Ухвала суду № 86986759, 14.01.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

14 січня 2020 р. № 520/2762/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Жук С.В.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Сузанського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію Державною архітектурно - будівельною інспекцією України код 37471912, декларації ОСОБА_2 про готовність об`єкта - ательє з пошиття та ремонту одягу по АДРЕСА_1 до експлуатації, серії ХК № 142140850639, березень 2014.

Представником третьої особи 18.11.2019 року подане до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтовуючи його тим, що позивач про порушення своїх прав дізнався ще 19.01.2018, коли представник ОСОБА_2 надав до суду копії документів з питань реконструкції житлового будинку літ. Г-1 від ательє з пошиття та ремонту одягу по АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 40-43).

Позивачем через канцелярію суду 20.11.2019 року подане клопотання про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами, в якому ОСОБА_1 проти клопотання третьої особи заперечує. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відсутня необхідність та законні підстави у повторному досліджені питань, які вже вирішені судом у справі №520/2762/19 на стадії підготовчого провадження. Жодна зі сторін постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №520/2762/19 у передбачені законом строки в касаційному порядку на оскаржила, отже усі сторони погодилися з рішенням про продовження розгляду справи №520/2762/19 по суті, оскільки підготовче провадження у справі судом закрито ще 13.06.2019. Позивач також вважає, що саме з 06.11.2018 для нього розпочався строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів від протиправних дій Державної архітектурно-будівельної інспекції України, який встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки до 06.11.2018 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно таких офіційних відомостей не містив.

Позивач в судове засідання прибув, проти задоволення клопотань про залишення позову без розгляду заперечував, зазначивши, що доводи адвоката Сузанського І.В. безпосередньо спростовуються відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№1686212463101) та матеріалами цивільної справи №642/5417/17. Зазначає, що в теперішній час описані у позовній заяві триваючі порушення не припинились, робота ательє з пошиття та ремонту одягу по АДРЕСА_1 офіційно не припинена, що постійно створює негативний вплив на оточуючих та є підставою для звернення до суду, а отже строк позовної давності не пропущений.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання прибув, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, зазначивши, що про існування спірної декларації ОСОБА_1 дізнався 24.01.2018, оскільки адвокатом Сузанським І.В. у рамках цивільної справи № 642/5417/17 надсилався 19.01.2018 відзив на позовну заяву, додатком до якого була і оскаржувана декларація.

Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, з`ясувавши доводи сторін та дослідивши матеріали справи й подане клопотання, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні районного суду перебувала цивільна справа № 642/5417/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заборону незаконної виробничої діяльності.

Підставою для звернення до суду за захистом своїх прав як в цивільній так і в даній адміністративній справах для позивача слугувала його незгода з улаштуванням ОСОБА_2 ательє, яке, за твердженнями позивача, заважає його нормальній життєдіяльності та впливає на стан здоров`я позивача.

Так судом встановлено, що позивач отримав у зазначеній цивільній справі відзив на позов з додатками. При цьому позивач не заперечував щодо отримання ним копії спірної декларації. Проте зазначив, що вказана декларація не містила усіх сторінок.

Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 06.11.2018 ОСОБА_3 внесено запис про право власності на об`єкт нерухомого майна, підставою для якого слугувала, зокрема, і спірна декларація, видана 26.03.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання незаконною та скасування саме реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Стосовно пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, на яке посилається представник третьої особи, облік якого представник третьої особи рахує з дня отримання відзиву у цивільній справі № 642/5417/17, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123).

Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123).

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на судове оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також слід зазначити, що відповідно до положень статті 55 Конституції України, держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до частини 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у пунктах 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

Суд між іншим зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання незаконною та скасування саме реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка містить недостовірну інформацію щодо дозвільних документів, за своєю юридичною природою це правопорушення, які носять триваючий характер. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків.

Суд зазначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку.

За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, строк позовної давності на вимоги про проведення перебудови самочинно збудованого чи такого, що будується, житлового будинку, прибудови до нього, будівлі, споруди чи іншого нерухомого майна, а також про знесення таких об`єктів не вважається пропущеним незалежно від тривалості часу, який минув після закінчення чи початку будівництва.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце триваюче правопорушення, відтак, позовна давність до зазначених правовідносин не застосовується.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів інших фактів, які б надавали підстави для ствердження про реєстрацію декларації ні 06.11.2018 року, а в інший час судом не встановлено.

А отже, суд приймає до уваги твердження позивача, що про порушення своїх прав він дізнався саме 06.11.2018, Крім того, зазначені обставини вже досліджувались під час розгляду попереднього клопотання представника третьої особи від 15.05.2019 року зазначеної справи (суддя Мороко А.С.), за результатом розгляду якого 23.05.2019 року судом винесена ухвала про відмову в його задоволенні, яка набула чинності 28.05.2019 року

Враховуючи викладене, та з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою, передбачений ст. 122 КАС України, а тому, підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Таким чином, клопотання представника відповідача та представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 122, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника третьої особи про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування реєстрації декларації - відмовити.

Копію даної ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 17 січня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.