Ухвала суду № 86983291, 29.05.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/155/19

Справа №760/307/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

за участю секретаря Гаєвської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович про визнання недійсним електронних торгів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28.12.2018 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідачів приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_2 про визнання недійсним електронних торгів, в якому просить:

визнати недійсними електронні торги з реалізації майна (лот № 309072), а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ), які відповідно до протоколу Державного підприємства «СЕТАМ» від 15.11.2018 р. за № 369807 було проведено 15.11.2018 р., та за результатами проведення яких 21.11.2018 р. було складено акт та затверджено акт про проведені електронні торги нерухомого майна (акт про реалізацію предмету іпотеки) при примусовому виконані виконавчого листа Солом`янського районного суду м. Києва від 18.08.2015 р. за №760/19670/14-ц;

визнати незаконними та скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яке 05.12.2018 р. було видано ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.;

визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44426531 від 05.12.2018 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 08.01.2019 р. зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 25.02.2019 р., відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, про визнання недійсним електронних торгів, та призначено підготовче судове засідання.

27.05.2019 р. до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить забезпечити позов, шляхом:

заборони ОСОБА_2 у будь-який спосіб відчужувати, передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження і стороною яких є ОСОБА_2 ) нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 , та складається з 2 (двох) жилих кімнат, загальною площею 43,80 кв.м., житловою площею 27,50 кв.м.);

заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, а також державним і приватним виконавцям, вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 , та складається з 2 (двох) жилих кімнат, загальною площею 43,80 кв.м., житловою площею 27,50 кв.м.;) та заборони державної реєстрації обтяжень речових прав на таке майно.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що невжиття заходів забезпечення позову можуть призвести до подальшого безперешкодного відчуження спірної квартири відповідачем ОСОБА_2 , що може значно ускладнити виконання рішення суду, також можуть виникнути загрози для законних користувачів спірною квартирою, а саме малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим можуть бути вчиненні дії щодо їх примусового виселення із спірної квартири.

Виходячи з цього, позивач просить забезпечити позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проаналізувавши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про її невідповідність вимогам ст. 151 ЦПК України.

Так, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору є визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна (лот № 309072), а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ), визнання незаконними та скасування свідоцтва про придбання вказаного нерухомого майна, та визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44426531 від 05.12.2018 р.

В заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач просить заборонити ОСОБА_2 у будь-який спосіб відчужувати, передавати у володіння та/або користування (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження і стороною яких є ОСОБА_2 ) нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_1 , та складається з 2 (двох) жилих кімнат, загальною площею 43,80 кв.м., житловою площею 27,50 кв.м.).

Позивачем не наведено фактів, які б давали підстави стверджувати про можливі недобросовісні дії з боку відповідача щодо порушення матеріально-правовових інтересів позивача. Крім цього, суд вважає, що позивач не надав належних доказів реальності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд на даній стадії розгляду справи приходить до висновку, що позивачем не доведено співмірність вказаних заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Подане клопотання позивача про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності застосування зазначених заявником заходів забезпечення позову, інших відомостей, потрібних для забезпечення позову, зокрема, подана заява не містить викладу обставин, якими заявник (позивач) обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Всупереч п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України пропозиції щодо зустрічного забезпечення позову заявником подано не було, хоча норма статті 151 ЦПК імперативно вказує на необхідність подання заявником саме пропозиції зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на наведене, прихожу до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи», ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович про визнання недійсним електронних торгів - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з відповідною заявою про забезпечення позову, поданою з додержанням вимог статті 151 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кушнір С.І.