Рішення № 86986760, 17.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2020 р. № 520/14323/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Зоркіної Ю.В.,

при секретарі судового засідання Пройдак С.М.,

у присутності

представника позивача

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольги Леонідівни (м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4а, оф.35-Б), третя особа ТОВ “ Фінансова компанія “ Сіті Фінанс” (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41) про скасування постанови

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2019 ВП 60442389

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що приватний виконавець, територіальним округом якого є м.Київ, не має права відкривати виконавче провадження, боржником за яким є фізична особа, адреса реєстрації, проживання та місцезнаходження майна якої є м.Харків.

Ухвалою від 02.01.2020 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що стягувачем надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку, відкритого в ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», який розташований у м.Києві. Відповідач вважає, що в даному випадку порушення Закону України “Про виконавче провадження” відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м.Києві. Отже, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа своїм правом надання пояснень щодо позову не скористалась.

В судове засідання відповідач та третя особа не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином. Заслухавши думку представника позивача про можливість подальшого розгляду справи, враховуючи приписи ст.ст.205, 268 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

28.10.2019 р. до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юхименко О.Л. надійшла заява від ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» про примусове виконання виконавчого напису № 4271 від 14.09.2019, за яким боржником є ОСОБА_1 у розмірі 30593.30 грн. Разом з заявою стягувачем надано довідку, якою ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» підтверджує, що у позивачки для обліку поточної заборгованості 09.08.2018 відкрито рахунок № НОМЕР_1 валюта рахунку гривня. (а.с.22-24)

За вказаною заявою відповідачем 29.10.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60442389 (а.с.48).

Згідно супровідного листа від 29.10.2019 вказана постанова направлена на адресу позивачки, проте доказів отримання вказаного рішення матеріали виконавчого провадження не містять.

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

За змістом частини першої статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №1404-VIII визначено, що право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України “Про виконавче провадження”.

Водночас, приписами частини 2,4 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частково погоджуючись із доводами відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Одним із різновидів майна є гроші (ст.ст. 177, 179 ЦК України).

Відповідно до вимог п. 3.1 ст. 3 Закону України від 05.04.2001 року № 2346-ІІІ “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (далі – Закон № 2346-ІІІ), кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Отже, безготівкові кошти, які перебувають на рахунках у банках, є об`єктом права власності і такий висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.09.2018 року у справі № 905/3542/15.

Разом з тим, суд зазначає, що ні заява стягувача про відкриття виконавчого провадження, ні довідка про відкриття рахунку жодним чином не підтверджують наявність грошових коштів боржника на рахунку 37714295675724 від 09.08.2018 в валюті гривня, відкритому в ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», ні в заяві, ні в довідці не зазначено суму грошових коштів боржника, яка обліковується на відкритому рахунку.

Також, в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем не вказано можливості звернення стягнення на кошти боржника на рахунку 37714295675724 від 09.08.2018 в валюті гривня, проте вказано про необхідність звернення стягнення на заробітну платню боржника, пенсію, стипендію боржника

Суд звертає увагу, що сама по собі наявність карткового рахунку, відкритого для обліку поточної заборгованості позивача по кредитній угоді, ще не свідчить про наявність у боржника майна у вигляді грошових коштів на території м. Києва.

Отже, на час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60442389 у відповідача були відсутні докази, що у боржника, який проживає у м. Харкові, наявне майно в виконавчому окрузі міста Київ.

При цьому, суд прийшов до висновку, що відповідач помилково посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2018 року по справі № 905/3542/15, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній Верховним Судом надана оцінка правовідносинам щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках боржника, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018 року, оскільки, даний лист має рекомендаційний характер. Крім того, в листі надано оцінку правомірності відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за умови знаходження грошових коштів на рахунках боржника, що також обумовлює наявність у приватного виконавця інформації про наявність таких коштів на рахунку на дату прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Отже, оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням вимог ч. 2 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд

вирішив

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 29.10.2019 ВП 60442389

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (02002, м.Київ, вул.Окіпної Раїси,4-А, оф.35-Б) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.