Рішення № 86986984, 15.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3830/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

за участю:секретаря судового засідання Матвійчук А.М., позивача ОСОБА_1 В.В ОСОБА_2 , представників відповідачів Гринишина І.В. та Файчука А.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області , Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції, щодо не виплати належного грошового забезпечення та грошової компенсації за не використану відпустку при звільнені;

зобов`язати ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області, Головне управління Національної поліції, нарахувати та виплати грошове забезпечення та грошову компенсацію за не використану відпустку при звільнені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року, 01 липня 2019 року ОСОБА_3 було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.

Також позивач вказує, що був ознайомлений з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якого, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

05 серпня 2019 року позивач вказує, що подав рапорт на ім`я голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про скорочення терміну повідомлення про скорочення штату до 08 серпня 2019 року та прийняття рішення відносно нього і посади, на яку був поновлений по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відповідно до чинного законодавства, до 08 серпня 2019 року, у зв`язку з неможливістю переведення до Національної поліції України звільнити з ОВС по скороченню штатів.

Проте, як вказує позивач у день звільнення з ним не було проведено розрахунок при звільненні, на неодноразові звернення до відповідача стосовно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації за не використану відпустку при звільнені, позивач отримав негативні відповіді, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

17 грудня 2019 року представником ГУНП в Хмельницькій області подано до суду відзив на адміністративний позов в якому зазначено, що ОСОБА_3 не проходив службу в лавах Національної поліції, жодних наказів про призначення його на відповідну посаду не було, тому на переконання представника відповідача підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення грошового забезпечення та компенсації за невикористану відпустку з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відсутні.

17 грудня 2019 року до суду також надійшов відзив на позовну заяву від Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області в якому представник відповідача зазначає, що у зв`язку з тим, що Закон України "Про міліцію", який був правовою основою діяльності органів внутрішніх справ, визнаний таким, що втратив чинність, усі штати Управління МВС України в Хмельницькій області та його територіальних підрозділів, в тому числі і Хмельницького районного відділу міліції, згідно наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1388 скасовані, а посади скорочені в період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року позивач на службу жодного дня не виходив, а тому підстави для виплати йому грошового забезпечення та як наслідок і для задоволення позовних вимог відсутні.

27 грудня 2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій позивач зазначає, що Ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов`язки, тому позивач вважає, що його позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції, щодо не виплати належного грошового забезпечення та грошової компенсації за не використану відпустку при звільнені та зобов`язання вчинити дії є правомірними.

08 січня 2020 року представником Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області подано заперечення проти відповіді на відзив в якому вказано, що відповідно по кошторису ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області на 2019 рік видатки на оплату праці не передбачені, оскільки останнє на даний час перебуває в стані ліквідації, про що внесенні відповідні відомості до Єдиного державного реєстру та як наслідок відповідно до наказу МВС України від 06 листопада 2015 року № 1388 усі штати Управління МВС України в Хмельницькій області та його територіальних підрозділів, в тому числі і Хмельницького районного відділу міліції, скасовані а посади скорочені, тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзивах на позовну заяву та запереченні.

Заслухавши доводи позивача, заперечення представників відповідачів, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, відзиви та заперечення на адміністративний позов, а також усі докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, залишеним в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року, по справі № 822/880/16 позовну заяву ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 310о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення майора міліції ОСОБА_3 з посади начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з 06 листопада 2015 року. Поновлено ОСОБА_3 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області з 06 листопада 2015 року. Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області розглянути рапорт ОСОБА_3 , поданий ним 04 листопада 2015 року на ім`я начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, із проханням про звільнення з органів внутрішніх справ, у зв`язку із переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції.

Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 01 липня 2019 року №4 о/с ОСОБА_3 поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу УМВС України в Хмельницькій області та ознайомлено з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до якого, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

05 серпня 2019 року ОСОБА_3 подав рапорт на ім`я голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про скорочення терміну повідомлення про скорочення штату до 08 серпня 2019 року та про прийняття рішення відносно позивача і посади, на яку він поновлений по рішенню Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відповідно до чинного законодавства, до 08 серпня 2019 року у зв`язку з неможливістю переведення до Національної поліції України звільнити з ОВС по скороченню штатів.

