 120/4121/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у вінницькій області, відповідач) якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №02555002684 від 11.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту "б" ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 13.09.2019.

Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №02555002684 від 11.10.2019 про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки вважає, що має право на пенсію за віком в її пільговому обчисленні, так як до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підлягає зарахуванню зокрема стаж роботи на посаді електрозварювальника у відкритому акціонерному товаристві Оратівське районне підприємство "Агромаш".

Ухвалою від 16.12.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позов, зі змісту якого представник відповідача вказав, що для призначення ОСОБА_1 зазначеного виду пенсії потрібна сукупність наступних умов: особа має досягнути 55 річного віку; загальний стаж ОСОБА_1 повинен становити не менше 27 років 6 місяців; стаж роботи за Списком №2 в ОСОБА_1 повинен бути не менше 12 років 6 місяців. При цьому стаж роботи за Списком №2 зараховується до пільгового стажу за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р., тобто з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок проведення атестації ).

З пенсійної справи позивача вбачається, що 28 липня 2019 року ОСОБА_1 досягнув віку 55 років та має 39 років 7 місяців та 25 днів загального страхового стажу.

Проте на підставі наданих документів неможливо зарахувати до стажу роботи за Списком №2 період роботи позивача : з 21.01.1985 року по 01.12.1991 р. електрозварником 4-го розряду та з 02.12.1991 року по 29.03.2004 року електрозварником 3-го розряду у відкритому акціонерному товаристві Оратівське районне підприємство «Агромаш», тому що зазначені документи не підтверджують роботу ОСОБА_1 за Списком №2.

З довідки ПАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 12.09.2019 за №59 вбачається, що ОСОБА_1 з 21.01.1985 по 29.03.2004 працював електрозварником 4 розряду та виконував електрозварювальні роботи. Також в довідці зазначено, що робота посада електрозварника 4 розряду передбачена Списком 2 розділу XXII підрозділу 121-00000-19906, код КП 72.12 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Проте в розділі XXII «Харчова промисловість» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. №36, не має ні підрозділу 121-00000-19906 ні професії електрозварника.

Отже, в уточнюючій довідці зазначено недостовірні відомості щодо віднесення посади/роботи електрозварника до відповідного підрозділу та розділу Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

За таких обставин дані уточнюючої довідки ПАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 12 вересня 2019 року за №59 не можуть враховуватися для підтвердження наявності в ОСОБА_1 спеціального стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте з 21.08.1992 року недостатньо уточнюючої довідки для підтвердження наявності в особи спеціального стажу, адже наступною обов`язковою умовою наявності у працівника права на пенсію за віком на пільгових умовах, крім іншого, є підтвердження такого права результатами атестації робочих місць.

Долучена ОСОБА_1 до позовної заяви копія наказу ВАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 16.12.1996 р. №31 «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці» не відповідає вимогам Порядку проведення атестації робочих місць, а саме зазначеним наказом не затверджено Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом.

Отже, вище зазначені обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням №02555002684 від 11.10.2019 відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вказали, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 за період з 21.01.1985 по 01.12.1991 працював електрозварником 4 розряду, з 02.12.1991 присвоєно 3 розгляд електрогазозварника, з 29.03.2004 звільнений з ВАТ Оратівське районне підприємство "Агромаш" без зазначення характеру виконуваних робіт. Заявником було надано довідку №59 від 12.09.2019 видану Оратівським районним підприємством "Агромаш", в якій зазначені дані, що не відповідають спискам виробництв, цехів, професій і посад, робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36. Наказ №31 від 16.12.1996 року "Про завершення атестації робочих місць за умовами праці" не відповідає вимогам "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого постановою КМУ №442 від 01.08.1992.

Зазначили, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 7 місяців 25 днів.

Позивач, вважає таке рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправним та необґрунтованим, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

В силу частини першої статті 114 ЗУ № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 ЗУ № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Так, відповідачем у даній справі не спростовується, що позивач 28.07.2019 досяг віку 55 років та має 39 років 7 місяців та 25 днів страхового стажу.

Тобто, для можливості призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 ЗУ № 1058-IV останній має мати не менше 12 років 6 місяців роботи за Списком №2.

