Рішення № 86985952, 16.01.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005422

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Жовковська Ю.В.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представників від відповідача - Неофіта Д.Б., Дзядик В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в якому просить:

- визнати протиправними дії, що виявилися у відмові завершити процедуру отримання громадянства України;

- зобов`язати видати документ, який підтверджує набуте громадянство України - Паспорт громадянина України та вилучити паспорт громадянина Білорусь.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що він не отримував впродовж 27.12.2016 року-10.01.2017 року жодних повідомлень від відповідача, а в період із 10.01.2017 року по 04.06.2017 року перебував за кордоном, що підтверджується відповідними відмітками у паспорті. Також, позивач вважає, що відповідно до абзац.2 ст.1 Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, від 12.03.1999 року, у нього не було і не має обов`язку подавати заяву про зобов`язання припинити іноземне громадянство, так як Угода передбачає автоматичне припинення громадянства Республіки Білорусь одночасно з набуттям громадянства України; правовий припис про обов`язок впродовж 2 років з моменту набуття громадянства України подати документ про припинення громадянства іншої держави на нього не поширюється, бо це темпоральний строк, впродовж якого має бути подана заява про зобов`язання припинити іноземне громадянство, якої позивач не має подавати; відповідач зобов`язаний був вчинити дії на видачу йому паспорта громадянина України та вилучити в нього паспорт громадянина Республіки Білорусь. Відтак, на думку позивача, ні Угодою від 12.03.1999 року, ні Законом України «Про громадянство України» не визначено строків, упродовж яких він, як громадянин України, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Тому відмова відповідача видати позивачу паспорт громадянина України та вилучити паспорт громадянина Республіки Білорусь є протиправною, такою що суперечить ст.4 Конституції України та створює перешкоди щодо реалізації його конституційних прав громадянина України.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що 27.12.2016 року на адресу Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області надійшла справа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 , який Указом Президента України від 14.12.2016 року за №558/2016 прийнятий до громадянства України. Відповідно до чинного законодавства України, Головним управлінням листом від 27.12.2016 року за №02-02/26427 було повідомлено заявника про необхідність звернутись до Головного управління для завершення процедури отримання громадянства України. Заявник був ознайомлений з даним листом, про що свідчить факт звернення дружини заявника у травні 2019 року до відділу еміграції, громадянства та реєстрації (кабінет № 302, вул. Січових Стрільців, 11, м.Львів) з вищезазначеним листом для отримання консультацій щодо подальших дій. Додатково відповідач зазначає, що дружина заявника власноруч вказала контактні засоби зв`язку на листі, з яким звернулась до відділу. Підтвердженням цього є відеозапис, аудіо-запис з камери відеоспостереження в робочому кабінеті. Також, відповідач вказує на те, що 10.04.2015 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про зміну громадянства до Президента України. Питання набуття громадянства України громадянином Республіки Білорусь регулюється Угодою між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, яку ратифіковано від 21.10.1999. Зазначеною Угодою передбачено спрощений порядок зміни громадянства України громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні. Відтак, згідно Угоди одночасно з прийняттям до громадянства України заявником взято зобов`язання про припинення громадянства Республіки Білорусь. Відповідно до п.112 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27.03.2001 року за №215, загальний строк розгляду заяв і подань про прийняття до громадянства України або припинення громадянства України не повинен перевищувати одного року з дня їх надходження, тобто підписуючи заяву ОСОБА_1 знав про терміни визначені законодавством України. Однак, згідно наявних обліків інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН» заявник здійснює регулярні виїзди за кордон за паспортом громадянина Республіки Білорусь серії НОМЕР_1 . Також, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до Угоди між Україною і Республікою Білорусь протягом десяти днів після надання особі нового громадянства компетентні органи Сторони, громадянство якої набувається, видають особі документ, який підтверджує набуте громадянство, одночасно вилучають документ, який підтверджує припинене громадянство, і пересилають його дипломатичними каналами Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про набуття нового громадянства із зазначенням дати набуття громадянства. Протягом двох місяців після отримання повідомлення про набуття особою нового громадянства Сторона, громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Стороні, громадянство якої набувається. З огляду на вищевикладене, відповідач вважаємо необґрунтованою позовну вимогу про завершення процедури отримання громадянства України ОСОБА_1 .

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заявах по суті, просить позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у заявах по суті, просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року суд відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 24.12.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Указом Президента України від 14.12.2016 року за №558/2016 ОСОБА_1 прийнято до громадянства України.

ГУ ДМС України у Львівській області листом від 27.12.2016 року за №02-02/26427 повідомило позивача про набуття громадянства України та запропонувало звернутись до управління для завершення процедури.

ОСОБА_1 31.05.2019 року звернувся до відповідача із заявою про отримання паспорта громадянина України.

Листом від 14.06.2019 року за №4601.3.7-14388/46.2-19 відповідач повідомив позивача про те, що останнім не дотримано умови ст.1 Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, ратифікованої Законом №1186-ХIV(1186-14) від 21.10.1999 року, що передбачає припинення громадянства Республіки Білорусь одночасно з набуттям громадянства України. Також, повідомив заявника про те, що згідно з наявних обліків інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН» він здійснює регулярні виїзди за кордон за паспортом громадянина Республіки Білорусь серії НОМЕР_1 . Відтак, отримане заявником громадянство України підлягає припиненню внаслідок втрати громадянства України відповідно до п.2 ст.19 Закону України «Про громадянство України» (в редакції 2001 року).