07 серпня 2019 року відповідно до наказу голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 07 серпня 2019 року №5 о/с ОСОБА_3 звільнено з посади начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу УМВС України в Хмельницькій області.

23 вересня 2019 року ОСОБА_3 подав запит до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області про надання інформації, а саме: довідку щодо розміру грошового забезпечення після поновлення на службі в період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення; яка сума підлягає до виплати грошового забезпечення за відпрацьований час до фактичного звільнення (надати розрахунок грошового забезпечення по всіх складових, які підлягають до виплати); яка сума підлягає до виплати компенсації за не використанні відпустки (надати розрахунок); надати належним чином завірений речовий атестат; довідку щодо нарахування компенсації за речове майно, яке не було видано під час проходження служби, та яка сума підлягає виплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за час служби з 2005 по 2019 роки; чи нараховувалася та виплачувалася грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна при звільненні в 2015 році та у якому розмірі.

Листом УМВСУ в Хмельницькій області від 27 вересня 2019 року № 20зі/121/29/05 повідомило, що згідно "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". У зв`язку з цим, всі нормативно-правові акти, які діяли в органах ВСУ скасовані або приведені у відповідність з діючим законодавством. Наказ МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" втратив чинність, а тому нормативно-правового акту, який би регулював порядок та виплату грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, по теперішній час не існує. Щодо грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за час служби з 2005 року по 2019 роки вказується, що відповідно до наказу МВС України від 30 грудня 2005 року № 1265 грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна скасована, тому відсутні підстави для нарахування.

Крім того, 23 вересня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області з заявою-вимогою про проведення остаточного розрахунку та просив провести остаточний розрахунок, який мав виплачуватися в день звільнення 08 серпня 2019 року, а саме грошове забезпечення за відпрацьований час до фактичного звільнення, перерахунок вихідної допомоги на день звільнення станом на 08 серпня 2019 року, виплату компенсації за не використанні відпустки та грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна за час служби з 2005 по 2019 роки.

Листом УМВС України в Хмельницькій області від 21 жовтня 2019 року № 29/Л-178 позивача повідомлено про те, що у наказах про звільнення не містилося жодного посилання на встановлення будь-яких видів грошового забезпечення, перерахунку виплат, які б носили компенсаційний характер. Зазначено про те, що позивачем не надано жодного підтверджуючого документа про неотримання грошової допомоги при звільненні, про відбуті чи не відбуті щорічні відпустки та компенсаційні виплати різного характеру на попередньому місці служби.

Не отримавши розрахунок при звільненні ОСОБА_3 , 14 серпня 2019 року звернувся до Міністра ВС України, Начальника ГУНП в Хмельницькій області, голови ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив письмово повідомити коли буде проведено розрахунок по грошовому забезпеченню за відпрацьований час до фактичного звільнення, вихідної допомоги на день звільнення, компенсації за невикористану відпустку, грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за час служби з 2005 року по 2019 роки.

30 серпня 2019 року листом УМВС України в Хмельницькій області № 29/Л-162 позивачу надано відповідь та зазначено, що Верховною Радою України 02 липня 2015 року прийнято Закон "Про Національну поліцію" № 580-VIII. Згідно "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". У зв`язку з цим, всі нормативно-правові акти, які діяли в органах ВСУ скасовані або приведені у відповідність з діючим законодавством. Наказ МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" втратив чинність. Щодо грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за час служби з 2005 року по 2019 роки зазначено, що відповідно до наказу МВС України від 30 грудня 2005 року № 1265 грошова компенсація за неотримане речове майно також була скасована. Відповідно підстав для нарахування коштів за неотриманні предмети речового майна при звільненні позивача не було.

Таким чином, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати належного грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов`язанні з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України "Про міліцію". Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499.

Норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) регулюють трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №565-ХІІ), міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Частиною першою статті 16 Закону України №565-ХІІ передбачено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України №565-ХІІ, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 29 липня 1991 року №114 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Положення №114) встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально - економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з пунктом 12 Положення №114, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України №565-ХІІ, форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі Постанова №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Постанови №1294, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання вказаної Постанови №1294 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31 грудня 2007 року №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція №499).

