Рішення № 86986457, 17.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2020 року м. Рівне №460/3335/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована в травні 2012 року на суму пенсії 87996,30 грн. згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з червня 2012 року по травень 2019 року на суму пенсії 87996,30 грн. згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку із порушенням термінів їх виплати вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судового рішення, яке з вини відповідача фактично виконане останнім лише у червні 2019 року. Позивач просила нарахувати компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з червня 2012 р. по травень 2019 р. на суму пенсії 87996,30грн. Однак, відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію, що підтверджується листом від 29.10.2019. За таких обставин, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача проведено у повному обсязі і пенсійний орган не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач вважав пропущеними строки звернення до суду з позовною заявою. Вказував, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" і така компенсація є видом цивільно-правової відповідальності. Поряд з цим, зазначав, що позивач фактично повторно хоче отримати виплачені кошти у вигляді компенсаційної виплати, а тому така не підлягає виплаті. З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.06.2011 у справі №2-а-1735/11, яке набрало законної сили 19.04.2012, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Зарічненському районі зробити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 31.07.2009, а також зробити перерахунок пенсії у відповідності до змін розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік. (а.с.13-14).

На виконання судового рішення, відповідачем здійснено відповідний перерахунок пенсії позивачеві у сумі 87996,30 грн., що підтверджується розпорядженням від 07.10.2011 №122857, яким здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму 2562,28грн. та розпорядженням від 28.01.2013 № 122857, яким здійснено перерахунок пенсії та нараховано суму 85434,02грн., а фактичну виплату пенсії, що підтверджується випискою з рахунків у банку позивача та не спростовано відповідачем, здійснено у червні 2019 року (а.с.17).

27.09.2019 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанови Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.06.2011(а.с.17).

Листом від 29.10.2019 №М-2288/07.1-59 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Крім того, пенсійний орган повідомив позивача, що виплата коштів, нарахованих на виконання судових рішень, проводилась Державною казначейською службою України (а.с.18).

Не погодившись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та вважають їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п.2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Доводи відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.06.2011 у справі №2-а-1735/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

А відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 29.10.2019 №М-2288/07.1-59, є протиправною.

Покликання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплати нарахованих пенсій за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба України та її територіальні органи є безпідставними, з огляду на встановлені обставини справи та висновки суду, зроблені за аналізом вимог Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159.

Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави з виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03.09.2014 №440, якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, то суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії, а тому спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.

З приводу покликань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд повторно зазначає, що позивач звернувся до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України, так як фактична виплата належної йому суми пенсії за рішенням суду здійснена лише в червні 2019 року.

Згідно із статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відтак враховуючи, що постанова Зарічненського районного суду Рівненської області від 10.06.2011 у справі №2-а-1735/11 набрала законної сили 19.04.2012, а фактичну виплату пенсії, що підтверджується випискою з рахунків у банку позивача та не спростовано відповідачем, здійснено у червні 2019 року, то компенсація за період затримки її виплати підлягає виплаті з наступного місця після місяця, коли пенсія мала бути нарахована та виплачена, тобто з червня 2012 року.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, а докази понесення інших витрат суду не надано, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована в травні 2012 року на суму пенсії 87996,30 грн. згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з червня 2012 року по травень 2019 року на суму пенсії 87996,30 грн. згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 17 січня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.