Позивач 21.06.2019 року повторно звернувся до відповідача із заявою про завершення процедури отримання громадянства України та видачу паспорта громадянина України.

Листом від 03.07.2019 року за №4601.3.7-15610/46.1-19 ГУ ДМС України у Львівській області повідомило позивача про порушення ним частини 2 ст.1 Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні.

Позивач, не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із позовом за захистом порушеного права.

Змістом спірних правовідносин є видача паспорта громадянина України у зв`язку із набуттям громадянства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як передбачено ст.4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Статтею 9 Основного Закону передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року

за №2235-III, з наступними змінами та доповненнями, іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Пунктом 2 ч.2 даної статті установлено, що умовами прийняття до громадянства України є, зокрема, подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців). Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України (абзац 5 п.2 ч.2 ст.9 даного Закону).

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства (абзац 6 п.2 ч.2 ст.9 даного Закону).

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначається Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим указом Президента України від 27.03.2001 року за № 215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 року за №588/2006).

Як передбачено абзац.1 п.118 даного Порядку, особам, які проживають на території України і набули громадянство України, за винятком осіб, які взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, територіальні підрозділи Державної міграційної служби України видають паспорти громадянина України або свідоцтва про належність до громадянства України.

Законом України від 21.10.1999 року за №1186-XIV ратифіковано Угоду між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні.

Відповідно до ст.1 даної Угоди, протягом десяти днів після надання особі нового громадянства компетентні органи сторони, громадянство якої набувається, видають особі документ, який підтверджує набуте громадянство, одночасно вилучають документ, який підтверджує припинене громадянство, і пересилають його дипломатичними каналами Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про набуття нового громадянства із зазначенням дати набуття громадянства. Протягом двох місяців після отримання повідомлення про набуття особою нового громадянства Сторона, громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Стороні, громадянство якої набувається. Дата набуття громадянства однієї Сторони буде датою припинення громадянства іншої Сторони.

З аналізу чинної вищенаведеної міжнародної угоди, яка являється частиною національного законодавства України, убачається, що припинення громадянства Республіки Білорусь здійснюється після отримання повідомлення про набуття особою громадянства України.

А тому, суд вважає, що у даному випадку, позивач звільнений від обов`язку подавати зобов`язання припинити іноземне громадянство на підставі абзацу 5 п.2 ч.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України», оскільки припинення такого громадянства здійснюється на підставі чинної міжнародної угоди.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах особової справи №38 про прийняття до громадянства України відповідно до ст.9 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 відсутні докази подання останнім зобов`язання припинити іноземне громадянство, а відтак на нього не поширюється вимога подати протягом двох років з моменту набуття громадянства України відповідний документ про таке припинення до уповноваженого органу Державної міграційної служби України.

На виконання вищенаведеної міжнародної Угоди прийнято Порядок реалізації Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України від 28.04.2000 року за №317/95/15/5а (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України від 30.05.2007 року за №169/115/321/5) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2007 року за № 647/13914.

Даний Порядок передбачає вилучення у громадянина Республіки Білорусь, який набув громадянство України, нього документа про право постійного проживання в Україні, документа, що підтверджує громадянство Республіки Білорусь, та видачу паспорт громадянина України з вчиненням подальших дій для припинення особою громадянства Республіки Білорусь (пункт 1.2.10).

При цьому, відповідачем не надано належних доказів дотримання вищенаведеного Порядку.

Крім цього, відповідачем не надано належних та достатніх доказів повідомлення у встановленому порядку позивача про надання йому громадянства України, як передбачено п.116 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

Також, жодним нормативно-правовим актом не визначено строку протягом якого позивач повинен звернутись до відповідача для здачі паспорта громадянина Республіки Білорусь та отримання паспорта громадянина України та не встановлено відповідальності за несвоєчасне звернення.

Що стосується посилань відповідача на те, що згідно з наявних обліків інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН» ОСОБА_1 здійснює регулярні виїзди за кордон за паспортом громадянина Республіки Білорусь серії НОМЕР_1 , то дані обставини самі по собі не свідчать про наявність підстав для втрати громадянства України, які передбачені п.2 ч.1 ст.19 Закону України «Про громадянство України».

При цьому, судом не беруться до уваги аргументи відповідача про те, що листом від 02.08.2019 року за № 4601.3.7-18262/46.1-19 він звернувся з проханням припинити ОСОБА_1 громадянство України, оскільки про завершення процедури отримання громадянства України позивач звертався до відповідача раніше із листами від 31.05.2019 року та від 21.06.2019 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у завершенні процедури отримання громадянства України, а саме в отриманні паспорта громадянина України.

Що стосується вимоги позивача про зобов`язання відповідача видати паспорт громадянина України, то така, на думку суду є передчасною, оскільки такій видачі передує звернення з відповідною заявою про вилучення паспорта громадянина Республіки Білорусь.

Як передбачено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими в частині визнання протиправними дій, що виявилися у відмові завершити процедуру отримання громадянства України, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.9 та ч.4 ст.245 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Що стосується судових витрат, то такі, у відповідності до ст.139 КАС України, належить присудити на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Державної міграційної служби України у Львівській області, що виявилися у відмові ОСОБА_1 завершити процедуру отримання громадянства України.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути питання щодо завершення процедури отримання громадянства України ОСОБА_1 , з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (м.Львів, вул.Січ.Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 37831493) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено та підписано 17 січня 2020 року.

Суддя В.Я.Мартинюк