Відповідно до п.п. 1.3-1.6 Інструкції, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи 01 липня 2019 року ОСОБА_3 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2019 року по справі №822/880/16 було поновлено на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.

08 серпня 2019 року ОСОБА_3 було звільнено відповідно до наказу Голови ліквідаційної комісії УМВС в Хмельницькій області № 5 о/с від 07 серпня 2019 року, згідно з п.п. 10 та 11 розділу 11 Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС у запас ЗСУ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) з посади начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу УМВС, в званні майор міліції.

Водночас, як встановлено судом, фінансового розрахунку при звільненні з позивачем за період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року проведено не було, як і не було надано доказів щодо обставин з яких вказаний розрахунок не був здійснений.

При цьому, що стосується позовних вимог про нарахування та виплату компенсації за не використану відпустку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Так, згідно статті 83 частини 1 Кодексу законів про працю України, статті 24 частини 1 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Статтею 16 Закону України "Про міліцію" (надалі Закон) зазначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Статтею 18 Закону передбачалося, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114. На виконання вимог статті 18 Закону було затверджено Положення № 114.

Відповідно до пункту 49 Положення № 114 передбачалося, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: чергові, короткострокові, через хворобу, канікулярні, у зв`язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ, додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв`язку з навчанням. Обчислення тривалості відпусток - по добове. Святкові дні, встановлені законодавством неробочими, до тривалості відпусток не включаються.

Пунктом 56 Положення № 114 визначено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров`я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства. Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що передбачене нею право на отримання грошової компенсації гарантується особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, виключно за відпустку, яку ними не використано в році звільнення.

Відповідно до другого абзацу пункту 56 цього Положення, особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, затвердженою постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

При цьому, ОСОБА_3 з 1 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року працював на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, тому при звільненні він мав право на отримання виплати грошової компенсації за невикористану відпустку у вищевказаний період, чого відповідачем здійснено не було.

Як зазначалось вище, з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року ОСОБА_3 проходив службу, та був звільнений з органів внутрішніх справ України з посади начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" Управління Міністерства внутрішніх справ у Хмельницькій області вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права та утворити відділ поліції ГУНП в Хмельницькій області.

Таким чином, управління та розпорядження всіма справами Управління Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області як юридичної особи, перейшло до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Хмельницькій області.

Отже, враховуючи ту обставину, що посада на якій перебував позивач, а саме начальник сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, відноситься до номенклатури начальника УМВСУ в Хмельницькій області, а на теперішній час, у зв`язку із тим, що УМВС України в Хмельницькій області знаходиться у стані припинення - до сфери управління голови ліквідаційної комісії вказаної юридичної особи.

Грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується (виплачувалось) за місцем проходження служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 проходив службу в Хмельницькому районному відділі міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, то на переконання суду усі належні йому виплати повинна здійснити саме Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області.

Водночас, суд не погоджується із вимогою позивача стосовно зобов`язання Головного управління Національної поліції, нарахувати та виплати грошове забезпечення та грошову компенсацію за не використану відпустку при звільнені, оскільки жодних доказів переведення ОСОБА_3 з міліції до поліції, а також проходження ним служби в органах поліції під час розгляду справи надано не було, у зв`язку із цим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_3 у період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року працював на посаді начальника сектору карного розшуку Хмельницького районного відділу міліції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, то при звільненні позивач повинен був отримати повний фінансовий розрахунок з грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку, чого відповідачем здійснено не було, що на переконання суду є протиправними діями з боку Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, тому позовні вимоги у цій частині є підтвердженими та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення.

Водночас, оскільки в ході судового розгляду суд не встановив жодних доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах із Головним управлінням Національної поліції України в Хмельницькій області, а також проходження ним служби в органах поліції, то в такому випадку суд не встановив порушення прав позивача з боку Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, а тому на переконання суду, в частині позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області слід відмовити.

Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваних дій, а встановлені обставини справи свідчать про їх протиправність, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, тому даний адміністративний позов необхідно задоволити частково.

Оскільки позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, відповідно судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_3 належного грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення та грошову компенсацію за невикористану відпустку при звільненні за період з 01 липня 2019 року по 08 серпня 2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 08592336) Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, Хмельницький, Хмельницька область, 29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя П.І. Салюк