Рішення № 86960738, 16.01.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.01.2020 Справа № 905/2215/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничий комплекс “Агро-прайд”, м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський кролик”, м.Краматорськ

про стягнення 114280,34грн.

Представники сторін:

від позивача: Бевзюк О.О. – адвокат (ордер ПТ №078050 від 27.11.2019);

від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 23.12.2019 по 16.01.2020

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничий комплекс “Агро-прайд”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський кролик”, м.Краматорськ про стягнення боргу у розмірі 81069,89грн., пені у розмірі 16852,78грн., штраф у розмірі 13210,48грн., інфляційні збитки у розмірі 1702,47грн., 3% річних у розмірі 1444,71грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №2502Б від 25.02.2019.

Ухвалою суду від 04.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2215/19; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У судові засідання представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.12.2019 по 16.01.2020.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

25.02.2019 між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничий комплекс “Агро-прайд” (продавець) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Краматорський кролик” (покупець) укладено договір №2502Б (договір), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець прийняти та сплатити корма для тварин (у т.ч. макуха соняшника, шрот соняшника та інш.) в подальшому - товар, який зазначено в специфікації, що є додатком до цього Договору та його невід`ємною частиною (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору ціна однієї тони товару, загальна вартість та об`єм (кількість) товару визначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору на кожну партію товару, а також видаткових накладних та рахунках-фактурах. Остаточна кількість та загальна кількість кожної партії товару вказується у видатковій накладній та може відрізнятися від кількості та суми, вказаній в специфікації.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунок покупцем за товар за цим договором проводиться за кожну партію товару в безготівковій формі шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця по факту відвантаження товару на склад покупця протягом 60 календарних днів, з щотижневою оплатою рівними частинами, якщо інше не зазначено в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.п.3.2-3.3 договору товар вважається переданим покупцеві після підписання сторонами видаткової накладної. Право власності на відвантажений товар переходить з моменту підписання видаткової накладної.

25.02.2019 між сторонами підписано специфікацію №1 (додаток №1 до договору купівлі-продажу №2502Б1 від 25.02.2019), в якій сторони погодили найменування, загальну кількість та вартість товару.

Продавець здійснив поставку відповідачу товару на суму 181569,89грн, що підтверджується видатковою накладною №АП-0000030 від 28.02.2019 та товарно-транспортною накладною №АП-000030 від 28.02.2019.

Видаткова накладна №АП-0000030 від 28.02.2019 підписана сторонами без заперечень, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з поставки на суму 181569,89грн.

Однак відповідач не провів остаточний розрахунок за отриманий товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №2502Б від 25.02.2019 в розмірі 81069,89грн.

Згідно гарантованого листа відповідача №23 від 30.10.2019 відповідач запропонував графік погашення заборгованості в розмірі 81069,89грн.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача боргу у розмірі 81069,89грн., пені у розмірі 16852,78грн., штраф у розмірі 13210,48грн., інфляційні збитки у розмірі 1702,47грн., 3% річних у розмірі 1444,71грн.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за товар у повному обсязі відповідно до умов договору.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 81069,89грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 16852,78грн. за період з 29.04.2019 по 27.11.2019, штраф у розмірі 13210,48грн., інфляційні збитки у розмірі 1702,47грн. за період з вересня по листопад 2019 року, 3% річних у розмірі 1444,71грн. за період з 29.04.2019 по 27.11.2019 суд зазначає наступне.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 6.6 договору передбачено, що покупець за порушення обов`язку, визначеного п.2.3 договору за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку прострочення строків оплати більше ніж на 10 (десять) днів, покупець у кожному випадку сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від суми боргу, яка існувала на одинадцятий день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення платежу, визначеного п.6.6 договору, у зв`язку з чим позивач здійснив нарахування штрафу.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 13210,48грн. нарахований відповідно до умов договору (88069,89грн.(борг станом на одинадцятий день прострочення) х 15%).

Суд зазначає, що при розрахунку пені позивач помилково включає день фактичної часткової сплати суми заборгованості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №922/1008/16, а також в п.1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”.

Крім того, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, виходячи з того, що договором №2502Б від 25.02.2019 не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку суду з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та враховуючи приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України за період з 30.04.2019 (перший день прострочення) по 29.10.2019 до стягнення підлягає пеня у розмірі 14749,64грн.

Як унормовано приписами ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За перерахунком суду сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем. Приймаючи до уваги, що позивач не скористався своїм правом щодо збільшення розміру позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1444,71грн. за період з 30.04.2019 по 27.11.2019.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перерахунок інфляційних втрат, суд вважає, що розмір інфляційних за період вересень-листопад 2019 року становить 1221,16грн.

Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничий комплекс “Агро-прайд” просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу на загальну суму 12000,00грн.

Суд дослідивши клопотання позивача та додані до нього докази, встановив наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничий комплекс “Агро-прайд” (Клієнт) та Бевзюк Оксаною Олександрівною (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги (договір) №б/н, у відповідності до п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо представництва прав і законних інтересів клієнта в господарському суді першої (господарському суді Донецької області), апеляційної (Східному апеляційному господарському суді), касаційної (Верховному Суді) інстанцій при підготовці та розгляду справи за позовом клієнта (ТОВ “Виробничий комплекс “Агро-прайд” до ТОВ «Краматорський кролик» (ЄДРПОУ 38789533)) а також органах виконавчої служби при виконанні рішення суду.

Згідно з п.2.2.1. договору клієнт зобов`язаний здійснити оплату послуг адвоката і відшкодувати йому витрати, пов`язані із виконанням адвокатом обов`язків за договором.

На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги клієнта враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. (п.4.1. договору)

Відповідно до п.4.2. договору гонорар адвоката, що узгоджено сторонами на момент укладення договору визначається в розмірі 500,00грн. за одну годину праці. У разі виникнення ускладнень по справі, сторони окремою домовленістю сторін визначають іншу суму гонорару.

За змістом п.4.3. договору гонорар виплачується клієнтом на користь адвоката безготівковим або готівковим розрахунком.

16.01.2020 сторонами підписаний акт наданих послуг з правничої допомоги, відповідно до якого на виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги (правових послуг) від 27.11.2019 адвокат належним чином надав, а клієнт прийняв послуги із правничої допомоги у господарській справі №905/2215/19 за позовом ТОВ “Виробничий комплекс “Агро-прайд” до ТОВ «Краматорський кролик» та належним чином оплатив отримані правничі послуги. Послуги, що надані адвокатом по справі 905/2215/19 на користь клієнта складаються із зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення – 2 години – 1000,00грн.; вивчення документів, наданих клієнтом, відповідних нормативних актів 4 години – 2000,00грн.; визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта – 2 години – 1000,00грн.; складання позовної заяви, здійснення розрахунку штрафних санкцій, ціни позову, оформлення позову, розрахунку, додатків, складання клопотань (в тому числі складання та направлення відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо), складання документів в апеляційній та касаційній інстанції, супроводження в органах виконавчої служби – 6годин – 3000,00грн.; подання позовної заяви, контроль за рухом справи до моменту відкриття провадження – 3 год. – 1500,00грн.; участь у судових засіданнях першої, апеляційної, касаційної інстанціях – 3500,00грн. Загальна сума витрат на правничу допомогу склала 12000,00грн.

Згідно з видатковим касовим ордером від 16.01.2020 ТОВ «ВК «Агро-прайд» сплатив адвокату Бевзюк О.О. на підставі правової допомоги щодо представництва прав і законних інтересів ТОВ «ВК «Агро-прайд» в господарському суді першої, апеляційної, касаційної інстанції у справі №905/2215/19 за позовом ТОВ «ВК «Агро-прайд» до ТОВ «Краматорський кролик» 12000,00грн.

Судом встановлено, що адвокат Бевзюк О.О. в межах даної справи №905/2215/19 підготував та підписав позовну заяву, приймав участь у судових засіданнях.

Представник позивача - Бевзюк О.О. є адвокатом, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що позов підлягає задоволенню частково, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у сумі 11728,62грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір, відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Агро-Прайд", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський кролик”, м.Краматорськ про стягнення боргу у розмірі 81069,89грн., пені у розмірі 16852,78грн., штраф у розмірі 13210,48грн., інфляційні збитки у розмірі 1702,47грн., 3% річних у розмірі 1444,71грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краматорський кролик”, м.Краматорськ (84301, Донецька обл., м.Краматорськ, вул.Василя Стуса, 70А, оф.9, ідентифікаційний код 38789533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Агро-Прайд" (61027, Харківська обл., місто Харків, вул.Кричевського, буд.39, ідентифікаційний код 41251081) заборгованість у розмірі 81069,89грн., пеню у розмірі 14749,64 грн., штраф у розмірі 13210,48грн., інфляційні збитки у розмірі 1221,16грн., 3% річних у розмірі 1444,71грн., судовий збір у розмірі 1877,56 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11728,62 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 16.01.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2020.

Суддя Г.Є. Курило