Рішення № 86984818, 15.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Справа № 183/6924/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 183/6924/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 01.11.2019 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1126, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року;

- зобов`язати ВЧ А1126 нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року.

2. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області віл 25.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, було передано за підсудністю на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

3. 05.12.2019 року справа №183/6924/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

4. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 05.12.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №183/6924/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 06.12.2019 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- рапорт позивача від 14.06.2019 року щодо виплати йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 року;

- рішення відповідача про відмову позивачу у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за спірний період ;

- грошовий атестат позивача;

- відомості (інформацію) щодо кількості календарних днів додаткової відпустки позивача за спірний період;

- витяг з наказу № 156 від 02.08.2019 року;

- лист Військової частини № 1490/3 від 17.06.2019 року та всі наявні матеріали щодо суті цього спору.

7. 13.01.2020 року відповідачем не в повному обсязі були надані до суду докази по справі. Також позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 15.01.2020 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

12. У позовній заяві, зазначено про те, що з серпня 1997 року позивач, проходив військову службу у військовій частині А1126.

13. Вказав про те, що 19 березня 2015 року він отримав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 .

14. Наказом командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 02 серпня 2019 року № 156 позивач, підполковник військової служби за контрактом, відповідно до п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був звільнений у запас та виключений із списків особового складу частини, знятий з усіх видів забезпечення.

15. 14 червня 2019 року позивач звернувся з рапортом до командування частини А1126 про виплату йому грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02 серпня 2019 року, відповідно з ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку зі звільненням з військової служби.

16. Проте, відповідач листом від 17.06.2019 року № 1490/3 відмовив йому у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, зазначивши, що надання таких відпусток в особливий період припиняється, а відтак відсутні підстави для виплати грошової компенсації.

17. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та не обґрунтованими, та такими, що порушують його права, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.

ІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

18. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №183/6924/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

19. Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

20. Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

21. На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22. 13.01.2020 року надав витребувані ухвалою суду від 06.12.2019 року належним чином завірені докази по справі № 183/6924/19.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

23. Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині А1126 у період з 2015-2019 роки.

24. 19 березня 2015 року позивач отримав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 .

25. Наказом командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 02 серпня 2019 року № 156 позивач, підполковник військової служби за контрактом, відповідно до п.2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» був звільнений у запас та виключений із списків особового складу частини, знятий з усіх видів забезпечення.

26. Згідно матеріалів справи, станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з позивачем розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, починаючи з 19.03.2015 року по 02.08.2019 року, у зв`язку із чим, 14.06.2019 року він звернувся із заявою до командира військової частини А1126 про проведення нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки за 2015 - 2019 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме з 02.08.2019 року.

27. Проте, листом №1490/3 від 17.06.2019 року Військова частина А1126 відмовила позивачу у виплаті грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, при цьому зазначивши, що надання таких відпусток в особливий період припиняється, а відтак відсутні підстави для виплати грошової компенсації.

28. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими, позивач звернувся з цією позовною заявою до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

29. Відповідно до ч.1 ст.4 Закон України від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон №504/96-ВР) установлюються такі види щорічних відпусток основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

30. У відповідності до статті 16-1 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

31. Приписами статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

32. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги - використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

33. У відповідності статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

34. У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

35. У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

36. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.

37. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

38. Згідно статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

39. Указом Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.

40. В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.

41. Відповідно до частини 8 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

42. Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

43. Суд зазначає, що норми Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

44. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині А1126. 19 березня 2015 року отримав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 .

45. Згідно наказу командира військової частини А1126 (по стройовій частині) від 02 серпня 2019 року № 156 позивача, підполковник військової служби за контрактом, відповідно до п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» було звільнено у запас та виключено із списків особового складу частини, та знято з усіх видів забезпечення.

46. Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з позивачем розрахунків щодо виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні соціальної відпустки, починаючи з 19.03.2015 року по 02.08.2019 року.

47. Таким чином, згідно матеріалів справи, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 2015 року по 2019 рік.

48. Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.

49. Крім того, слід зазначити про таке.

50. Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

51. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено про те, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм викладених у постанові Верховного Суду по справі №620/4218/18 (Пз/9901/4/19), яка набрала законної сили 21 серпня 2019 року.

52. Суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №620/4218/18 (Пз/9901/4/19).

53. Отже, зі змісту наказу від 02.08.2019 року № 156 про звільнення позивача з військової служби судом встановлено, що на час його прийняття, відповідач не провів з позивачем розрахунку щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період з 19.03.2015 року по 02.08.2019 року, тому зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 19.03.2015 року по 02.08.2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

54. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими доведеними та підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

55. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

56. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

57. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

58. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

59. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

60. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

61. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

62. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

63. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

64. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у виплаті грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року.

65. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А1126 підлягають задоволенню та визнанню протиправною бездіяльності Військової частини А1126 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року, а також зобов`язанню Військової частини А1126 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року.

66. Щодо розподілу судових витрат.

67. Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

68. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

69. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А1126 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

70. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1126 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року.

71. Зобов`язати Військову частину А1126 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 19 березня 2015 року по 02 серпня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а саме 02.08.2019 року.

72. Судові витрати не розподіляти.

73. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_2 ).

74. Відповідач: Військова частина А1126 (51270, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, код ЄДРПОУ 22994874).

75. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

76. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

77. Повний текст рішення складено 15.01.2020 року.

Суддя В.В Ільков