Згідно наданого відзиву, Пенсійним фондом не зараховано до стажу роботи за Списком №2 період роботи позивача : з 21.01.1985 року по 01.12.1991 р. електрозварником 4-го розряду та з 02.12.1991 року по 29.03.2004 року електрозварником 3-го розряду у відкритому акціонерному товаристві Оратівське районне підприємство «Агромаш», тому що в уточнюючій довідці ПАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 12.09.2019 за №59 зазначено недостовірні відомості щодо віднесення посади/роботи електрозварника до відповідного підрозділу та розділу Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, а копія наказу ВАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 16.12.1996 №31 «Про завершення атестації робочих місць за умовами праці» не відповідає вимогам Порядку проведення атестації робочих місць, а саме зазначеним наказом не затверджено Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 22.07.1982, згідно записів якої позивач у період з 22.07.1982 по 25.11.1982 працював електрозварювальником 4 розряду у пересувній механізованій колоні №44 треста "Вінницясільбуд" Іллінецького району Вінницької області, з 21.01.1985 року по 01.12.1991 працював електрозварником 4-го розряду, з 02.12.1991 року по 29.03.2004 року електрозварником 3-го розряду у ПрАТ Оратівське районне підприємство "Агромаш".

В матеріалах справи міститься довідка ПрАТ "Оратівське районне підприємство "Агромаш" від 12.09.2019 №59 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої ОСОБА_1 у період з 21.01.1985 по 29.03.2004 виконував електрозварювальні роботи за професією електрозварник 4 розряду, що передбачена Списком №2 розділом ХХІІ підрозділу 121-000000-199906, код КП 72.12, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36.

Суд погоджується з доводами представника відповідача, стосовно того, що у вказаній вище довідці зазначено невірні відомості щодо віднесення роботи/посади електрозварника до відповідного підрозділу та розділу Списку №2, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 року у справі №233/2084/17 та від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а.

Разом з тим, варто наголосити, що відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Так, ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки у період з 22.07.1982 по 25.11.1982 працював електрозварювальником 4 розряду у пересувній механізованій колоні №44 треста "Вінницясільбуд" Іллінецького району Вінницької області, з 21.01.1985 року по 01.12.1991 працював електрозварником 4-го розряду, з 02.12.1991 року по 29.03.2004 року електрозварником 3-го розряду у ПрАТ Оратівське районне підприємство "Агромаш".

Крім того, судом досліджено та враховано довідки КП "Районнний трудовий архів" від 10.09.2019, №346/01-13, ПрАТ Оратівське районне підприємство "Агромаш" від 22.08.2019 №56, №58, №57, від 14.08.2019 №54.

Вказана посада (електрозварювальник та електрогазозварник, електрозварник ручного зварювання) передбачена розділом ХХХІІ - «Загальні професії» за Списком № 2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 22.08.1956 № 1173 та розділом XXXIII «Загальні професії» за Списком № 2, затвердженими постановою КМУ №162 від 11.03.1994, постановою КМУ від 16.01.2003 №36, які були чинними на періоди роботи позивача.

Крім того, суд зважає на наявну в матеріалах справи копію наказу ВАТ Оратівське районне підприємство "Агромаш" від 16.12.1996 №31 "Про завершення атестації робочих місць за умовами праці", відповідно до якого в результаті завершення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що робочі місця електрозварювального цеху №11, №12 акумуляторного №17, ковальського №18 мають шкідливі виробничі фактори, що можуть несприятливі фактори, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих і які відносяться до Списку №2.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач вказував, стосовно того, що наказ ВАТ «Оратівського районного підприємства «Агромаш» від 16.12.1996 №31 не відповідає вимогам Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого постановою КМУ №442 від 01.08.1992 (далі - Порядок №442).

Відповідно до Порядку проведення атестації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442, та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41, атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Варто зауважити, що неналежне документальне оформлення проведеної атестації, та не відповідність власне самого наказу, вимогам Порядку №442 не може бути підставою для визнання проведеної атестації недійсною та як наслідок позбавлення права особи на пільгове пенсійне забезпечення.

Суд зазначає, що відомості у трудовій книжці про роботу позивача у вказані вище періоди та інші надані до суду докази у їх сукупності свідчать про зайнятість останнього за відповідною професією, яка віднесена до Списку № 2. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірні періоди підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Разом з тим доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці при виконанні шкідливих робіт, та інших доказів, які підтверджували б невиконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірні періоди, до суду не надано.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті вищенаведених норм, суд приходить висновку, що записи у трудовій книжці та документи, які містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період за Списком №2, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відповідачем під час прийняття рішення від 11.10.2019 №02555002684 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не враховано усі обставини та положення законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, відповідач допустив неналежний розгляд поданої позивачем заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, відтак останнє є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Згідно вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо дати, з якої необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно ч.2 Прикінцевих положень ЗУ №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відтак, пенсію за віком на пільгових умовах позивачу необхідно призначити з дня звернення за пенсією з відповідною заявою за нормами ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768,40 грн. підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 11.10.2019 №02555002684.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням положень статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.), сплаченого судового збору, на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Повний текст рішення складено 17.01.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович