Вирок № 86976874, 17.01.2020, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1745/19

Номер провадження 1-кп/950/40/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.

за участю: секретаря - Лєсної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження за обвинувальними актами, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200090000269 від 25.06.2019 року, за № 12019200090000287 від 08.07.2019 року за № 12019200090000331 від 31.07.2019 року та за № 12019200090000465 від 14.11.2019 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня, судимого:

- 22.10.2018 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;

- 09.04.2019 року Лебединським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження, присутні в судовому засіданні: прокурор - Оснач О.М., обвинувачений - ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого - адвокат Семишкур С.В., потерпіла - ОСОБА_2 ;

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 25.06.2019 року о 04:30 год., перебуваючи в будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , де на той час також перебувала ОСОБА_3 , вирішив вчинити крадіжку майна, належного останній. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, викрав мобільний телефон марки ««Nokia» моделі х1-01, належний ОСОБА_3 , вартістю 260 грн., гаманець, який матеріальної цінності для потерпілої не має, в якому знаходились грошові кошти в сумі 200 грн. та банківська картка ПАТ «Raiffeisen BANK AVAL» № НОМЕР_1 . Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на викрадення грошових коштів ОСОБА_3 , в цей же день, близько 05:30 год., ОСОБА_1 , якому був відомий пін - код викраденої банківської картки, в банкоматі, розташованому в м. Лебедин по вул. Героїв Майдану, 4, здійснив зняття грошових коштів в сумі 1100 грн. Викраденим майном та грошовими коштами ОСОБА_1 в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1560 грн.

Також суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 08.07.2019 року о 03:00 год., перебуваючи разом з ОСОБА_2 в лісовому масиві на територію колишньої військової частини м. Лебедин Сумської області, де вони спільно вживали спиртні напої, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності уваги власника майна, діючи умисно, повторно, викрав у ОСОБА_2 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 180 гривень та п`ять банківський карток, а також викрав мобільний телефон марки «Meizu M810H», вартістю 2345 грн. та мобільний телефон марки «Nomi I5030», вартістю 1299 грн. Викраденим майном, ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3824 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 08.07.2019 року о 03:00 год., перебуваючи разом з ОСОБА_4 в лісовому масиві на територію колишньої військової частини м. Лебедин Сумської області, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне таємне викрадення чужого майна, переконавшись у відсутності уваги власника майна, діючи умисно, таємно, повторно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Huawei» Y5, вартістю 2166,33 грн. Викраденим майном, ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Також суд визнав доведеним, що 11.09.2019 року о 22 год. ОСОБА_1 прийшов до господарства своєї знайомої ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_4 та виявив, що за місцем проживання ОСОБА_5 відсутня. Знаючи, що у будинку вказаного господарства зберігається камуфльований одяг, у нього виник злочинний корисливий умисел, спрямований на вчинення крадіжки даного майна. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно, таємно, повторно, шляхом відкривання дверей проник до будинку господарства, з якого викрав літній чоловічий камуфльований одяг для охоронних структур «Охорона - люкс», в комплект якого входить куртка на блискавці та штани з камуфльованим малюнком «Біла ніч» чорного, синього, голубого та білого кольорів, належний ОСОБА_5 , вартістю 496 грн. В подальшому викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Також дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційних документів.

Крім цього дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєному визнав повністю та пояснив суду, що 25.06.2019 року в господарстві за його місцем проживання перебувала ОСОБА_3 Близько 04 год. остання лягла відпочивати і в цей час він вирішив вчинити крадіжку належного їй майна. Переконавшись у відсутності уваги з боку ОСОБА_3 , він викрав мобільний телефон марки Нокія, належний останній, а також гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 200 грн. та банківська картка Райфайзен банк Аваль. Після цього він направився до банкомату, розташованого по вул. Героїв Майдану м. Лебедин, де скористався викраденою банківською карткою та здійснив з неї зняття грошових коштів в сумі 1100 грн.

Також обвинувачений пояснив, що 07.07.2019 року близько 21:30 год. він прийшов на «Лебедине озеро», яке розташоване в м. Лебедині, де на той час проходило святкування свята «Івана Купала». Близько 01 год. 08.07.2019 року зустрів там ОСОБА_2 . В подальшому він з ОСОБА_2 , а також з ОСОБА_4 направилися до території колишньої військової частини м. Лебедин. Близько 03:00 год. ОСОБА_2 заснула і він вирішив вчинити крадіжку її майна. Переконавшись у відсутності уваги з боку останньої, він викрав гаманець ОСОБА_2 , в якому знаходились грошові кошти в сумі 180 грн. та п`ять банківський карток, а також викрав у неї два мобільні телефони марки Мейзу та Номі. В цей же час, перебуваючи на території колишньої військової частини, він також викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки Хуавей. Викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 пояснив, що 11.09.2019 року о 22 год. він прийшов до господарства своєї знайомої ОСОБА_5 , розташованого в АДРЕСА_4 . Вдома ОСОБА_5 в цей час не було і у нього виник умисел викрасти з будинку камуфльований одяг, який, як він заздалегідь знав, знаходився в даному помешканні. Діючи таємно, він проник до будинку шляхом відкривання дверей, де викрав вказаний камуфльований одяг, який виніс з будинку та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи згоду учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження показів свідків і інших доказів стосовно фактичних обставин справи, зібраних в ході досудового слідства, так як вони правильно усвідомлюються обвинуваченим та іншими учасниками процесу і ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який є раніше судимим, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2018 року перебуває на профілактичному обліку в нарко кабінеті з ДЗ Епізодичне вживання канабіноїдів, а також те, що завдані ним збитки на даний час потерпілим відшкодовані частково.

Крім цього, суд враховує висновок служби пробації, викладений у досудовій доповіді (а.с. 105-106), з якого вбачається, що застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю ОСОБА_1 в умовах ізоляції.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу України у виді обмеження волі.

Також суд вважає необхідним відповідно до статей 118, 122, 124, 126 КПК України стягнути з обвинуваченого кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз № 19/119/11-1/1403е від 09.07.2019 року в розмірі 471,03 грн.; № 19/119/11-1/1526е від 22.07.2019 року в розмірі 429 грн.; № 19/119/11-1/1708е від 09.08.2019 року в розмірі 471,03 грн. та № 19/119/11-1/2701е від 27.11.2019 року в розмірі 471,03 грн.

Цивільні позови у справі не заявлялися.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає за необхідне речові докази, а саме:

- мобільний телефон «Nokia» моделі х1-01, гаманець, купюру номіналом 1 грн., купюру номіналом 5 грн., карту дисконтну накопичувальну ТОВ «Торговий дім мед світ», банківську карту ПАТ «Raiffeisen BANK AVAL» № НОМЕР_1 , належні потерпілій ОСОБА_6 , передані останній на зберігання - вважати повернутими власнику;

- мобільний телефон «Meizu M810H», чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та гаманець виготовлений з шкірозамінника синього кольору, в середині якого виявлено пластикові картки різних банків в кількості 5 штук та дисконтні картки, належні ОСОБА_2 , передані останній на зберігання - вважати повернутими власнику;

- мобільний телефон марки «Huawei» Y5, належний ОСОБА_4 , переданий останньому на зберігання - вважати повернутим власнику;

- камуфльований одяг, вилучений згідно протоколу огляду речей від 15.11.2019 року, належний ОСОБА_5 , переданий останній на зберігання - вважати повернутим власнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканця АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), кошти на відшкодування витрат за проведення експертиз № 19/119/11-1/1403е від 09.07.2019 року в розмірі 471,03 грн.; № 19/119/11-1/1526е від 22.07.2019 року в розмірі 429 грн.; № 19/119/11-1/1708е від 09.08.2019 року в розмірі 471,03 грн. та № 19/119/11-1/2701е від 27.11.2019 року в розмірі 471,03 грн., стягнувши дані кошти за наступними реквізитами: р/р UA428999980313060115000018010, отримувач Лебединське УК/Лебедин. р-н/24060300, код класифікації доходів бюджету - 24060300, код 37345566, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998.

Речові докази:

- мобільний телефон «Nokia» моделі х1-01, гаманець, купюру номіналом 1 грн., купюру номіналом 5 грн., карту дисконтну накопичувальну ТОВ «Торговий дім мед світ», банківську карту ПАТ «Raiffeisen BANK AVAL» № НОМЕР_1 , належні потерпілій ОСОБА_6 , передані останній на зберігання - вважати повернутими власнику;

- мобільний телефон «Meizu M810H», чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 та гаманець виготовлений з шкірозамінника синього кольору, в середині якого виявлено пластикові картки різних банків в кількості 5 штук та дисконтні картки, належні ОСОБА_2 , передані останній на зберігання - вважати повернутими власнику;

- мобільний телефон марки «Huawei» Y5, належний ОСОБА_4 , переданий останньому на зберігання - вважати повернутим власнику;

- камуфльований одяг, вилучений згідно протоколу огляду речей від 15.11.2019 року, належний ОСОБА_5 , переданий останній на зберігання - вважати повернутим власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: О. В. Чхайло